Пам’ятник клавіатурі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пам’ятник клавіатурі

56°49′56″ пн. ш. 60°36′27″ сх. д. / 56.83232800002777196° пн. ш. 60.60757200002777267° сх. д. / 56.83232800002777196; 60.60757200002777267Координати: 56°49′56″ пн. ш. 60°36′27″ сх. д. / 56.83232800002777196° пн. ш. 60.60757200002777267° сх. д. / 56.83232800002777196; 60.60757200002777267
Країна  Росія
Розташування Єкатеринбург
Тип скульптура[d] і пам'ятка
Матеріал бетон
Дата заснування 2005
Пам’ятник клавіатурі. Карта розташування: Росія
Пам’ятник клавіатурі
Пам’ятник клавіатурі
Пам’ятник клавіатурі (Росія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Па́мятник клавиату́рі — перша у Єкатеринбурзі скульптура виготовлення у стилі ленд-арт, вона була присвячена комп'ютерній клавіатурі. Відкрита 5 жовтня 2005 року. Автор — Анатолій Вяткін.

Історія створення[ред. | ред. код]

Клавіатура була створена у 2005 році як частина спецпроєкту фестивалю «Довгі історії Єкатеринбурга» за проєктом Анатолія Вяткина. Продюсерами та кураторами проєкту виступили Наіля Аллахвердієва #і Арсеній Сергіїв,, який на той час був представником культурної агенції «АртПолітика». Виробництво проєкту було здійснене за технічною підтримкою компанії «Атомстройкомплекс». Незважаючи на високу популярність у містян та гостей, проєкт так і не отримав офіційного статусу пам'ятника. Фактично не визнана місцевою владою як культурно значущий об'єкт клавіатура тим не менш увійшла у майже всі путівники Єкатиренбурга. З неї, весною 2011 року почалося малювання на асфальті «Червоної лінії», що проходила через 32 головних пам’ятки центра міста.[1]

Конструктивні особливості[ред. | ред. код]

Пам'ятник представляє собою копію клавіатури з бетону у масштабі 30:1. Складається з 104 клавіш, зроблених з бетону вагою від 100 до 500 кг, розташованих у розкладці QWERTY/ЙЦУКЕН по стандарту ANSI. Клавіші розташовані у поглибленнях з інтервалом у15 см. Проєкт має спільну площу — 16 × 4 м. Поверхня клавіш плоска з рельєфними визначеннями абетки та з функціональних символів, розміщених у точнісінько такому ж порядку, що і на звичайній комп’ютерній клавіатурі.[2]

У липні 2016 року на клавіші End установлена меморіальна дошка на честь Євгенія Зоріна.[3]

Культурологічні особливості та оцінки[ред. | ред. код]

Анатолій Вяткин і Антон Борисенко відновлюють загублені клавіші
Пам’ятник з відновленими клавішами у серпні 2011 році.
Меморіальна дошка Євгенія Зоріна на клавіші End

Бетонну «Клавіатуру» можна розглядати одночасно і як фетиш комп’ютерної ери, і як індустріальний «сад камінців», масштабний експеримент, що формує,нову комунікаційну середу на терені міської набережної Єкатеринбурга. Кожна клавіша бетонної клавіатури є одночасно і імпровізованою лавкою. Монумент став культурною кам’яткою сучасного іміджу міста та новим «брендом».[4]

Позитивний резонанс відносно проєкту спостерігається серед всіх шарів населення міста. Моніторинг реакції перехожих на набережній показав, що у 80 % нагод реакція людей, що переходять — захоплення, у інших нагодах — зацікавлена. Жителі міста відчувають гордість за реалізацію подібного проєкту на теренах міста, у котрому їх передусім захоплює нестандартність втілення і сучасність побиту.[5]

У лютому 2019 року компанія «Яндекс» опублікувала статистику пошукових запитів росіян, пов’язаних із музеями, пам’ятками та виставками. У рейтингу пам'ятників, пам'ятник клавіатурі опинився на 2-му місці: його випередив лише Мідний вершник у Петербурзі, третім опинився пам'ятник Мініну та Пожарському на Червоній площі у Москві[6].

Питання охорони об'єкту[ред. | ред. код]

До червня 2011 року невідомі викрали декілька клавіш з пам'ятника (клавіші F1, F2, F3, Y), а на клавішу Windows нанесений логотип Apple.[7]

У зв'язку з цим у червні 2011 року керівник паблік-арт-програми Пермського музею сучасного мистецтва PERMM Наіля Аллахвердієва запропонувала перенести пам'ятник клавіатурі у сусідню Пермь. За її словами, у Єкатеринбурзі про нього ніхто не дбав, а пермський музей був дуже зацікавлений у цьому арт-об'єкті.

Зусиллями Єкатиринбурзьської ініціативної групи, куди увійшли Євгеній Зорін, Лідія Кареліна, директор ООО «Літек» Надія Заостровних, 17 серпня 2011 року втрачені клавіші були відновлені. Ремонт пам'ятника став можливий завдяки Антону Борисенко, директору компанії «Юніон Тракс», що займався продажем і обслуговуванням вантажівок. Під час реставраційних робіт був присутній автор пам'ятника Анатолій Вяткин.[8]

За словами координатора проєкту Надії Заостровних, завдяки ремонту відома Єкатиринбурзьська пам’ятка тепер точно не зможе поїхати у Пермь. "Але проблема залишається, хотілось би, щоб найбільша клавіатура в світі потрапила в реєстр пам’ятників, була під охороною країни та ніїто ніколи не зміг би її у нас забрати. Для цього ми створили колективне звернення про внесення пам’ятника клавіатурі в реєстр культурних цінностей, 30 липня 2011 року в День сісатміна ми зібрали більш ніж 100 підписів і 4 серпня 2011 року передами всі в адміністрацію міста. Поки чекаємо на відповідь", -- відмітила Надія Заостровних.

З подачі Євгения Зоріна та однодумців біла пам'ятника стали проводити регулярні культурно-масові заходи, основним із яких є так званий щорічний «Суботник на Клавіатурі». Під час «суботника» проводиться очистка та пофарбування клавіш, а також проводять чемпіонати з кидання на дальність зіпсованих комп’ютерних мишей, підніманню зв’язки жорстких дисків і т. д. У 2017 році у процедурі пофарбування взяли участь два волонтери з США.[9][10][11][12][13][14] Також в останню п'ятницю липня в клавіатурі офіційно проводять День сисадміна з аналогічними змаганнями.[15]

У травні 2019 з'явилась інформація про те, що пам'ятник перебуває під загрозою знищення у зв'язку з забудовою навколишньої території. Зруйновані сходи, що вели до пам'ятника[16]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Професор Ніклаус Вірт, побував у Єкатиренбурзі (винахідник мови Паскаль), висловив жадобу відвідати проєкт навіть на стадії монтажу.[17]
  • Пам'ятник вплинув на символічну переінтерпретацію всього оточуючого простору і різке підвищення його креативності. Розташований поблизу, старовинний кам’яний дім тепер називають «системний блок». Головна міська річка Ісеть на інтернет-форумах тепер називають як «I-сіть», а поруч з «Клавіатурою» пропонують розмістити пам’ятник модему. Жителі Єкатеринбурга фантахують х приводу можливого розміщення пам’ятника монітору та комп’ютерної миші.[18]
  • Проєкт винесений на конкурс за статусом одного з семи чуд Росії.[19]
  • У 2011 році за результатами інтернет-голосування пам'ятник увійшов у десятку найпопулярніших пам’яток Єкатеринбурга проєкту «Червона лінія». 29 квітня 2011 року у пам'ятника було покладено початок «Червоної лінії».[20]
  • У 2018 році у зв'язку з проведенням у Єкатеринбурзі частини матчів Чемпіонату світу по футболу скульптура отримала додаткову увагу гостей міста з різних країн, у результаті чого 3 липня про пам'ятник вийшла розгорнута стаття у американській газеті New York Times[21].

Покликання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Вести. Ru: Туристы в Екатеринбурге будут ходить по маршруту «красной линии»
  2. ↑ Памятник клавиатуре — Екатеринбург. Архів оригіналу за 11 листопада 2010. Процитовано 2 листопада 2010.
  3. ↑ ТАСС: Новости Урала — В Екатеринбурге установили мемориальную доску сотруднику ТАСС на памятнике клавиатуре
  4. ↑ GiF.Ru — Искусство России>> 4 октября, Екатеринбург — торжественное открытие Памятника Клавиатуре (А.Вяткин) & …. Архів оригіналу за 14 листопада 2019. Процитовано 15 березня 2020.
  5. ↑ Клава. Архів оригіналу за 3 жовтня 2008. Процитовано 23 серпня 2011.
  6. ↑ https://www.facebook.com/minkultrf/posts/2064972870253226 — сообщение Министерства культуры РФ
  7. ↑ Памятник клавиатуре в Екатеринбурге
  8. ↑ NewDayNews.Ru: Памятнику клавиатуре вернут украденные клавиши / 16.08.11 / Новый День — Екатеринбург
  9. ↑ Интернет-обзор: «Деньги решают все» и субботник у памятника клавиатуре
  10. ↑ Памятник клавиатуре в Екатеринбурге снова перекрасят
  11. ↑ Памятник клавиатуре на набережной Исети почистили и покрасили — Новости. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 15 березня 2020.
  12. ↑ ТАСС: Новости Урала — В Екатеринбурге покрасили первый в мире памятник клавиатуре
  13. ↑ В Екатеринбурге пройдет чемпионат по метанию мышей
  14. ↑ Нарисовали буквы снова: в Екатеринбурге отмыли и покрасили памятник клавиатуре - новости Екатеринбурга E1.ru
  15. ↑ В Екатеринбурге впервые официально отметят День системного администратора - новости Екатеринбурга E1.ru
  16. ↑ HELP! Памятник Клавиатуре под угрозой уничтожения!. Facebook. Надежда Заостровных. 12 травень 2019. Процитовано 8 листопада 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  17. ↑ Неподъемная «клава» в коллекции «1001 чудо света»
  18. ↑ Памятник клавиатуре
  19. ↑ Клава конкурирует на звание одного из семи чудес России!. Архів оригіналу за 24 березня 2011. Процитовано 2 листопада 2010.
  20. ↑ Памятник вошел в ТОП-10 самых популярных достопримечательностей г. Екатеринбурга!
  21. ↑ Move Over, Lenin: Make Room for the Computer Keyboard. The New York Times. 3 липня 2018. Архів оригіналу за 1 червня 2021. Процитовано 26 вересня 2021. (англ.)
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пам’ятник_клавіатурі&oldid=41180182