Пам'ятник затопленим кораблям

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Пам'ятник затопленим кораблям
MonumentoBarcosHundidos.JPG

44°37′06″ пн. ш. 33°31′27″ сх. д. / 44.6183861° пн. ш. 33.5242611° сх. д. / 44.6183861; 33.5242611Координати: 44°37′06″ пн. ш. 33°31′27″ сх. д. / 44.6183861° пн. ш. 33.5242611° сх. д. / 44.6183861; 33.5242611
Статус національного значення
Країна Україна Україна
Розташування Севастополь, Севастопольська бухта біля Приморського бульвару.
Архітектор Фельдман Валентин Августович
Скульптор Адамсон Амандус Генріх
Засновано 1905
Встановлено 1905 рік
Пам'ятник затопленим кораблям. Карта розташування: Україна
Пам'ятник затопленим кораблям
Пам'ятник затопленим кораблям (Україна)

Пам'ятник затопленим кораблям у Вікісховищі?

Пам'ятник затопленим кораблям — монумент у Севастополі встановлений на штучному острівці, складеному з грубо оброблених гранітних брил, на відстані десяти метрів від берега на Приморському бульварі, один із чільних символів міста. Споруджений у 1905 році; автори пам'ятника — естонський скульптор Амандус Генріх Адамсон, архітектор Валентин Августович Фельдман та військовий інженер Оскар Іванович Енберг.

Опис[ред. | ред. код]

На квадратній основі (9,2 х 9,2 метра) у вигляді штучного гранітного стрімчака складеного з необроблених гранітних глиб виростає шестигранний п'єдестал увінчаний коринфською колоною з світло-сірого полірованого діориту. Колона завершується бронзовою фігурою двоголового орла з розкритими крилами, який тримає в дзьобі лавровий вінок — символ слави. На грудях орла — щит з рельєфним зображенням Святого Георгія Побідоносця.

Під базою з південної сторони монумента закріплена бронзова дошка 0,52 х 0,8 метра з рельєфною картою Севастопольської бухти і позначенням ліній затоплених кораблів, нижче якої, на гранітних плитах п'єдесталу рельєфний напис:

«У пам'ять кораблів, затоплених у 1854—1855 роках для загородження входу на рейд».

На північній стороні стрімчака була закріплена п'ятиметрова щогла — бронзова фор-стеньга (або грот-бом-брам-стеньга).

Загальна висота пам'ятника — 16,66 м, висота колони — 7,08 метра, діаметр — 0,95 метра. Розмах крил орла — 2,67 метра.

Існує легенда, що крила орла зображують профілі адмірала Нахімова і імператора Миколи I. При певному ракурсі зі сторони моря можна побачити профіль адмірала в кашкеті і царя в кавалергардському шоломі.

Навпроти пам'ятника, на стіні набережної, укріплені якорі з затоплених кораблів.

З історії пам'ятника[ред. | ред. код]

Пам'ятник затопленим кораблям був встановлений у 1905 році до п'ятдесятиріччя першої оборони Севастополя, коли були затоплені російські парусні кораблі, «щоб загороджувати вхід ворожим кораблям на рейд і тим самим врятувати Севастополь» (П. С. Нахімов). Поперек фарватеру, між Костянтинівською та Олександрівською батареями, 11 вересня 1854 року затопили сім застарілих кораблів: фрегати «Сізополь», «Флора», кораблі «Уриїл», «Три Святителя», «Силістрія», «Селафаіл», «Варна». Пізніше, в лютому 1855 року, від Михайлівського форту на Північній стороні до Миколаївської батареї — на Південній з'явилася друга лінія щогл, що виступають з води: моряки затопили ще вісім судів, а 27 серпня 1855 року, коли захисники залишили Південну сторону, в бухті затопили і решту флоту. Вогонь берегових батарей і затоплені кораблі зробили Севастопольську бухту недоступною для англо-французького флоту.

Згідно з документом № 3899 з канцелярії Великого князя Олександра Михайловича, підписаним 3 серпня 1905 року:

Пам'ятник Затопленим кораблям надалі іменувати «Місцем загородження Севастопольського фарватеру» [1].

З цього випливає, що нинішня назва була народною, але спроби офіційно перейменувати пам'ятник ні до чого не привели, як і у випадку з Графською пристанню в Севастополі.

У період оборони Севастополя в 1941—1942 років пам'ятник був пошкоджений. В результаті вибуху магнітної міни 22 червня 1941 року половина фундаменту була зруйнована, збите крило орла і частина капітелі, пам'ятник міг у будь-який момент обвалитися. В 1951 році Київські науково-реставраційні майстерні виконали реставрацію монументу (автор проекту реставрації архітектор А. Л. Шеффер). У 19551959 роках проводилися відновлювальні роботи. Водолази «Фундаментбуду» за допомогою наплавного крана склали на пошкодженій ділянці новий фундамент на гідравлічному цементному розчині. Так було ліквідовано аварійний стан. Проте з часом пам'ятник знову потребував ремонту. Ремонтно-відновлювальні роботи проводились в 1989 році. Частково зміцнили підводну частину пам'ятника, заклали каверни.

У 2003 році за проектом А. Л. Шеффера проведена реставрація надводної частини пам'ятника, відновлена щогла. Також ремонтно-відновлювальні роботи проводились в 20072008 роках під час комплексної реконструкції Приморського бульвару[2].

Галерея[ред. | ред. код]

Sevastopol-COA.png

на гербі Севастополя

Coat of Arms of Leninskiy raion in Sevastopol.png

на гербі Ленінського району

Sébastopol (timbre soviétique).gif

на поштовій марці СРСР

Stamp of Ukraine ua192cvs.jpg

на поштовій марці України

Stamp of Russia.225 years to the Black Sea fleet of Russia.jpg

на поштовій марці Росії

Coin of Ukraine Sevastopol a.jpg

на ювілейній монеті України

Вид на пам'ятник

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Фонди Національного музею героїчної оборони і звільнення Севастополя — А-378, л.34
  2. Карта пам'яті Севастополя(рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Гармаш П. Е. Путеводитель по Крыму. — Симферополь, 1996. (рос.)
  • Крикун Е. В. Архитектурные памятники Крыма. — Симферополь, 1977. (рос.)
  • Шавшин В. Г. Севастополь в истории Крымской войны. — Киев, Севастополь, 2004. (рос.)
  • В. Г. Шавшин. Каменная летопись Севастополя. «ДС Стрим». Севастополь—Київ 2004. ISBN 966-96305-1-7. стор. 41(рос.).
  • Пам'ятник затопленим кораблям (рос.)