Пам'ятник Василю Каразіну

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
пам'ятник
Пам'ятник Василю Каразіну

Памятник Каразину.JPG

50°00′16″ пн. ш. 36°13′40″ сх. д. / 50.004722222222000° пн. ш. 36.22777777777800168° сх. д. / 50.004722222222000; 36.22777777777800168Координати: 50°00′16″ пн. ш. 36°13′40″ сх. д. / 50.004722222222000° пн. ш. 36.22777777777800168° сх. д. / 50.004722222222000; 36.22777777777800168
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Харків

Пам'ятник Василю Каразіну. Карта розташування: Україна
Пам'ятник Василю Каразіну
Пам'ятник Василю Каразіну
Пам'ятник Василю Каразіну (Україна)
Пам'ятник Василю Каразіну у Вікісховищі?
Пам'ятник Василю Каразіну

Пам'ятник Василю Каразіну в Харкові — пам'ятник видатному українському вченому-просвітнику, винахіднику, громадському діячеві, засновнику першого у східній Україні університету (1805) Василю Каразіну в Харкові.

Пам'ятник є одним із перших у Харкові.

Загальні дані[ред.ред. код]

Пам'ятник Василю Каразіну розташований перед центральним входом до головного корпусу Харківського національного університету (площа Свободи, 4), який також носить ім'я вченого.

Встановлено пам'ятник 1905 року — на честь століття від заснування університету.

Автори — скульптор І. І. Андреолетті та архітектор О. М. Бекетов.

Пам'ятник виконано в академічній манері.

Опис[ред.ред. код]

Автори пам'ятника зобразили Василя Каразіна під час його промови перед громадськістю міста 1 вересня 1802 року, в якій він власне обґрунтовував необхідність створення Харківського університету. Постать Василя Назаровича урочиста і піднесена; погляд звернутий до оточуючих, його ліва рука на невеликому пілоні, підтримуючи аркуш паперу (очевидно, проект відкриття університету), а права — висунута наперед у жесті, що має привертати увагу слухачів до його промови.

Один з написів на постаменті

На п'єдесталі викарбувано декілька написів (усі — російською):

  • на лицьовому боці постаменту — «1805-1905. Василь Назарович Каразин, положивший начало Харьковскому университету»;
  • на одній з бічних сторін постамента слова самого Василя Каразіна: «Главным предметом учреждения университета было у меня благосостояние моей милой страны и полуденного края России»;
  • на іншій — інша цитата Каразіна: «Блажен уже стократно, ежели случай поставил меня в возможность сделать малейшее добро любезной моей Украине, которой пользы столь тесно сопряжены с пользами исполинской России»;
  • на тильному боці — інформативний напис: «Сооружен к столетию университета», розмішений під барельєфом, на якому зображена садиба Василя Каразіна в Кручику.

Історія встановлення і перенесень[ред.ред. код]

За рік до століття від дня народження Василя Каразіна 1872 року Рада Харківського університету за ініціативою відомого письменника Г. П. Данилевського звернулася до російського уряду по дозвіл розпочати збирання коштів на спорудження пам'ятника Каразіну. Але лише в жовтні 1874 року губернські земські збори асигнували на це 5 тисяч карбованців і ще стільки ж — на заснування стипендії імені Каразіна. А ще за кілька років нарешті царським міністром внутрішніх справ було затверджено «Положення про комітет для спорудження пам'ятника Василю Назаровичу Каразіну», відтак були подолані основні бюрократичні перепони на шляху зведення монумента.

Пам'ятник В. Н. Каразіну на місці сучасного пам'ятника Шевченкові

До Комітету на чолі з ректором університету серед інших увійшли також видатний вчений-історик професор Д. І. Багалій та інші представники професури, письменник і художник М. М. Каразін (онук В. Н. Каразіна), поміщик Богодухівського повіту І. І. Каразін (родич В. Н. Каразіна), представники губернської земської управи тощо. Саме Комітет ухвалив рішення про встановлення повнофігурного пам'ятника, на противагу традиційним на той час погруддям на високих п'єдесталах. Модель скульптури пам'ятника в глині була замовлена петербурзькому скульптору І. І. Андреалетті, а проект п'єдесталу — академіку архітектури О. М. Бекетову.

У 1903 проект пам'ятника було схвалено харківськими земськими зборами і Радою університету. Тоді ж місцем спорудження пам'ятника затвердили круглу площу на початку головної алеї Університетського саду (теперішній Сад імені Тараса Шевченка) — якраз на місці, де зараз височить монумент Т. Г. Шевченку. У середині 1904 року модель скульптури була схвалена комісією Академії мистецтв, а в наступному році (1905) скульптуру було відлито на художньо-бронзоливарній фабриці в Петербурзі.

Урочисте відкриття пам'ятник Василю Каразіну відбулося 20 червня 1907.

За свою понад столітню історію пам'ятник декілька разів змінював місце розташування. Так, у 1934 році пам'ятник було перенесено до університетського корпусу на Університетській вулиці (поруч з теперішнім культурним центром «Юність»). А вже 1958 року пам'ятник Василю Каразіну знову було перенесено до міського саду імені Т. Г. Шевченка.

Нарешті, у 2004 із нагоди урочистостей до двохсотої річниці заснування Харківського університету (того ж таки року відзначалося 350-ліття Харкова) пам'ятник зайняв найдоцільніше місце — його було встановлено біля центрального входу до головного корпусу університету, який від 1999 року носить ім'я свого засновника — Василя Назаровича Каразіна.

Галерея[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Пам'ятник В. Н. Каразіну на Офіційний сайт Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна
  • Авербух С. Кочующий памятник, или Зыбкое поле памяти: [К 91-ой годовщине памятника В. Н. Каразину] // «Журналист». — 1998. — 25 июня — 1 июля.
  • Бакиров В. С., Каразина Л. О., Посохов С. И. Василий Каразин: Новый взгляд? Старый бред!: [Ответ авторам фильма, снятого для телеканала «Первая столица» и посвящ. основателю Харьк. ун-та В. Н. Каразину] // «Веч. Харьков.» — 2003. — 11 дек.
  • Кононенко И. История одного проекта [памятника В. Н. Каразину] // «Панорама».– 1995.– Март (№ 13).– С. 9.
  • Мерзликина М. Сто лет… И такой молодой: [Памятник Каразину, поставленный к 100-летию Харьк. ун-та] //Слобода. — 2002. — 12 ферв. — С.3.
  • История возникновения памятника В. Н. Каразину // газ. «Южный край» — 1907.– 20 июня. — С. 2.