Пам'ятник Тарасові Шевченку (Донецьк)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пам'ятник Тарасові Шевченку (Донецьк)
No Freedom of Panorama in Ukraine (square).svg
Країна Україна Україна
Координати 48°00′32″ пн. ш. 37°48′12″ сх. д. / 48.00889999999999702° пн. ш. 37.80349999999999966° сх. д. / 48.00889999999999702; 37.80349999999999966Координати: 48°00′32″ пн. ш. 37°48′12″ сх. д. / 48.00889999999999702° пн. ш. 37.80349999999999966° сх. д. / 48.00889999999999702; 37.80349999999999966
Архітектор Шарапенко Віктор Олексійович
Скульптор Вронський Макар Кіндратович, Олійник Олексій Прокопович
Матеріал бронза

Пам'ятник Тарасові Шевченку (Донецьк) у Вікісховищі
Пам'ятник Т.Г.Шевченку. м. Донецьк.
Дні пам'яті В.Стуса - біля пам'ятника Т.Г.Шевченку. 1.09.1990 р. м. Донецьк.

Пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченкові в Донецьку — пам'ятник українському поетові, письменнику і художнику Т. Г. Шевченкові в місті Донецьку (Україна).

Загальна інформація[ред.ред. код]

Пам'ятник розташований у Ворошиловському районі міста Донецька на розі бульвара Шевченка і вулиці Артема. Він є композиційним осередком площі, утворюваної будівлею донецької обласної бібліотеки ім. Н. К. Крупської, будинком донецької облдержадміністрації і житловою забудовою. Пам'ятник також має функцію містоформування — саме від нього починається широтна вісь і магістраль міста — бульвар Шевченка.

Споруджений у 1955 році за проектом архітектора В. О. Шарапенка. Скульптори — М. К. Вронський та О. П. Олійник.

Опис[ред.ред. код]

Пам'ятник являє собою фігуру поета у повний зріст, виконану з бронзи.

Скульптура стоїть на круглому постаменті з червоного полірованого граніту. На постаменті є фриз, на якому зображені герої творів Тараса Шевченка. У центрі фризу міститься зображення самого Шевченка, який читає своі вірші М. Г. Чернишевському і М. О. Добролюбову, що, за задумом авторів, мало означати взаємопов'язаність і обопільні впливи української та російської літератур.так так читайте читайте

Історія монумента[ред.ред. код]

Пам'ятник було виготовлено згідно з постановою Ради Міністрів УРСР від 25 грудня 1953 року і встановлено 8 вересня 1955 року.

Скульптуру було виготовлено у Києві, а тоді вже звідти доправлено до Донецька.

Пам'ятник створено в традиціях радянського монументального мистецтва 1950-х років (саме за монументальністю він схожий на пам'ятник Тарасу Шевченку в Харкові).

Пам'ятник Тарасові Шевченку було встановлено на бульварі Пушкіна. В зв'язку з цим постановою міської влади, винесеною 13 липня 1955 р. було вирішено перейменувати бульвар Пушкіна на бульвар Шевченка і навпаки, бульвар, який носив ім'я Шевченка бкв перейменований на бульвар Пушкіна.[1]

Пам'ятник Шевченку в Донецьку неодноразово зображався на поштових конвертах СРСР — у 1964[2], 1977[3], 1980[4] і 1982[5] роках.

Вже у новітній історії України сталося декілька неприємних пригод:

  1. У жовтні 1990 року було порушено металеву обечайку на постаменті пам'ятника та розтрощено одну з плит обрамлення сходинок — громадськість міста через Донецьке обласне товариство української мови імені Т. Г. Шевченка звернулася тоді до владних органів з клопотанням про вжиття необхідних заходів. Оперативно було виконано необхідні ремонтні роботи.
  2. Вдруге — вже після здобуття незалежності в 1991 році з донецьким монументом Кобзарю пов'язана ще одна неприємна історія — проти ночі 20 червня 2005 року невідомі вандали написали на постаменті пам'ятника білою фарбою по-російськи: «Я за російську мову» (рос. «Я за русский язык»)[6].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]