Пам'ятники Луцька

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

У сучасному Луцьку встановлено ряд пам'ятників, меморіалів та пам'ятних знаків.

У місті, як на його величину та статус обласного центру, пам'ятників відносно небагато (місто не перевантажене міською скульптурою), однак більшість зі зразків міської скульптури Луцька є високохудожніми творами, розташовані гармонійно, ідеально вписуються у міський ландшафт, мають чітке історичне, виховне, меморіальне значення.

Ще однією особливістю пам'ятників Луцька за сучасності (кінець 2000-х рр.) є те, що переважна їх більшість за часом спорудження і відкриття відноситься до новітнього часу (період Незалежності України, тобто від 1991 року), тоді як зразки радянської міської скульптури пропагандистського та антиукраїнського спрямування в місті (яких, до речі, теж було не багато) в цей же період було прибрано.

Цікавинкою розташування пам'ятників двом славетним майстрам українського слова у місті є те, що перед будівлею місцевого драмтеатру, імені Т. Г. Шевченка, від 1977 року підноситься пам'ятник Лесі Українці, тоді як перед Волинським національним університетом, який носить ім'я Лесі Українки, 1995 року споруджено пам'ятник Кобзареві — така ситуація час від часу породжує дискусії про її виправлення, причому як шляхом перейменування установ, так і перенесення пам'ятників[1].

Пам'ятники Луцька:
Назва Рік встановлення Розташування Фото Короткі відомості
Борцям за волю України, монумент-каплиця 2001 перед будівлею Волинської обласної державної адміністрації та обласної ради на Київському майдані (композиційний центр) Пам'ятник-каплиця Борцям за волю України в Луцьку.jpg Пам'ятник-каплицю Борцям за волю України було споруджено в ході облаштування цілісного ансамблю майдану на початку 2000-х рр. (роботи тривають і наприкінці цього десятиріччя). Над проектом працювала група архітекторів та конструкторів на чолі з Андрошем Бідзілею[2].
Братська могила воїнів ВВВ, стела у парку «Меморіал» Обеліск на братській могилі воїнів ВВВ у Луцьку.jpg Зірку спроектував Карабулін Борис Миколайович
«Вічна слава», меморіальний комплекс у парку «Меморіал» Меморіальний комплекс Вічна слава у Луцьку.jpg
Волинянам-солдатам останнього призову ІІ Світової війни, пам'ятний знак у парку «Меморіал» Пам'ятний знак волинянам-солдатам останнього призову ІІ Світової війни в Луцьку.jpg На плиті пам'ятного знаку викарбувано напис: Синам Волині останнього воєнного призову. Вони служили в запасних військових частинах і не загинули від ворожих куль, померли від голоду і холоду у 1944–1945 рр..
Волинянам, що загинули при виконанні інтернаціонального обов'язку, меморіальний пам'ятний знак у парку «Меморіал» Пам'ятний знак воїнам-афганцям Волині в Луцьку.jpg
Грушевському Михайлові 2002 у центрі майдану Грушевського (перед кінотеатром «Промінь») Пам'ятник Михайлові Грушевському в Луцьку.jpg Пам'ятник Першому президенту України, вченому-історикові та громадському діячеві М. С. Грушевському було урочисто відкрито 2002 року. Автори пам'ятника — місцеві скульптор Ярослав Скакун та архітектор Андрош Бідзіля[2].
Жертвам депортації українців з етнічних земель у Польщі, пам'ятний знак 2002 у парку «Меморіал» Пам'ятний знак жертвам депортації українців з етнічних земель у Польщі Луцьк.jpg Пам'ятний знак установлено й урочисто відкрито на День Незалежності України (24 серпня) 2002 року.
Жертвам московсько-кадебістських катів, монумент 2004 на вулиці Кафедральній Монумент жертвам московсько-кадебістських катів у Луцьку.jpg 23 червня 1941 року під мурами Луцької фортеці НКВС-івці розстріляли близько чотирьох тисяч патріотів України. Монумент на честь жертв розстрілів московсько-кадебістських катів було відкрито 2004 року. Автор — архітектор Андрош Бідзіля. Монумент установлено з ініціативи Обласної Асоціації волинських незалежних письменників ім. Павла Чубинського, коштом Луцької міськради й родини Ничипоруків (Канада).
Ліквідаторам аварії на ЧАЕС та постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 26 квітня 1986 року, пам'ятний знак у парку «Меморіал» Пам'ятний знак чорнобильцям у Луцьку.jpg
Святому Миколаю, пам'ятний знак 2000 біля будівлі Луцької міської ради (вул. Б. Хмельницького, 19) на розі вулиць Б. Хмельницького та Кривий Вал. Пам'ятний знак Святому Миколаю в Луцьку.JPG Пам'ятний знак заступнику і покровителю Луцька Святому Миколі було урочисто відкрито 23 квітня 2000 року. Автор пам'ятника — скульптор Ярослав Скакун[2].
Теодоровичу Миколі Івановичу, пам'ятний знак Біля Покровської церкви ЛуцькТеодор.jpg
Українці Лесі 1977 перед будівлею Волинського академічного музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка на Театральному майдані Пам'ятник Лесі Українці в Луцьку.jpg Пам'ятник славетній українській поетесі Лесі Українці було урочисто відкрито 19 серпня 1977 року. Автори пам'ятника — скульптори М. Обезюк і А. Німенко та архітектори В. Жигулін і С. Кілессо[2].
Українки Лесі, бюст на фасаді корпусу № 1 Волинського національного університету (вул. Винниченка, 30) Погруддя Лесі Українки на фасаді корпусу №1 Волинського держуніверситета.jpg
Українці Лесі у Центральному парку культури і відпочинку імені Лесі Українки Пам'ятник Лесі Українці в Парку ім Лесі Українки в Луцьку.jpg
Швейкові на вулиці Лесі Українки Пам'ятник Швейкові в Луцьку.jpg Біля пивниці на пішохідній вулиці середмістя. Бронзову фігуру Швейка виливали у Харкові на замовлення, а проект виготовив рівненський архітектор[3].
Шевченкові Тарасу 1995 перед центральним корпусом Волинського національного університету на проспекті Волі Пам'ятник Тарасу Шевченку в Луцьку.jpg Пам'ятник великому українському поету і мислителю Т. Г. Шевченку було урочисто відкрито в 181-шу річницю дня народження великого українця — 9 березня 1995 року. Автори пам'ятника — скульптор Едгар Кунцевич та архітектори Олег Стукалов і Андрош Бідзіля. Монумент споруджено на пожертви громадян[2].
Шевченкові Тарасу 1964 мікрорайон Вересневе на вулиці Корольова ,10 http://www.volynnews.com/files/news/2010/10-05/18317-30u.jpg Рік його встановлення — 1964. Завдячують появі тут пам'ятника Кобзарю, найімовірніше, найстарішому на Волині, колишньому директору цукрового заводу Михайлові Мажарі, який у 1958 році очолив це підприємство. Відтоді й став активно опікуватися благоустроєм усього селища, де під його егідою було зведено будинок культури (до 1962 року), закладено мальовничий парк із фонтанами й колонами. А скульптуру Шевченка з ініціативи Михайла Герасимовича сюди привезли вже готову, встановленням її опікувався колишній виконроб Іван Вознюк.
на честь 1010-ліття заснування Волинської єпархії, пам'ятний знак 15 червня 2003 біля Покровської церкви на вулиці Данила Галицького Луцьк1010.jpg
на честь 2000-ліття Різдва Христового, пам'ятний знак 2000 неподалік Свято-Покровської церкви на вулиці Данила Галицького Пам'ятний знак на честь 2000-ліття Різдва Христового в Луцьку.jpg Пам'ятний знак на честь двохтисячоліття Різдва Христового було відкрито 2000 року. Автор — скульптор Микола Сівак[2].
Олені Пчілці 2011 На Вулиці Шопена, 11 перед Волинською обласною універсальною науковою бібліотекою ім. Олени Пчілки Пчілка.jpg 29 червня у Луцьку з нагоди 162-ї річниці від дня народження урочисто відкрито пам'ятник видатному українському літератору та громадському діячеві, матері Лесі Українки — Олені Пчілці. Його автором є заслужений скульптор України Микола Обезюк[4].

Див. також[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Луцьку владу знову просять поміняти місцями пам'ятники Шевченка і Лесі Українки // інф. за 27 лютого 2008 року на zik.com.ua ЗІК (Західна інформаційна корпорація)
  2. а б в г д е Пясецький В., Мандзюк Ф. Вулиці і майдани Луцька. Історико-краєзнавчий довідник., Луцьк: Видавництво обласної друкарні., 2005 ISBN 966-361-050-6
  3. Бронзовий Швейк сів перепочити[недоступне посилання з липень 2019] // ст. газ. «Сім'я і Дім»
  4. http://perec.in.ua/news/7728/[недоступне посилання з липень 2019]

Джерела і посилання[ред. | ред. код]