Пам'ятники Сєвєродонецька

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Пам'ятники Сєвєродонецька — об'єкти монументального мистецтва, встановлені у різні роки, що містяться на території міста Сєвєродонецьк Луганської області.

Опис[ред. | ред. код]

Як і повсюдно на Донбасі більшість міської скульптури — це залишки радянської пропаганди (пам'ятники і погруддя Якова Свердлова, Максима Горького, Михайла Калініна). У місті вшановано у формі пам'ятників-погрудь і українських письменників — Тараса Шевченка, Миколу Гоголя, Івана Франка, і вже у 2000-х — жертв голодомору 1932–1933 рр., та козаків, які загинули, визволяючи українські землі від загарбників.

Сучасне становище з сєвєродонецькими пам'ятниками позначене гострим протистоянням у місті прихильників знесення і/або перенесення ідеологічно і морально застарілих пам'ятників і тих, хто виступає проти цього.

На території населених пунктів, які належать Сєвєродонецькій міськраді, є 16 пам'ятників і пам'ятних місць присвячених жертвам Другої світової війни. Серед них 11 братських могил[1].

Список[ред. | ред. код]

Назва Дата встановлення Розташування Фото Короткі відомості
Меморіальний комплекс «Вічний вогонь» 1975 На розі вулиць Сметаніна та Жовтневої Меморіальний комплекс Вічний вогонь (м. Сєвєродонецьк).jpg Меморіальний комплекс, присвячений Другій світовій війні. Скульптори: Чумак І. М., Можаєв М. В., архітектор Тюкало А. М.
Пам'ятник-стела переможцям у німецько-радянській війні 2004 рік Площа Перемоги 120px Пам'ятник-стела переможцям у німецько-радянській війні.
Пам'ятник воїнам-визволителям міста Сєвєродонецька Танк Т-34 7 травня 1985 року Сквер Слави на розі Гвардійського проспекту та Донецької вулиці Пам'ятник танкістам (м. Сєвєродонецьк).jpg Пам'ятник, воїнам-визволителям міста Сєвєродонецька Танк Т-34.
Пам'ятник воїнам-інтернаціоналістам 2002 рік Територія Собору Різдва Христового на проспекті Космонавтів Держави, де воював Радянський Союз (м. Сєвєродонецьк).jpg Перелік держав, де брали участь радянська армія, ВМФ, КДБ, МВД СРСР.
Пам'ятник героям Чорнобиля Сквер Слави на розі Гвардійського проспекту та Донецької вулиці Пам'ятник героям Чорнобиля (Сєвєродонецьк).jpg Пам'ятник героям Чорнобиля від вдячних Сєвєродончан.
Хрест пам'яті жертв голодомору 1932–1933 рр. Територія Собору Різдва Христового Хрест пам'яті жертв голодомору 1932-1933 рр. (Сєвєродонецьк).jpg Хрест пам'яті жертв голодомору 1932–1933 рр.
Пам'ятник жертвам голодомору 1932–1933 рр. На вході до Хресто-Воздвиженського храму Пам'ятник жертвам голодомору 1932-1933 рр. (Сєвєродонецьк).jpg Пам'ятник жертвам голодомору 1932–1933 рр.
Пам'ятник козакам 24 жовтня 2010 року Територія Собору Різдва Христового Пам'ятник козакам (Сєвєродонецьк).jpg Пам'ятник козакам, які загинули, визволяючи українські землі від загарбників.
Гоголю Миколі 1957 рік Сквер на Радянському проспекті між Сєвєродонецьким колегіумом та Міським палацом культури Пам'ятник Миколі Гоголю (м. Сєвєродонецьк).jpg Пам'ятник українському письменнику Миколі Гоголю.
Горькому Максиму Погруддя Максиму Горькому (м. Сєвєродонецьк).jpg Погруддя радянському письменнику Максиму Горькому.
Горькому Максиму 1956 рік Сквер на Радянському проспекті на розі з вулицею Горького Пам'ятник Максиму Горькому (м. Сєвєродонецьк).jpg Пам'ятник радянському письменнику Максиму Горькому.
Калініну Михайлу 1957 рік На розі вулиць Леніна та Донецької Пам'ятник Михайлу Калініну (м. Сєвєродонецьк).jpg Скульптор Попов М. С. Виготовлений на Митищинському заводі художнього лиття. Пам'ятник розташований перед школою-інтернатом. На цегляній основі розташовується п'єдестал у вигляді паралелепіпеда, виконаний з гранітних блоків з написом «М. І. Калінін 1875–1946». Калінін зображений з простягнутою рукою. У лівій руці тримає тростину. На ньому одягнене довге пальто, під яким — костюм і сорочка з краваткою. Демонтований[2].
Леніна Володимира, бюст Бюст Володимиру Леніну (м. Сєвєродонецьк).jpg Погруддя радянського партфункціонера, революціонера Володимира Леніна. Демонтований.
Менделєєву Дмитру 1957 рік вул. Заводська, біля ІІ прохідної ВАТ «Азот» Погруддя Дмитру Менделєєву (м. Сєвєродонецьк).jpg Погруддя російському хіміку Дмитру Менделєєву.
Радієвському Олександру 22 липня 2015 року Поблизу міської ради на розі Радянського проспекта та Радянської площі Погруддя генерал-майору Національної гвардії Олександру Радієвському, який загинув 23 липня 2014 року при звільненні Лисичансько-Сєвєродонецької агломерації від російських окупантів. У церемонії відкриття пам'ятника, присвяченій річниці звільнення Сєверодонецька, Лисичанська та Рубіжного, взяв участь Президент України Петро Порошенко[3][4].
Свердлову Якову 1957 рік Сквер по Радянському проспекту за міською радою. Пам'ятник Якову Свердлову (м. Сєвєродонецьк).jpg Скульптор рос. А. Рабин. Виготовлений на Митищинському заводі художнього лиття. За образним рішенням скульптура Свердлова розташована симетрично з пам'ятником Горькому в сквері за будівлею міськвиконкому. Підніжжя п'єдесталу виконано у вигляді двох квадратних майданчиків: внутрішнього і зовнішнього, оформлених раніше квітами, зараз засіяні травою. Темна бронзова фігура добре поєднується з постаментом з монолітних плит червоного граніту. Фігура трохи спрямована вперед. Свердлов притискає до грудей праву руку зі згорнутою брошурою, швидше за все — роботою В. І. Леніна. Сорочка підперезана вузьким ременем. Тепла куртка, що нагадує бушлат, штани-галіфе і чоботи. Демонтований.[5].
Франку Івану 1956 рік Сквер біля Сєвєродонецького міського театру драми Погруддя Івану Франку (м. Сєвєродонецьк).jpg Погруддя українському письменнику Івану Франку.
Шевченку Тарасу 1956 рік Сквер біля Сєвєродонецького міського театру драми Погруддя Тарасу Шевченку (м. Сєвєродонецьк).jpg Погруддя українському письменнику Тарасові Шевченку.

Колишні[ред. | ред. код]

Назва Дата встановлення Дата знесення Розташування Фото Короткі відомості
Леніну Володимиру 3 листопада 1958 23 серпня 2014 демонтовано.[6]. Майдан Леніна Пам'ятник Володимиру Леніну (м. Сєвєродонецьк).jpg Скульптор Михайло Ласточкін. Постамент мав геометричну форму, що нагадує трибуну. На цій трибуні, як ніби тільки зійшовши на неї по сходах, стоїть Ленін. Вилита з бронзи постать на весь зріст, з відкритою головою. Права рука з характерним ленінським жестом закладена в пройму жилета. У лівій руці знаходиться кепка. Права нога висунута вперед.[7].
Ворошилову Клименту 1981 рік 17 червня 2015 року [8] На проспекті Хіміків поряд з Сєвєродонецьким автовокзалом. Пам'ятник Кліменту Ворошилову (м. Сєвєродонецьк).jpg Скульптор рос. Аляшенко М. С.. Пам'ятник встановлений наприкінці алеї, що проходить через весь проспект Хіміків та упирається в автостанцію. Відкриття пам'ятника було приурочено до 100-річчя з дня народження Ворошилова. Цей пам'ятник був закуплений разом з партією пам'яток для міста 1956 р. Він був встановлений на тому місці, де зараз знаходиться пам'ятник Максиму Горькому на Радянському проспекті. П'єдестал у Горького залишили той, що був у Ворошилова, напис закрили більшими літерами «М. Горький». У 1990-ті роки, хтось збив мідний напис, а ті, хто проходять повз, дивувалися, як міг на п'єдесталі Горькому з'явитися напис «К. Є. Вороршилов». Виготовляли пам'ятник Ворошилову, коли його слава пройшла, тому і не у маршальському одязі.
Ворошилов зображений на схилі років, у цивільному костюмі. У руці — ділові папери.[9]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]