Перейти до вмісту

Пам'ятник Степанові Чарнецькому

Координати: 48°59′29.9″ пн. ш. 25°55′15.0″ сх. д. / 48.991639° пн. ш. 25.920833° сх. д. / 48.991639; 25.920833
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Пам'ятник Степанові Чарнецькому
Пам'ятник Степану Чарнецькому

48°59′29.9″ пн. ш. 25°55′15.0″ сх. д. / 48.991639° пн. ш. 25.920833° сх. д. / 48.991639; 25.920833
Статуспам'ятка монументального мистецтва
Статус спадщинипам'ятка монументального мистецтва України місцевого значенняd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Україна
Розташуванняс. Шманьківці, Заводська селищна громада, Чортківський район, Тернопільська область
СкульпторІван Мулярчук
Засновано26 травня 1991 Редагувати інформацію у Вікіданих
Стандобрий
Пам'ятник Степанові Чарнецькому. Карта розташування: Україна
Пам'ятник Степанові Чарнецькому
Пам'ятник Степанові Чарнецькому (Україна)
Мапа

CMNS: Пам'ятник Степанові Чарнецькому у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Пам'ятник Степанові Чарнецькому — пам'ятник видатному поету, театральному критику Степану Чарнецькому. Розташований в селі Шманьківцях Заводської громади Чортківського району Тернопільської области, поруч із православною церквою.

Оголошений пам'яткою монументального мистецтва місцевого значення (охоронний номер 2986)[1].

Пам'ятник у вигляді великого калинового куща, що схилив свої гілки[2].

Відомості

[ред. | ред. код]

Скульптор — Іван Мулярчук[3]; ініціатор встановлення — Надія Процьків[4]. Урочисте відкриття відбулося 26 травня 1991 року під час першого фестивалю «Червона калина»[5][6].

У червні 2012 року[7] після сильного буревію на пам'ятник впала стара липа і ліва рука опустилась. Реставрацію пошкодженого постаменту виконав скульптор і художник Дмитро Мулярчук (син Івана Мулярчука)[8]. Навесні 2022 року паном Дмитром було наново перетоновано пам'ятник.

Біля пам'ятника щорічно в день народження Степана Чарнецького відбуваються святкові урочини[9].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Розпорядження голови Тернопільської ОДА від 26 травня 1997 року № 209
  2. Іванова Ю. Символіка калини в українській традиції
  3. Олійник, Д. Іван Мулярчук: «У дитинстві мені казали, що я нізащо не стану художником» [Архівовано 25 серпня 2017 у Wayback Machine.] // 20 хвилин. — 2015. — 9 серпня.
  4. Левицький В. Процьків Надія Федорівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 492. — ISBN 978-966-528-318-8.
  5. Габруський Л. «А ми тую червону калину підіймемо…» // Голос народу. — 2013. — № 42 (18 жовтня). — С. 7. — (Фестиваль).
  6. Дуда І., Удіна Т. Мулярчук Іван Матвійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 578–579. — ISBN 966-528-199-2.
  7. Габруський, Л. Не варто очікувати милостей від природи… // Голос народу. — 2012. — № 25 (15 червня). — С. 3. — (Стихія).
  8. «Ой лузі червона калина» родом з Тернопільщини: пам'ятник автору створив батько, а нині реставрує син // Т1 Новини. — 2022. — 20 травня.
  9. Н. Мориквас. Меланхолія Степана Чарнецького. — Львів: Світ, 2005. — С. 327. : іл. — ISBN 966-603-435-2.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]