Пам'ятники Фастова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Стаття Пам’ятники Фастова призначена для ознайомлення, в тому числі візуального зі зразками міської скульптури в районному центрі Київської області місті Фастові.

Місто Фастів має близько 20 пам'ятників і пам'ятних знаків, що присвячені подіям воєн ХХ століття, видатним особистостям, пов'язаним з містом, відображають національну та міську історію.

У сучасному Фастові переважають пам'ятники радянської доби, за незалежності України (від 1991 року) були встановлені погруддя Тараса Шевченка (1994), пам'ятний камінь на честь 375-річчя від народження Семена Палія (1997), а пізніше встановлено погруддя.

Місцями зосередження фастівських пам’ятників є центральна вулиця Соборна та міські парки (ім. Ю. Гагаріна, «Молодіжний»), де розташовані меморіали; курган Слави знаходиться біля залізничних колій. Визначна роль у створенні архітектурного обличчя Фастова належить місцевому скульптору-авторові значного числа пам’ятників міста — Анатолію Древецькому.

Назва Дата встановлення Розташування Фото Короткі відомості
Бенардосу Миколі,
пам'ятник
1981 на вулиці Івана Мазепи Пам'ятник Миколі Бенардосу Фастів.jpg Пам’ятник російському винахіднику, творцеві електричного дугового зварювання (1882) Миколі Миколайовичу Бенардосу, що жив у Фастові, був встановлений на честь 100-річчя цього винаходу в 1981 році. Автори — фастівський скульптор А. А. Древецький та архітектор В. С. Тофан[1].
Шевченка Тараса,
погруддя
1994 на розі вулиць Тараса Шевченка та Брандта Погруддя Шевченка у Фастові.jpg

PC145833 .jpg
Пам’ятник-погруддя великого українського поета і мислителя Тараса Шевченка був встановлений у 1994 році. Автори — скульптор А. А. Древецький, архітектор А. А. Сандуленко. Пам’ятник зображує молодого Кобзаря.
Шевченка Тараса,
погруддя
на вулиці Тараса Шевченка, на подвір’ї ЗОШ № 9 Taras Fastiv old.jpg

Taras Fastiv old2.jpg
Старий пам'ятник-погруддя великого українського поета і мислителя Тараса Шевченка був перенесений з парка Шевченка на подвір'я ЗОШ № 9 у 1994 році.
Жертвам Голодомору,
пам’ятний знак
2008 на вулиці Якубовського Golodomor Fastiv.jpg У день пам'яті жертв голодоморів 2008 року 22 листопада у фастівському мікрорайоні Завокзалля відбулося відкриття пам’ятного знака, де похоронені жертви Голодомору 193233 років в Україні (не лише мешканці Фастівщини, а й інших куточків України, які приїздили до Фастова залізницею в надії знайти порятунок від голодної смерті, та помирали, ледь вийшовши з вагонів потягів)[2].
Жертвам Голодомору,
пам’ятний знак
2009 у мікрорайоні Заріччя У день пам'яті жертв голодоморів 2009 року 27 листопада у фастівському мікрорайоні Заріччя відбулося відкриття пам’ятного знака, де раніше були плита та дерев’яний хрест. Пам’ятний знак було споруджено спільними зусиллями — підприємець М. М. Крук зробив ескіз та виготовив пам’ятник, директор комбінату комунальних підприємств Д. М. Юшков допоміг привезти та встановити плити, директор ЗАТ «Оболонь» «Пивоварня Зіберта» Л. І. Оніщук та заступник міського голови О. Й. Цвібель допомогли піском, щебенем, землею та бетоном, велику допомогу надав інспектор ККП О. О. Загороднюк[3].
Загиблим у вогні Афганістану,
меморіальний комплекс
у парку «Молодіжний» Пам’ятник загиблим воїнам-афганцям (Фастів).jpg
о. Зигмунду Козару,
пам’ятник
на вулиці Незалежності, біля костелу Воздвиження Святого Хреста Могила Зигмунда Козара.jpg Пам’ятник отцю Зигмунду Козару, який прислужився до відновлення фастівського костелу.
на честь 375-річчя від народження Семена Палія,
пам’ятник
1997 на Соборній Пам'ятний знак Палієві у Фастові.jpg

Normal 07.JPG

120px
Пам’ятний знак-брила на честь 375-річчя від дня народження плоковника Фастівського (Білоцерківського) Семена Палія, був споруджений козаками й містянами та урочисто відкритий 14 серпня 1997 року на Заріччі біля Покровської церкви. Перенесений у центр міста у 2000-х роках. Перенесений до скверу перед міським палацом культури у липні 2012 р. до встановленого бюсту Семена Палія. Також відкрито пам’ятник погруддя.
Ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС 200* на вулиці Мічуріна Під час відкриття монументу ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС.
Пожежним, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС,
пам’ятний знак
2011 на провулку Володимира Шестопала ChAES2011.jpg На територій пожежної частини. Відкритий 26 квітня 2011 року до 25 річчя з дня аварії на Чорнобильській АЕС.
Воїнам-танкістам,
меморіальний комплекс
1970 на вулиці Героїв Танкістів Пам'ятник воїнам-танкістам у Фастові.jpg Пам’ятник радянським воїнам-танкістам, що являє собою танк «Т-34» на постаменті з каміння, був споруджений у 1970 році. Архітектор — Г. П. Яценко.
«Курган Слави» — пам'ятник загиблим Фастівчанам у роки війни,
меморіальний комплекс
1985 біля залізничної колії на вулиці Козацької Слави TempKS.jpg

Temp2KS.jpg
У мальовничому районі Фастова, на місці запланованого парку, височить насипаний курган, на якому встановлений обеліск з написом — «Воинам-землякам, погибщим о годы Великой Отечественной войны, от трудящихся города Фастова и района». Біля підніжжя обеліску палахкотить Вічний вогонь.

Відкриття Кургану Слави відбулося 9 травня 1985 року, до 40-ї річниці Перемоги над фашистськими загарбниками. Але відкрито його було не в повному об’ємі. У проєкт’і, над яким я працював разом з архітектором Володимиром Олексійовичем Акімовим, пропонувалося створити тут паркову зону, з Кургану вивести паралельно залізниці бетонний пілон, на якому мала бути встановлена фігура воїна. Вона, за задумом, повинна була гарно прочитуватися з боку залізниці. Біля підніжжя пам’ятника планувалося створити невеличке озеро, адже вода — це символ життя. Але проект цей не був затверджений, і відкриття Кургану Слави відбулося без скульптури і вирішення паркової зони. І хоч через чотири роки скульптура у кованій міді була встановлена, але динаміка і гострота скульптурно-архітектурного вирішення пропала, бо встановлено її було не на пілоні, а на сходах Кургану Слави. З’явилася симетрія, яка не йде на користь загальній формі. На скульптуру важко дивитися, вона стоїть на контражурі, сонце б’є прямо в очі глядачеві. Фігура воїна не проглядається з боку залізниці. Скульптурно-архітектурний комплекс втратив гостроту, свою індивідуальність. Парк так і не був посаджений, озера немає і посьогодні. До 9 травня 1989 р. по діаметру Кургану вмуровані мармурові плити з прізвищами загиблих фастівчан. До пам’ятника веде алея, обсаджена трояндами. На території, відведеній під парк, частково висаджені берізки та ялинки, заплановано було по доріжках парку розставити лави для відпочинку, біля яких посадити кущі бузку, а по берегах озера насадити верби, поставити декоративні світильники. Авторський колектив (скульптор, член Спілки художників України А. А. Древецький та архітектори Акімов В. О. і Сандуленко А. А.) намагалися все зробити для того, щоб фастівчани і гості міста могли вшанувати пам’ять загиблих земляків і своїх близьких, провести свій час у цьому затишному куточку міста, згадуючи минуле та думаючи про майбутнє. Вічна пам’ять полеглим у тій страшній війні.
А. А. Древецький

Воїнам, що полягли захищаючи Фастівський залізничний вузол в 1941—1945 роках.,
пам’ятний знак
у Моторвагонному депо, вул. Галафеєва, 1 P4158024.jpg
Прикордонникам 91-го Рава-Руського прикордонного загону,
пам’ятний знак
1979 у парку «Молодіжний» PC065727.jpg
Чайковського Йосипа,
погруддя
на вулиці Соборній Погруддя Йосипа Чайковського Фастів.jpg Автор погруддя Героя Радянського Союзу Йосипа Юхимовича Чайковського — фастівський скульптор А. А. Древецький.
на місці загибелі
Героя Радянського Союзу
О. Лянгасова
,
стела
на вулиці Героїв Прикордонників Стела Лянгасова Фастів.jpg Молодший лейтенант Олександр Лянгасов загинув у танку на під’їзді до залізничної станції Фастів 7 листопада 1943 р. Решта екіпажу безвісні.
на могилі К. Заборовського та воїнів у парку ім. Ю. Гагаріна На могилі К. Заборовського Фастів.jpg Пам’ятник — скульптура радянського воїна, встановлений на могилі Героя Радянського Союзу та інших воїнів, які загинули при звільненні Фастова від німецьких загарбників у листопаді 1943 року.
на могилі 40 загиблих офіцерівів на провулку Комунальному, біля залізничної лікарні PC245872 .jpg

PC245876.jpg
Стела на могилі 40 офіцерів і однієї жінки лікаря, що загинули від бомбардування навесні 1944 року.
Героям громадянської війни,
які загинули за владу рад у 1918-20 р.р.
у парку ім. Юрія Гагаріна Героям Громадянської війни у Фастові.jpg
Стіна Слави по вулиці Соборній біля прилучання вулиці Героїв-Танкістів Стіна Слави у Фастові.jpg

Колишні[ред. | ред. код]

Назва Дата встановлення Дата демонтажу Розташування Координати Фото Короткі відомості
Сталіну ,
демонтований
у парку залізничників Сталін у Фастові.jpg
Леніну Володимиру,
повалений
В ніч з 29 на 30 січня 2014 року у сквері на вул. Соборній Пам'ятник Леніну Фастів.jpg Повалили представники ВО «Свобода», вивезли для зберігання до ККП Фастова.[4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Микола Бенардос у Фастові // Кравченко Н. М., Чиговська Л. Г., Неліна Т. В. Фастівщина. Сторінки історії. (від давнини до 20-х років ХХ століття)., Фастів: Фастівський державний краєзнавчий музей, 2004 . — С. 162
  2. Новини (Фастівського) міськвиконкому від 17-25 листопада (2008 року). Архів оригіналу за 5 березень 2016. Процитовано 12 листопад 2010. 
  3. Новини (Фастівського) міськвиконкому (за 20-ті числа листопаду 2009 року)[недоступне посилання з липень 2019]
  4. У Фастові Леніну сказали па-па. Архів оригіналу за 2 лютий 2014. Процитовано 30 січень 2014. 

Джерела та посилання[ред. | ред. код]