Пам'ятник Тарасові Шевченку (Мінськ)
Пам'ятник Тарасу Шевченку | |
---|---|
53°54′53.784000100005″ пн. ш. 27°33′30.168000099999″ сх. д. / 53.91494° пн. ш. 27.55838° сх. д. | |
Тип | пам'ятник |
Країна | Білорусь |
Розташування | Мінськ |
Архітектор | Крамаренко Віктор Володимирович |
Скульптор | Липовка Віктор Романович |
Матеріал | бронза, граніт |
Засновано | 2002 |
Будівництво | 2001 рік |
Пам'ятник Тарасові Шевченку у Вікісховищі |
Пам'ятник Тарасові Шевченку в Мінську (біл. Помнік Тарасу Шаўчэнку ў Мінску, рос. Памятник Тараса Шевченко в Минске) — пам'ятник великому українському поетові, письменнику і художнику, «будителю нації» Тарасу Григоровичу Шевченку в столиці Білорусі місті Мінську.
Це єдиний повнофігурний монумент Шевченку у Білорусі.
Пам'ятник встановлено у центральній частині Мінська — в Степановському саду на розі вулиць Старовіленської та Кисельова, поруч з приміщенням-новобудовою Посольства України в Республіці Білорусь. З нагоди 185-річчя з дня його народження
Автори пам'ятника — український скульптор Віктор Липовка та білоруський архітектор Віктор Крамаренко, що виконав архітектурну прив'язку монумента.
Пам'ятник являє собою бронзову постать Тараса Шевченка на невеликому підніжжі (цілісна скульптура), що встановлена на циліндричному округлому постаменті з рожевого граніту на округлому стилобаті з того ж граніту, доповненому пологими круговими сходами.
Автор зобразив уже немолодого поета в задумі, статичності й шаблонності у втіленні образу Кобзаря скульпторові вдалося уникнути. Як загалом, так і в деталях, проглядається деяка подібність мінського пам'ятника Шевченку на зображення поета в московському пам'ятнику Тарасові Шевченку.
Перший пам'ятник Тарасу Шевченку в Мінську був встановлений в 1976 році на однойменному бульварі.
Встановлення пам'ятника Тарасу Шевченку в Мінську, за часом першого в незалежній Білорусі, напряму пов'язане з функціонуванням Посольства України в цій країні.
Дипломатичні відносини між Україною та Республікою Білорусь встановлено 27 грудня 1991 року, а от Посольство України в Республіці Білорусь було створено за півроку — 30 червня 1992 року. Тривалий час зайняли вибір і виділення землі під Українське Посольство в Мінську, а також власне будівельні роботи зі зведення його будівлі. Нарешті 1 грудня 2000 року (у 9-ту річницю Всеукраїнського референдуму 1991 року) Будинок Посольства в сучасному архітектурному стилі було урочисто відкрито — за участю Президента України Л.Д. Кучми, Прем'єр-міністра України В.А. Ющенка, Міністра закордонних справ України А.М. Зленка, а також Прем'єр-міністра Республіки Білорусь В.В. Єрмошина і Заступника Прем'єр-міністра Республіки Білорусь – Міністра закордонних справ Республіки Білорусь М.М. Хвостова[1].
Будівництво приміщення Посольства України в Мінську було поєднано з упорядкуванням навколишньої території, зокрема скверу «Степановський сад». Вже тоді з'явилась ідея встановлення в цьому місці пам'ятника Шевченкові, що її було втілено за 2 роки.
Пам'ятник Кобзареві, садово-паркові роботи, а також встановлення бювету з артезіанською водою за київською технологією були подарунками української столиці Мінську. Урочисте ж відкриття пам'ятника Тарасові Шевченку в центрі білоруської столиці, за участю тодішнього київського мера Олександра Омельченка та Голови мінського місьвиконкому Михайла Павлова, що відбулося 23 квітня 2002 року, стало одним з ключових моментів Днів Києва у Мінську[2].
- ↑ З історії Посольства [Архівовано 12 грудня 2009 у Wayback Machine.] на Посольство України в Республіці Білорусь (офіційний сайт) [Архівовано 22 січня 2009 у Wayback Machine.]
- ↑ Афоніна Анжела У центрі Мінська відкрито пам’ятник Тарасові Шевченку [Архівовано 7 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // стаття в газеті «Хрещатик» за 23 квітня 2002 року
- Пам'ятник Тарасу Шевченку в Мінську [Архівовано 26 лютого 2014 у Wayback Machine.] на www.minsk-old-new.com («Мінськ старий і новий. Мінськ у фотографіях.», + інфо) [Архівовано 2 лютого 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Афоніна Анжела У центрі Мінська відкрито пам’ятник Тарасові Шевченку [Архівовано 7 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // стаття в газеті «Хрещатик» за 23 квітня 2002 року