Ласківці
| село Ласківці | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Громада | Теребовлянська міська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | >1443 |
| Населення | 1 946 |
| Площа | 7,997 км² |
| Густота населення | 243.34 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48153 |
| Телефонний код | +380 3551 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°10′39″ пн. ш. 25°34′08″ сх. д. / 49.17750° пн. ш. 25.56889° сх. д.Координати: 49°10′39″ пн. ш. 25°34′08″ сх. д. / 49.17750° пн. ш. 25.56889° сх. д. |
| Водойми | річка Коротаж, річка Звиняч |
| Відстань до районного центру |
54 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48100, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Теребовля, вул. Князя Василька, буд. 104а |
| Карта | |
  Ласківці | |
 Ласківці | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Ла́сківці — село в Україні, у Теребовлянській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Відстань від обласного центру до села становить 54 кілометри. Село знаходиться на крайньому півдні Тернопільського району.
Географія[ред. | ред. код]
Через село течуть річки Коротаж та Звиняч, ліва притока Перейми.
Історія[ред. | ред. код]
Історія села є надзвичайно довгою. Ласківці ще за княжих часів (тоді село називалось Велике Око і Кузьминець) входило в склад Теребовлянського князівства. Після смерті князя Юрія II Тройденовича в 1340 році, останнього галицького князя, галицькими землями, Ласківцями в тому числі, підступно заволодів польський король Казимир III.
Проте у 1648 році населення Ласківець активно включилося за боротьбу проти польського поневолення під проводом Богдана Хмельницького. Тодішню власницю села та його околиць — Реґіну Потоцьку — було жорстоко вбито. В той час народ збунтувався під проводом Ілька Крупки. Але після того, як війська Богдана Хмельницького залишили західні землі України, поляки під керівництвом полковника Чернецького Стакого жорстоко розправились з селянами, село спалили, поголовно знищили тих, хто учасниками повстання.
На Ласківці не раз нападали турки і татари в часі польсько-турецької війни. Велика руйнація села припадає на 1676–1683 рр. Протягом цього часу Ласківці знаходилися між двома фронтами. З однієї сторони була кіннота яничарів і гетьмана Дорошенка, а з другої сторони — польська армія. Після 1683 року селяни знову потрапили під контроль Польщі і були закріпачені. У 1772 році село потрапляє під владу Австрійської імперії внасдок поділу Речі Посполитої.
У 1826 році у Ласківцях було організовано однокласову українську школу. Скасування панства і революція 1848 року здійснили значний вплив на формування національної свідомості населення.
У 2003 році мешканці села відзначали 555-річчя з дня першої письмової згадки про село на честь цього був встановлений пам'ятний знак при виїзді з села в сторону Могильниці.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Теребовлянської міської громади.[1]
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теребовлянського району, село увійшло до складу Тернопільського району.[2]
Населення
Чисельність населення задо XIX століття офіційно невідома, хоч за розповідями людей чисельність населення була понад 4 тис. осіб. Але кількість населення почала зменшуватися, внаслідок еміграції
Офіційно зареєстровано, що в 1939 році кількість населення становила 3820 осіб. Вже у 1963 році, тут проживало 3004 осіб. Згідно з переписом населення, який проводився у 2001 році, населення села становило 2006 осіб. А станом на 1 січня 2009 року кількість населення становила 1 946 осіб.
Назви піль: Перерит, Ралькова[3].
Релігія[ред. | ред. код]
- церква Успіння Пресвятої Богородиці (1846, ПЦУ, мурована);
- церква Успіння Пресвятої Богородиці (2006, УГКЦ, мурована).
Поширені прізвища[ред. | ред. код]
Сивак, Кафтан, Будзанівський, Крушельницький, Телюк, Заставний, Грошко, Апостол, Кугут, Стасишин, Сирота, Ваврик, Винник, Голодюк, Дмитрик, Шмирко, Левенець, Лопоцький, Хитренький, Сніжок, Вернецький, Грушецький
Пам'ятники[ред. | ред. код]
- Пам'ятник Т. Шевченку
Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва. Розташований на вулиці Центральній, навпроти школи.
Встановлений 2004 р. Скульптор — Д. Пилип'як.
Погруддя — бетон, цоколь і постамент облицьовані червоним пісковиком.
Висота постаменту — 2,2 м.[4][5]
- Скульптура святого з пальмовою гілкою і розп'яттям
Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва.
Робота самодіяльних майстрів, виготовлена з каменю (1891 р.).
Скульптура — 1,3 м, постамент — 1,5х0,7х0,7 м, площа — 0,0005 га.[6]
- Пам'ятний знак «За тверезість»
Пам'ятка історії. Розташований в центрі села.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- громадсько-політичний діяч М. Андрухів;
- Арсан Орест — український вчений-гідробіолог
- релігійний діяч в Польщі і Римі о. Арсеній Антін Кулибаба, ЧСВВ
- релігійний діяч в США, військовий капелан о. Порфирій Петро Сивак, ЧСВВ
- вчений-теолог о. Михайло Мирослав Ваврик, ЧСВВ
- релігійний діяч, поет о. Маркіян Матей Когут, ЧСВВ
- громадсько-політичний діяч, нардеп Михайло Апостол
- сотник УПА О. Давибіда («Грім»);
- композитор, дириґент Б. Дерев'янко;
- українська майстриня художнього оброблення шкіри та кераміки, членкиня НСХУ Ковальчук Галина Михайлівна (1946—2001)
- громадсько-політичний діяч, поет, краєзнавець, публіцист Михайло Ониськів;
- член-кореспондент Академії інженерних наук України Михайло Петрик;
- громадсько-політичний діяч Роман Заставний.
- репресований вчитель Богдан Пасіка(1900-1937)
Пов'язані із селом[ред. | ред. код]
- Почигайло Ярослав Остапович — керівник Копичинецького надрайонного проводу ОУН, лицар Срібного хреста бойової заслуги УПА 1 класу. Загинув поблизу села.
- З Ласківців бере початок один з коренів роду відомого священика УГКЦ о. Михайла Димида.
- У селі похований релігійний діяч підпільної УГКЦ о. Йосиф Іван Кушнір, ЧСВВ
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Горбач О. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини / Відбиток з. «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. Мюнхен, 1971. — стор. 174
- ↑ У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 98. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
- ↑ Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 року № 112.
- ↑ Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 27 січня 2010 року № 16.
- ↑ Наказ Мінкультури від 22 листопада 2012 року № 1364.
Джерела[ред. | ред. код]
- Ониськів В., Уніят В. Ласківці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 320—321. — ISBN 966-528-199-2.
- Laskowce (Łaskowce) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 86. (пол.) — S. 86. (пол.)
| ||||||||