Паміро-Алай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Зарафшанський хребет біля Анзобського перевалу

Паміро-Алай — гірська система на південному сході Середньої Азії на південь від Ферганської долини і на північ від верхів'їв Амудар'ї. Адміністративно розташована на території Таджикистану, частково — у Киргизії (на північному сході), Узбекистані (на заході) і Туркменії (на південному заході); східний і частково південний край заходить в Китай і Афганістан. Складається з трьох основних частин: Гіссаро-Алай, Таджицька депресія та Памір.

Північними хребтами Паміро-Алаю є Алайський і Туркестанський, які оздоблюють з півдня Ферганську долину. Від лінії цих хребтів в районі Матчинського гірського вузла (висоти понад 5600 м) відходить Зеравшанський хребет, який тягнеться на захід південніше Зеравшану . Для цих трьох хребтів характерні зубчасті пасма, гострі вершини , гірськольодовикові форми рельєфу. Від Зеравшанского хребта з південного боку відходить потужний Гіссарський хребет.

На південь від Гіссарського хребта розташовується Таджицька депресія, в якій знаходиться безліч порівняно невисоких складчастих хребтів, що протягуються з північного сходу на південний захід і південь-південний захід, в плані злегка вигнутих і звернених опуклістю на північний захід.

Паміро-Алай — найбільша область гірського заледеніння: тут налічується більше 10600 льодовиків на площі 9820 км².

Дивись також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]