Пам'ятник загиблим шахтарям (Кривий Ріг)
| Пам'ятник загиблим шахтарям (Кривий Ріг) | |
|---|---|
 | |
| 48°01′46″ пн. ш. 33°27′47″ сх. д. / 48.02967100002777556° пн. ш. 33.4631000000277723° сх. д.Координати: 48°01′46″ пн. ш. 33°27′47″ сх. д. / 48.02967100002777556° пн. ш. 33.4631000000277723° сх. д. | |
| Країна | Україна Дніпропетровська область |
| Місто | Кривий Ріг |
| Тип | пам'ятка історії місцевого значення України |
| Висота | 4,7 м |
| Матеріал | граніт |
| Дата заснування | 1 травня 1936 |
  Пам'ятник загиблим шахтарям (Кривий Ріг) Пам'ятник загиблим шахтарям (Кривий Ріг) (Україна) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Пам'ятник загиблим шахтарям знаходиться по вул. Конституційній, біля адміністративного будинку ВАТ «Суха Балка», в Покровському районі м. Кривий Ріг.
Передісторія[ред. | ред. код]
Пам'ятка пов'язана з подіями 1934 року. Під час проведення експериментальних робіт на шахті «Профінтерн» (нині — рудник «Суха Балка») 1 травня 1934 р. внаслідок обвалення потолочин загинуло 6 шахтарів — новаторів гірничої справи: Н. Ю. Шильман (головний інженер тресту «Руда»), Г. Х. Айденьян, М. К. Деджувані, Є. С. Мошиченко, А. О. Доровський, І. Ф. Ляпшей.
Згідно з рішенням Криворізької міськради про увічнення пам'яті жертв трагедії на шахті «Профінтерн» 1 травня 1936 року було відкрито пам'ятник загиблим шахтарям. Автори проекту — співробітники Дніпропетровської художньої майстерні.
Пам'ятник у вигляді 6-гранної гранітної колони заввишки 4,7 м був встановлений на площі Українській (сучасна площа — Визволення). В роки окупації Кривого Рогу згаданий об'єкт став єдиним пам'ятником, який німці не зруйнували. Під час визволення міста пам'ятник було пошкоджено й наприкінці 40-х років XX століття перевезено на сучасне місце розташування у зв'язку з реконструкцією площі.
У 1979 році відбулася реконструкція пам'ятника, архітектор — Олег Олександрович Савельєв, інженер — Олександр Єфремович Мошиченко.
Рішенням Дніпропетровського облвиконкому від 03.02.1981 р. № 618 пам'ятка взята на державний облік з охоронним номером 2137.
Пам'ятка[ред. | ред. код]
Пам'ятник являє собою обеліск, у верхній частині якого по колу розташовані меморіальні плити. Обеліск дорійського ордеру з граніту пофарбованого у рожевий колір, діаметром 1,10 м, висотою 4,7 м. Меморіальна плита з металу, розмірами 0,7×0,65 м, вмонтована в обеліск. На ній у фігурній рамці напис російською мовою у 6 рядків: «Слава / доблести / шахтерской / и жизням, / отданным / за руду.» Внизу під написом стрічка і лаврова гілка. Плита пофарбована у червоний колір, напис, рамка і стрічка з гілкою — у жовтий. Шість меморіальних плит прямокутної форми виготовлено з сірого граніту. У верхній частині кожної з них розміщені чорно-білі фотографії загиблих шахтарів. Низ фотографій прикрашений викарбуваними лавровими стрічками і схрещеними між собою молотками — символами гірничої справи. Під фотографіями зазначені прізвища, імена, по-батькові, посади і роки життя загиблих. Між меморіальними плитами і обеліском лежить кругла плита з сірого граніту, діаметром менше за обеліск. Постамент складної форми. Нижня частина з сірого полірованого граніту з 6 виступами «урізаними променями». Діаметр 3,54 м, довжина виступів 0,7 м, ширина 0,6 м, висота 0,4 м. Верхня частина з рожевого полірованого граніту, що поступово звужується до верху. Бетонна основа для постаменту діаметром 4,14 м, вистою 10 см.
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Енциклопедія Криворіжжя: у 2-х т. / [упоряд. В. П. Бухтіяров]. — Кривий Ріг: ЯВВА, 2005. Т. 2. — 2005. — С. 240.
- Історична енциклопедія Криворіжжя / [упоряд. О. О. Мельник та ін.]. — Кривий Ріг: Видавничий дім, 2007. Т. 1 — 2007. — С. 440—441.
- Пам'ятники історії і культури Української РСР: каталог-довідник [П. Т. Тронько та ін.]. — Київ: Інститут Історії Академії Наук Української РСР: Наукова Думка, 1987. — С. 115.