Пам'ятник Тарасові Шевченку (Москва)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пам'ятник Тарасові Шевченку у Москві
Пам'ятник Тарасу Шевченку у Москві

55°45′07″ пн. ш. 37°34′00″ сх. д. / 55.752200000000001978° пн. ш. 37.5668999999999968509° сх. д. / 55.752200000000001978; 37.5668999999999968509Координати: 55°45′07″ пн. ш. 37°34′00″ сх. д. / 55.752200000000001978° пн. ш. 37.5668999999999968509° сх. д. / 55.752200000000001978; 37.5668999999999968509
Тип пам'ятник
Країна

Росія Росія

Розташування Москва
Архітектор А. Сницарев, Ю. Чеканюк
Скульптор М. Грицюк, Ю. Синькевич, А. Фуженко
Матеріал бронза
Встановлено 10 червня 1964
Пам'ятник Тарасові Шевченку (Москва) is located in Росія
Пам'ятник Тарасові Шевченку (Москва)
Пам'ятник Тарасові Шевченку (Москва) (Росія)

Пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченку в Москві — пам'ятник геніальному українському поетові, письменнику і художнику, «будителю нації» Тарасу Григоровичу Шевченку в столиці Російської Федерації місті Москва. Після реставрації повернений на попереднє місце 7 березня 2014 року.[1]

Загальна інформація[ред.ред. код]

Пам'ятник встановлено в центрі міста — на набережній річки Москви імені Тараса Шевченка, поряд з готелем «Україна» (Кутузовський проспект, 21).

Автори пам'ятника — скульптори М. Грицюк, Ю. Синькевич, А. Фуженко та архітектори А. Сницарев і Ю. Чеканюк.

Пам'ятник Тарасу Шевченку в Москві урочисто відкрито 10 червня 1964 року з особистої ініціативи Микити Хрущова, тодішнього Першого секретаря ЦК Компартії Радянського Союзу (голови держави).

Вже по розпаду СРСР на замовлення Головного управління охорони пам'ятників міста Москви проводились роботи із відтворення втраченого напису на постаменті (1995 рік) та загальні реставраційні роботи пам'ятника (1999 рік)[2].

Опис[ред.ред. код]

Пам'ятник являє собою бронзову фігуру поета (заввишки 5,6 м) на пласкому (з підвищенням) гранітному постаменті.

Проект пам'ятника Шевченка в Москві — яскравий, експресивний, могутній, відзначається свіжістю, динамічністю, монументальністю. За версією одного з авторів монумента, Юлія Синькевича, загальною ідеєю пам'ятника є «окрилений поет». Динамічність пам'ятника і ця окриленість постаті Тараса Шевченка, не в останню чергу, досягається завдяки оригінальному зовнішньому вигляду поета, а саме — вибору одягу, в якому втілено поета, — сучасної для Тараса Шевченка «шинелі-крилатки». Та й сама постать поета справляє враження не статичної, а такої, що рухається, вростаючи в землю (низький постамент), що, за задумом авторів, мало підкреслити зв'язок поета з народом.[3]

Історія встановлення[ред.ред. код]

Історія встановлення пам'ятника Тарасу Шевченку в Москві, тодішній столиці СРСР, є доволі суперечливою. Існують версії, що коли радянському керівництву стало відомо, що пам'ятник Тарасу Шевченку в столиці США (тогочасний головний геополітичний та ідеологічний конкурент СРСР) має бути встановлений усередині 1964 року (на його спорудження збирала кошти уся українська еміграція, і подолання багатьох формальностей та перепон на шляху затвердження і встановлення монумента також забрало тривалий час), було ухвалено однозначне рішення про швидке встановлення монумента українському поетові в столиці СРСР. За особистою вказівкою Першого секретаря ЦК Компартії СРСР М. С. Хрущова в терміновому порядку оголосили Всесоюзний конкурс проектів монумента Т. Г. Шевченку в Москві. У конкурсі з-поміж 35 проектів-учасників перемогла робота на той час маловідомих українських скульпторів Ю. Синькевича, А. Фуженка, М. Грицюка, яка власне і зробила їх відомими[4]. В результаті московський пам'ятник Тарасові Шевченку з'явився на півмісяця раніше за вашингтонський.

Відомо також, що проти образу Тараса Шевченка, запропонованого авторами московського пам'ятника, тобто Шевченка у шинелі-«крилатці», виступила низка інтелектуалів і представників української інтелігенції, зокрема поети М. Т. Рильський та П. Г. Тичина, адже свідчень, за якими б Тарас Шевченко носив одяг такого крою, не існує. Однак, «окрилений» образ поета було затверджено московським начальством, зокрема особисто Микитою Хрущовим.[3]

Цікавий факт[ред.ред. код]

  • У курортному Миргороді на Полтавщині існує пам'ятник Шевченкові-копія московського, виготовлений як дипломна робота групою студентів Миргородського керамічного технікуму і встановлений у 1971 році.
  • У місті Старобільськ, Луганської області, також існує копія московського пам'ятника Шевченкові.

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела і посилання[ред.ред. код]