Пам'ятник воїнам Радянської армії в Трептов-парку

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Скульптура
Загальний вигляд композиції

Пам'ятник воїнам Радянської Армії в Трептов-парку в Берліні (нім. Sowjetische Ehrenmal im Treptower Park, нім. Treptower Ehrenmal) — радянський меморіальний комплекс в Трептов-парку, де поховано близько 5 000 радянських воїнів. Являє собою фігуру радянського солдата, в одній руці якого — меч, що розрубує фашистську свастику, на іншій  — врятована з руїн поверженого Берліна маленька німецька дівчинка. У основи пам'ятника розташований мавзолей.

З урахуванням висоти пагорба і цоколя основи загальна висота монумента дорівнює приблизно 30 метрам.

Історія[ред. | ред. код]

Меморіал зводився протягом трьох років і був офіційно відкритий 8 травня 1949. Авторський колектив очолювали архітектор Яків Білопільський і скульптор Євген Вучетич.

Вважається, що прототипом для скульптора послужив радянський солдат, уродженець села Вознесенка Тісульського району Кемеровської області Микола Масалов, що врятував німецьку дівчинку під час штурму Берліна в квітні 1945. За свідченням істориків, 30 квітня 1945 року учасник Сталінградської битви і битви на Курській дузі сержант Масалов під час бою за декілька кілометрів від рейхстагу на вулиці, що примикала до «Ландверканалу», почув дитячий крик. Рушивши йому назустріч, солдат виявив в напівзруйнованій будівлі трирічну дівчинку і, прикриваючи її своїм тілом, під кулями виніс маля в безпечне місце. Першим про подвиг Масалова розповів маршал Чуйков, пізніше дослідникам вдалося підтвердити це документально.

Після війни Євген Вучетич зустрівся з Миколою Масаловим, подвиг якого і підказав йому ключову ідею монумента в Трептов-парку: рятуючи дівчинку, солдат захищає мир і життя.

Як прототип бронзового солдата найчастіше згадуються імена двох радянських бійців — Івана Одарченко і Віктора Гуназа. З обома Вучетич зустрічався, обидва йому позували.

Спочатку Вучетич зліпив гіпсову модель «Воїна-визволителя» заввишки в 2,5 метра, а потім вже з неї в Ленінграді відлили 13-метровий пам'ятник з бронзи вагою в 72 тонни. До Берліна його переправляли частинами морським шляхом.

За спогадами Івана Одарченка, спочатку у нього на руках дійсно сиділа німецька дівчинка, а потім російська — 3-річна Світланка — дочка коменданта Берліна генерала Котікова.

Багато хто вважав, що в статуї «Воїн-визволитель» меч недоречний, і радили скульпторові поміняти його на якусь сучасну зброю, наприклад, на автомат. Але Вучетич наполягав саме на мечі. До того ж він робив не меч взагалі, а точно скопіював меч псковського князя Гаврила, який разом з Олександром Невським бився за Русь проти «псів-лицарів».

За державним договором між СРСР і ФРН від 1990 року, Федеративна Республіка взяла на себе зобов'язання з догляду і необхідної реставрації пам'ятників і інших поховань радянських воїнів на території Німеччини. В даному випадку фінансування поступає від уряду ФРН, а відповідальним за організацію робіт є сенат Берліна.

1 жовтня 2003 року скульптура воїна була розібрана і відправлена на реставрацію. Навесні 2004 року пам'ятник воїнам Радянської Армії, полеглим в боях з нацизмом в Берліні був повернений на колишнє місце.

Автором пам'ятника є Євген Вікторович Вучетич — видатний радянський скульптор-монуменаліст. Він автор грандіозного меморіалу на Мамаєвому кургані у Волгограді. Серед інших його творів — пам'ятник Дзержинському на Лубянській площі в Москві (1958, сьогодні знаходиться в Парку Мистецтв «Музеон» поряд з будівлею Центрального будинку художника на Кримському валу) і фігура «Перекуємо мечі на орала» (1957), одне з відливань якої було піднесене радянським урядом в дар ООН.

Посилання[ред. | ред. код]