Пам'ятник Перемоги (Ханкенді)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пам'ятник Перемоги


39°48′41″ пн. ш. 46°45′43″ сх. д. / 39.81138889002777859° пн. ш. 46.76222222002777329° сх. д. / 39.81138889002777859; 46.76222222002777329Координати: 39°48′41″ пн. ш. 46°45′43″ сх. д. / 39.81138889002777859° пн. ш. 46.76222222002777329° сх. д. / 39.81138889002777859; 46.76222222002777329
Тип парк
Країна  Нагірно-Карабаська Республіка
Розташування Ханкенді
Висота 21 м
Засновано 1975
Пам'ятник Перемоги (Ханкенді). Карта розташування: Нагірно-Карабаська Республіка
Пам'ятник Перемоги (Ханкенді)
Пам'ятник Перемоги (Ханкенді) (Нагірно-Карабаська Республіка)
Мапа

Пам'ятник Перемоги, також відомий як Пам'ятник Невідомому солдату[1] — пам'ятник у вигляді обеліска, споруджений у місті Ханкенді (Степанакерт). Є частиною Меморіального комплексу, що увічнює пам'ять місцевих уродженців, полеглих у німецько-радянській війні та інших збройних конфліктах.

Історія[ред. | ред. код]

Протести арцахівців 20 лютого 1988 року

Меморіальний комплекс з'явився 1945 року зі встановленням обеліска в пам'ять про 22 тисячі уродженців Нагірно-Карабаської АО (у складі Азербайджанської РСР), загиблих на фронтах німецько-радянської війни. Висота обеліска становить 21 м; на протилежному пагорбі в братській могилі поховані останки полеглих воїнів. Також до складу комплексу входить фонтан з семи струмків, збудований у стилі традиційної вірменської архітектури.

Гранітний п'єдестал є барельєфом з іменами і портретами вірмен — Героїв Радянського Союзу, які брали участь у німецько-радянській війні[2]. Від 1945 до 1990 року пам'ятник належав керівництву Нагірно-Карабаської АО при Азербайджанській РСР, з 1991 року догляд за пам'ятником фактично забезпечує керівництво НКР. Найновішою частиною комплексу є цвинтар, на якому поховані солдати НКР, загиблі під час Карабаської війни[3][4].

Щорічно біля пам'ятника збираються ветерани німецько-радянської війни в День Перемоги, а також ветерани Афганської війни. «Афганці» кожного 15 лютого покладають квіти до пам'ятника в пам'ять про 228 учасників війни в Афганістані, з яких 7 загинули[5].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Карабахские «афганцы» отмечают свой праздник [Архівовано 24 березня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Мемориальный комплекс Степанакерта меняет архитектурный облик [Архівовано 24 березня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. Memorial Complex in Stepanakert, Artsakh. www.armenian-genocide.org. Архів оригіналу за 28 лютого 2020. Процитовано 19 грудня 2017.
  4. Boris Kester. Stepanakert Memorial Complex (англ.). www.traveladventures.org. Архів оригіналу за 24 березня 2020. Процитовано 19 грудня 2017.
  5. Союз ветеранов Афганской войны Арцаха отмечает очередную дату вывода советских войск из Афганистана [Архівовано 24 березня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. Глава 12. Шуша. Последняя цитадель [Архівовано 27 березня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)