Пам'ятники Львова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

У Львові на початку XVIII століття було встановлено перший пам'ятник в Україні[1] — монумент гетьманові Станіславу Яблоновському. Станом на 2012 рік 89 пам'ятників Львова мали статус пам'ятки монументального мистецтва.

Сучасні пам'ятники[ред. | ред. код]

Назва Розташування Фото Короткі відомості
Бандері Степанові вул. Степана Бандери (площа Кропивницького) Pamjatnyk Stepanu Banderi u L'vovi.jpg Відкритий 14 жовтня 2007 року, скульптор — Микола Посікіра, архітектор — Михайло Федик та Юрій Столяров.[2]
Статуя Діви Марії Площа Марійська Статуя Святої Діви Марії у Львові.jpg Встановлена 1861 року. Через будівництво у 1904 році пам'ятника Адаму Міцкевичу, статую було перенесено на нинішнє місце. Радянська влада у 1950 році з фонтану статую зняла. Копію повернули на місце у 1997 році.
Колона святого Христофора На вулиці Вірменській, на території Вірменської церкви, в центрі подвір'я, що має назву Східне або Христофорове. Lviv-Armenian church-column of Saint Christopher.jpg Встановлена 1726 року в пам'ять про велику пожежу 1712 року в соборі й наступне відновлення будівлі.
Борцям за волю України вул. Вітовського (навпроти входу до парку Хмельницького) Пам'ятник Борцям за волю України (Львів).jpg
Погруддя Івана Виговського вулиця Виговського, 34 Погруддя І. Виговського (ск. Р. Романович).jpg Встановлене у 2000-х роках в приміщенні Залізничної райадміністрації міста Львова, скульптор Роман Романович
«Воля ціни не має!» вул. Городоцька, 20 Пам'ятник Ярославу Гайвасу, Петру Башуку, Петру Канюці.jpg Як стверджує анотаційна дошка до пам'ятника: «Споруджений в пам'ять про пластунів-членів ОУН, політв'язнів Ярослава Гайваса, Петра Башука, Петра Канюка, які здійснили 16.06.1939 року відчайдушну втечу з польської в'язниці „Бригідки“»
Героям ЗУНР та УГА на розі вулиць Листопадового чину та Огієнка Пам'ятник Героям ЗУНР та УГА у Львові.JPG Відкритий 1 листопада 2018 року[3].
Героям Листопадового чину вул. Городоцька Пам'ятник Героям Листопадового чину (Львів).JPG Відкритий 31 жовтня 2018 року, скульптор — Володимир Цісарик.
Гравцям «Карпат», що здобули Кубок СРСР з футболу На алеї стадіону «Україна» Кубок 1969.JPG Відкритий на честь здобуття ФК «Карпати» Кубка СРСР-1969
Громадянам Львівщини, полеглим у війні в Афганістані 1979—1989 рр. Сквер між вулицями Клепарівською, Єрошенка і Батуринською, біля готелю «Власта». Пам'ятник громадянам Львівщини, полеглим в Афганістані.JPG Встановлено 1999 року[4].
Грушевському Михайлові проспект Шевченка Пам'ятник Грушевському Львів.jpg Перший в Україні пам'ятник Грушевському. Відкритий 12 червня 1994 року, матеріали: бронза і граніт, скульптори — Дмитро Крвавич, Микола Посікіра, Любомир Яремчук, архітектор — Василь Каменщик[5].
Королю Данилу площа Галицька Пам'ятник королю Данилу.jpg Відкритий у 2001 році, скульптори: Василь Ярич, Роман Романович, архітектор — Ярема Чурилик.[2] На виготовлення пам'ятнику пішло 9 тонн бронзи і 60 тонн граніту. Висота пам'ятника — 18 м.
Ґловацькому Бартошові вул. Личаківська, у Личаківському парку Лычаковский парк Гловацкий.jpg Відкритий у 1905 році, скульптори — Юліан Марковський і Григорій Кузневич. П'єдестал викладений з кам'яних брил, вирізаних з Чортової скелі під Винниками[6].
Дровняку Никифорові-Епіфанію площа Музейна, біля колишнього домініканського костелу Nikifor Drowniak (Lviv).JPG Відкритий 13 травня 2006 року, скульптор — Сергій Олешко, архітектор — Михайло Ягольник.[7]
Жертвам Голодомору-геноциду та депортацій XX століття вул. Виговського, на подвір'ї церкви Святої Покрови біля ТВК «Південний» Пам'ятник Жертвам голодомору-геноциду та депортацій ХХ століття.jpg
Жертвам львівського єврейського гетто проспект В'ячеслава Чорновола, біля Палацу культури імені Гната Хоткевича Пам'ятник жертвам Голокосту Львів.jpg Відкритий у 1992 році, скульптори — Луїза Штеренштейн, Юлій Шмуклер, архітектор — Василь Пліхівський[7].
Жертвам комуністичних злочинів вул. Степана Бандери (площа Шашкевича) Пам'ятник жертвам комуністичних злочинів.jpg Відкритий у 1997 році поблизу колишньої тюрми «На Лонцького» — катівні комуністичного режиму, скульптори — Петро Штаєр і Роман Сивенький[7].
Леопольдові фон Захер-Мазоху вул. Сербська, біля «Мазох-café» Masoch.jpg Відкритий у 2008 році, скульптор — Володимир Цісарик. Його відкриття було неоднозначно сприйняте львівськими елітами.
Іванові Павлу II проспект Червоної Калини, біля храму Різдва Пресвятої Богородиці, де він у 2001 році зустрічався з молоддю Пам'ятник Іванові-Павлові ІІ (Львів).jpg Відкритий у червні 2002 року
Івасюку Володимирові проспект Шевченка, 7/9 Пам'ятник Івасюку у Львові.jpg Відкритий 20 грудня 2011 року. Усю проєктну роботу та спорудження пам'ятника профінансував Святослав Вакарчук.
Кілінському Яну Стрийський парк, (нижня тераса, біля озера) Lwów - Pomnik Jana Kilińskiego.JPG Відкритий у 1894 році. Скульптор — Юліан Марковський
Кульчицькому Юрієві площа Данила Галицького Пам'ятник Кульчицькому (Львів).JPG Відкритий 22 жовтня 2013 року на честь вихідця із Самбірщини, героя оборони Відня, популяризатора кави в Європі[8].
Лукасевичу Ігнатію та Зегу Яну вул. Вірменська, 18, біля ресторації-музею «Гасова лямпа» Пам'ятник винахідникам гасу.jpg Пам'ятник винахідникам гасової лампи біля кнайпи «Гасова лямпа». Угорі — Ігнатій Лукасевич, а біля винаходу сидить Ян Зег. Скульптор — Володимир Цісарик.
Лучнику площа Ринок, біля входу у Ратушу Скульптура лучника (Львів).JPG Відкритий у 2013 році, викуваний із металу[9].
Меморіал героям Небесної Сотні та героям, полеглим у російсько-українській війні вулиця Професорська Львів. вул. Професорська. Меморіал героям Небесної Сотні та героям, полеглим у російсько-українській війні.JPG Відкритий 7 вересня 2016 року поруч із НУ «Львівська політехніка» в маленькому парку, що розташований поблизу науково-технічної бібліотеки університету. Проєктні роботи студенти виконували безкоштовно. Гроші виділили зі студентських пожертв та університетського фонду[10].
Львівським броварям проспект Свободи Відкритий у 2011 році
Міцкевичу Адамові площа Адама Міцкевича KolumnaMickiewicza.jpg Відкритий у 1904 році. Вважається найгарнішим пам'ятником Адамові Міцкевичу за межами Польщі та одним із найгарніших у світі. Скульптор — Антон Попель.
На честь розгрому військами Максима Кривоноса польсько-шляхетських військ парк «Високий Замок» Ukraine-Lviv-High Castle-7.jpg
На честь 2000-річчя Різдва Христового та 100-річчя церкви святого Георгія на території церкви святого Георгія (вул. Короленка, 3) PamyatnyZnak.jpg Пам'ятний знак споруджено у 2001 році
Пальма Мерцалова біля Головного залізничного двірця Пальма-Мерцалова-Львів.JPG Пальму встановлено у березні 2003 року ліворуч від головного входу.
Стіна пам'яті жертв комуністичного терору мирного населення Заходу України в період 1939—1941 років вул. Замарстинівська, 9, на стіні Замарстинівської в'язниці Пам'ятник українцям, полякам і євреям, жертвам нацистських злочинів.jpg Споруджений поблизу колишньої в'язниці, в якій чинилися нацистські та комуністичні злочини й катування. Меморіал будували протягом кількох років. Він досі не закінчений. На таблицях та стелах вміщено прізвища десятків тисяч галичан, яких комуністичний режим замордував у період 1939—1941 років. Цю інформацію протягом двадцятьох років збирали працівники «Меморіалу імені Василя Стуса». Стелу відкрили 17 вересня 2021 року[11].
Панчишину Мар'янові перед головним корпусом Львівської Обласної клінічної лікарні (вул. Чернігівська, 7) Kolegium Pijarzow 04.jpg Відкритий у 2000 році. Скульптор — Василь Гурмак[12].
Паротягу поблизу локомотивного депо «Львів-Захід» Пам'ятник паротягу (Львів).jpg
Першому футбольному матчеві України Стрийський парк (верхня тераса) 110 років укрфутболу.JPG Відкритий у 2004 році з нагоди 110-ліття першого футбольного матчу в Україні, на місці колишнього стадіону, де він відбувся. Скульптор — Ярослав Скакун, архітектор — Роман Мелех, організатор — Богдан Кобрин. Матеріал — граніт, бронза.
Підкові Івану площа Івана Підкови Відкритий у 1982 році, скульптор Петро Кулик, архітектор Володимир Блюсюк[13].

Напис на п'єдесталі: «Іван Підкова — герой спільної боротьби українського та молдавського народів проти турецьких поневолювачів. Страчений польською шляхтою у Львові 16 червня 1578 року»

Паблу Пікассо вул. Зелена, 88 Pablo Picasso (Lviv).JPG Відкритий 13 червня 2009 року, скульптор — Володимир Цісарик. Встановлений з нагоди 12-ліття з часу відкриття клубу «Picasso» і є першим в Україні пам'ятником Пікассо[14]. Художника зображено з голим торсом, у шортах та босоніж. Він стоїть і курить цигарку, кінчик якої світиться червоним полум'ям. У клубі пояснили такий вибір вигляду пам'ятника тим, що таким художник зазнимкований на багатьох фото[15].
Подвигу медиків у Другій світовій війні / Серцю Данко Біля головного корпусу Львівського медуніверситету (вул. Пекарська) Данко-львів.jpg Відкритий 1975 року. Скульптор Іван Кушнір, архітектор Аполлон Огранович[16][17].
Правоохоронцям, які загинули під час виконання службових обов'язків / Юрію Змієборцю площа Генерала Григоренка Пам'ятник міліціонерам Львів.jpg Відкритий у 1999 році, скульптори — Володимир та Андрій Сухорські, архітектор — [[Ярема

Олександр Богданович|Олександр Ярема]][7][18].

Усмішці вул. Вірменська, біля «Дзиґи» Пам'ятник усмішці (Львів).jpg Відкритий у 2001 році, пам'ятник змінюють кожні сім років (теперішній стоїть із 2008).
Сажотрусу вул. Староєврейська, 48; на даху кафе «Дім легенд» Скульптор — Володимир Цісарик
Стефанику Василеві вул. Стефаника, перед Національною Бібліотекою імені Стефаника Пам*ятник Стефанику у Львові.jpg Відкритий у 1971 році, скульптор — Володимир Сколоздра, архітектор Мирон Вендзилович[19].
Космонавтам вул. Виговського Пам'ятник космонавту у Львові.jpg
Товариству «Просвіта» сквер між вул. Лисенка та вул. Просвіти Proswita Lviv004.JPG Відкритий у 1993 році до 125-ліття товариства «Просвіта». Скульптор — Василь Ярич, архітектор — Микола Обідняк.
Товариству «Сокіл-Батько» вул. Стрийська, поблизу будівлі Податкової адміністрації Пам'ятник товариству "Сокіл-Батько" (Львів).jpg Споруджений нібито на місці, де у 19111939 роках містився спортивний майдан «Український город» громадсько-політичного і руханково-пожежного товариства «Сокіл-Батько». Насправді стадіон «Сокола-Батька» був розташований кількасот метрів північніше, на території Стрийського парку — там, де тепер станція дитячої залізниці.
Трушу Іванові вул. Івана Франка, поблизу Польського консульства і головного входу до Стрийського парку Труш львів.JPG Відкритий у 1996 році, скульптор — Сергій Олешко, архітектор Михайло Ягольник[7].
Убитим львівським професорам Студентський парк Lwow-nowy pomnik zamordowanych polskich profesorow.JPG Пам'ятник львівським професорам, розстріляних німцями під час окупації міста 1941 року. Відкритий 2011 року. Має вигляд кам'яної арки, з римськими цифрами, які символізують заповіді. При цьому виділена п'ята (Не вбий). Автори — О. Сильва, О. Трофименко, Д. Сорокевич[20]. До 2011 року на цьому місці стояв пам'ятний хрест, а ще давніше — споруджений на початку 1970-х роках (але офіційно не відкритий) пам'ятник у вигляді бетонного куба з горельєфним умовним зображенням розстріляних професорів (згодом цей пам'ятник був демонтований радянською владою).
Федорову Івану вул. Підвальна Ivan fedorov monument lviv 20060602.jpg Відкритий у 1977 році, архітектор — Анатолій Консулов, скульптори — Валентин Борисенко, Валентин Подольський[19].
Франкові Івану вул. Скісна, 1; у подвір'ї Львівської СШ № 51 імені Івана Франка Погруддя Франка Львів СШ51 2016.JPG Відкритий у 1955 році.
Франку Іванові вул. Університетська (парк імені Івана Франка, навпроти Львівського університету) Демонстрація у Львові з метою відставки Табачника.jpg Відкритий у 1964 році. Скульптори — Валентин Борисенко, Дмитро Крвавич, Еммануїл Мисько, Василь Одрехівський і Яків Чайка. Архітектор — Андрій Шуляр[21].
Хмельницькому Богданові Парк культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького Пам'ятник Богдану Хмельницькому (Львів).jpg
Чорноволу В'ячеславові вул. Підвальна, парк «На Валах», біля Львівської облдержадміністрації Пам'ятник Чорноволу у Львові.jpg Відкритий 28 грудня 2002 року, скульптор — Іван Самотос, архітектор — Василь Каменщик[2].
Шашкевичу Маркіянові вул. Коперника Пам'ятник Маркіяну Шашкевичу (Львів).jpg Відкритий у 1990 році, скульптори — Дмитро Крвавич і Микола Посікіра
Бравому воякові

Швейку

проспект Свободи, біля «Віденської кав'ярні» Швейк1львів.jpg Відкритий у 2002 році, скульптор — Сергій Олешко.
Швейкові на велосипеді площа Ринок, біля входу у Ратушу Швейк2-львів.jpg Відкритий у 2007 році, викуваний із металу
Шевченку Тарасові вул. Личаківська, 171 SHEVCHENKO.JPG Перший пам'ятник Тарасові Шевченку у Львові, встановлений у 1960-х роках на подвір'ї львівської СЗОШ № 63. Скульптори Яків Чайка, Еммануїл Мисько)[22][23].
Шевченку Тарасові вул. Чернеча Гора, біля входу в «Шевченківський гай» Шевченко-львів2.jpg Скульптор — Юрій Гав'юк
Шевченку Тарасові проспект Свободи, «Клумба» Шевченко-львів.jpg Відкритий 24 серпня 1992 року, стела «Хвиля національного відродження» відкрита у 1995 році
Шептицькому Андрею Площа Святого Юра; навпроти Архикатедрального Собору святого Юра Встановлений 25 липня 2015 року. Відкриття відбулося 29 липня 2015 року, матеріал — бронза, висота 3,6 метри. Скульптор — Андрій Коверко, архітектори — Ігор Кузьмак і Михайло Федик[24].
Вісьньовському Теофілові та Капусцинському Юліушу між вул. Я. Пстрака і вул. Золотою на горі Страт Гора Страт (Львів)-3.JPG Відкритий у липні 1865 року. Скульптор — Юліан Марковський
Козакам-запорожцям, які полягли при визволенні Львова в 1648 р. вул. Високий Замок 1, біля прохідної Львівської обласної державної телерадіокомпанії
Українці Лесі вул. Караджича, 9; у подвір'ї Львівської СШ № 75 імені Лесі Українки Lviv Lesia Ukrainka Monument RB.jpg Відкритий у 1971 році. Скульптор — Лука Біганич та архітектор — Володимир Блюсюк[25].
Львівським політехнікам, полеглим у роки Другої світової війни вул. Степана Бандери, 12; у сквері біля Головного корпусу НУ «Львівська Політехніка» Львівським політехнікам, полеглим у роки Другої світової війни.JPG Відкритий у 1976 році. Скульптор — Богдан Попович, І. Хміляр, архітектор Роман Липка[26].
Львівським Ромео і Джульєтті (Ромуальдо і Пелагеї) проспект Чорновола; при «Фонтані закоханих», у сквері навпроти готелю «Львів» Пам'ятник львівським Ромео і Джульєтті.JPG Відкритий 9 травня 2013 року. Скульптор — Мирослав Гоза.
Шухевичу Романові вул. Білогорща, 76; навпроти меморіального музею Романа Шухевича Відкритий 5 березня 2009 року. Автори — скульптор Ярослав Скакун, архітектор Володимир Сачко[27].
Ветеринарові вул. Пекарська, 50; на території Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Гжицького Пам'ятник ветеринарному лікарю, Львів (01).jpg Відкритий 29 серпня 2016 року. Скульптор — Юліан Савко, архітектор — Іван Тимчишин[28].
Василеві Стусу вул. Повстанська, 14; на території Львівського навчально-виховного комплексу імені Василя Стуса «Спеціалізована школа І ступеня — гімназія міжнародних відносин» Пам'ятник Василеві Стусу.jpg Відкритий 4 вересня 2016 року. Пам'ятник — це дипломна робота студента Львівського державного коледжу декоративного й ужиткового мистецтва імені Івана Труша Віталія Думина, та виготовлений із вапняку[29].
Францу Ксаверу Вольфґанґу Моцарту площа Євгена Маланюка Скульптура Моцарта у Львові.jpg Відкритий 26 серпня 2021 року, скульптор — Себастіан Швайкерт[30].

Колишні пам'ятники[ред. | ред. код]

Назва Розташування Фото Короткі відомості
Великановичу Юрію вул. Олександра Мишуги Пам'ятник Великановичу Львів.jpg Відкритий у 1982 році, скульптор — Теодозія Бриж, архітектор — Лідія Лєсова.[31][32][33]. Прибраний у грудні 2017 року до музею скульпторки, після скинення його організацією С14[34][35]
Борцям за владу Рад збіг вулиць Театральної та Народної гвардії імені Івана Франка Присвячено учасникам комуністичної підпільної організації «Народна гвардія імені Івана Франка», яка діяла під час німецької окупації Галичини у Другу світову війну. Відкрито у 1979 році. Скульптор Йосип Садовський, архітектор Анатолій Консулов[32][17]. У народі пам'ятник прозвали пам'ятником «Печінці», оскільки він за формою нагадував цей людський орган. Демонтовано на початку 1990-х років[36].
Гаврилюку Олександрові вул. Лисенка Встановлений 1982 року. Скульптори Еммануїл Мисько, Дмитро Крвавич, архітектор Мирон Вендзилович[19].
Галану Ярославові верхня тераса парку культури та відпочинку Пам'ятник Ярославу Галану (Львів).jpg
Галану Ярославові площа Петрушевича Відлитий із бронзи на Львівській експериментальній кераміко-скульптурній фабриці[37]. Відкритий 29 грудня 1972 року. Скульптори Олександр Пилєв, Валентин Усов, Аїда Охріменко архітектор Володимир Блюсюк[38]. Цього ж року площу названо на честь Ярослава Галана. 1992 року пам'ятник демонтовано, площу перейменовано на честь Євгена Петрушевича.
Ґолуховському Аґенору на початку головної алеї парку імені Івана Франка Agenor Goluchowski monument Lviv.jpg Пам'ятник колишньому наміснику Галичини, депутату австрійського рейхсрату було встановлено 28 червня 1901 року. Скульптор Ципріан Годебський. У 1949 році пам'ятник демонтовано. Подальша доля його невідома[39].
Оборонцям Львова Персенківка Пам'ятник захисникам Львова.jpg Пам'ятник встановлено 28 вересня 1924 року, де під час польсько-української війни велися запеклі бої. Безкоштовно виконаний за проектом інженера-архітектора Рудольфа Індруха архітектором Антонієм Нестаровським[40].
Кузнєцову Миколі вул. Івана Франка (на площі, поблизу сучасного Консульства Польщі) Пам'ятник Миколі Кузнецову (Львів).jpg Пам'ятник Миколі Кузнецову роботи скульпторів Василя Власова, С. Рукавишнікова та Валентина Подольського за участі архітекторів Володимира Дорошенка і Михайла Каневського[41]. Відкритий 23 вересня 1962. На фасаді гранітного постаменту було викарбувано: «М. І. Кузнецов. Герой Радянського Союзу»; на лівому боці — слова з листа Кузнєцова до рідних, на правому — уривок з «Пісні про сокола» Максима Горького. У 1993 році пам'ятник перевезли на батьківщину Кузнецова — до міста Талиця (Росія)[42].
Леніну Володимирові проспект Свободи, навпроти Оперного театру Підготовка до встановлення пам'ятника В. І. Леніну почалася ще перед початком німецько-радянської війни, у червні 1941 року, але встановлений він був лише у 1952 році. Робота скульптора Сергія Дмитровича Меркурова була камерною напівфігурою на високому гранітному постаменті, що символізував трибуну. Саме цей пам'ятник був одним з перших (вересень 1990) серед демонтованих, відповідно до санкції місцевої влади; бронзовий відлив був розплавлений.
Мельничуку Юрієві площа Шашкевича Відкрито у 1973 році, скульптор Яків Чайка, архітектор Василь Каменщик[43]. Демонтовано у 1991 році.
Смольці Францішекові площа Генерала Григоренка Пам'ятник Францішеку Смольці (Львів).jpg Відкритий у 1913 році, скульптор Тадеуш Блотницький, архітектор Тадеуш Новаковський. Зруйнований у 1946 році.[6]
Собеському Янові Гетьманські вали SobeskijJan.jpg Пам'ятник був урочисто відкритий у листопаді 1898 року. Автором проєкту виступив Тадеуш Баронч, кам'яний цоколь виконав Юліан Марковський. Фігуру гетьмана відлили у Відні. Скульптурне зображення бронзового вершника на кам'яному п'єдесталі зазнало впливу пам'ятників Янові Собеському в Варшаві й Богданові Хмельницькому в Києві. У 1950 році «львівський гетьман» був перевезений до Варшави, а звідти у 1965 році до Ґданська, де й був встановлений.
Сталінській Конституції проспект Свободи Пам'ятник Сталінській Конституції (Львів).jpg У 1940 перед пам'ятником Яну Собеському був установлений дерев'яний обеліск із соцреалістичними фігурами солдата, робітника й селянина. На п'єдесталі містилися написи українською, польською та єврейською мовами. Монумент був зруйнований у червні 1941 року, ще до вступу німецьких військ до Львова.
Дружбі народів проспект Свободи Пам'ятник із дерева та гіпсу, відкритий у грудні 1939 року біля криниці Богоматері. Зруйнований натовпом 30 червня 1941 року[44].
Танкістам-гвардійцям вул. Личаківська Пам'ятник танкістам-гвардійцям (Львів).jpg Пам'ятник споруджений у 1945 році за проєктом художника-архітектора В. А. Афанасьєва. Сталевий танк ИС («Иосиф Сталин») стояв на п'єдесталі, викладеному гранітними брилами та орнаментованому лавровими вінками. На фасаді п'єдесталу був розташований бронзовий гвардійський значок, з обидвох боків — мармурові таблиці з написом: «Вічна слава героям гвардійцям-танкістам Армії генерала-полковника Лелюшенка, що полягли в боях за свободу й незалежність Великої Радянської Батьківщини» та переліком імен танкістів, що загинули в боях під Львовом[45].
Возз'єднання Західної України з УРСР площа Краківська Після Другої світової війни припинив своє існування давній Краківський ринок, площу було впорядковано, озеленено та влаштовано сквер, в якому у 1949 році було встановлено закладний камінь, який демонтували на початку 1990-х років. Нині на місці скверу функціонує ринок «Добробут».
Василю Пересаді вулиця Пасічна Пам'ятник споруджено у 1971 році при перетині вулиці Василя Пересади та проспекту Ленінського Комсомолу. Скульптор Яків Чайка, архітектор Володимир Блюсюк[46].
Уєйському Корнелеві вулиця Академічна Пам'ятник Корнелю Уєйському.jpg Пам'ятник споруджено у 1901 році перед головним входом до Міського казино. Автором бронзового бюста поета, встановленого на гранітному постаменті, був скульптор Антон Сулима Попель. Відлив здійснювала віденська фірма Фрідріха Круппа. На фронтальному боці постаменту було викарбувано ім'я — Корнель Уєйський, а на тильному боці — цитата з твору поета «Народе мій, будь щасливим» та підпис «Корнель Уєйський»[47][48]. Після Другої світової війни пам'ятник перевезено до міста Щецін у Польщі[49].
Фредру Александрові площа Академічна Пам'ятник Олександру Фредро (Львів).jpg Встановлений у 1897 році. Після Другої світової війни перевезений до Вроцлава, де 1958 року встановлений на площі Ринок.
Яблоновському Станіславові Гетьманські Вали/площа Трибунальська Stanisław Jabłonowski monument in Lviv.jpg Пам'ятник встановлено у XVIII столітті. В середині XIX століття монумент перенесли на місце біля теперішнього Національного музею на проспекті Свободи, після чого цю центральну вулицю міста стали називати Валами Гетьманськими. У тридцяті роки XX століття пам'ятник перенесли на площу Трибунальську до Костелу єзуїтів, звідки він 1944 року, після зайняття Львова Червоною армією, безслідно зник[1].
Шептицькому Андрею вулиця Мохнацького на подвір'ї Національного музею Metropolita Andrzej Szeptycki pomnik we Lwowie lata 1930-i.jpg Відкриття пам'ятника Шептицькому відбулося 27 вересня 1935 року. Автором цього пам'ятника був скульптор Сергій Литвиненко. Створена Литвиненком сидяча скульптура митрополита з великою точністю передавала його образ. Уночі з 9 на 10 серпня 1947 року скульптуру розтрощено на шматки, а її уламки вивезено у невідомому напрямку. На місці пам'ятника у 1960-х рр. встановили божка Святовита з села Лопушня[50].
Тудору Степану площа Євгена Маланюка Пам'ятник Тудору Львів.jpg Відкритий у 1981 році, скульптор — Дмитро Крвавич, архітектор — Мирон Вендзилович[51][25][19]. Демонтований 7 вересня 2016 року[52].
Ахунбабаєву Юлдашу вулиця Повстанська Відкритий у 1977 році, на подвір'ї львівської середньої загальноосвітньої школи № 76[53]. На початку 1990-х років демонтований.
Миколі Островському вулиця Стуса Відкритий у травні 1975 року, на початку вулиці під схилом Снопківського парку поблизу палацу спорту товариства «Трудові резерви». Автор — студент Львівського державного інституту прикладного і декоративного мистецтва Володимир Савчук[54]. Пам'ятник мав висоту 5 м. На початку 1990-х років демонтований[55].
Монумент Бойової Слави Радянських Збройних Сил вул. Стрийська Монумент Славы Львов 4.jpg Відкритий у 1970 році. Скульптори — Дмитро Крвавич, Еммануїл Мисько, Ярослав Мотика, Олександр Пирожков, архітектори — Аполлон Огранович, Мирон Вендзилович[56]. Демонтаж розпочато у грудні 2018, а закінчено у липні 2021 року[57].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Перший в Україні пам'ятник польському гетьманові Станіславу Яблоновському. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Процитовано 13 грудня 2021. 
  2. а б в Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 675. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  3. До 100-річчя Листопадового Чину у Львові відкрили пам'ятник героям ЗУНР та УГА. galinfo.com.ua. Інформаційна агенція «Гал-інфо». 1 листопада 2018. Процитовано 2 жовтня 2021. 
  4. Афган і нині живе в душах багатьох наших громадян. buckses.info. ЛОО УСВА. Архів оригіналу за 24 грудня 2013. Процитовано 23 грудня 2013. 
  5. Архітектура Львова… — С. 673.
  6. а б Архітектура Львова… — С. 505.
  7. а б в г д Архітектура Львова… — С. 674.
  8. У Львові з'явився бронзовий рятівник Відня. portal.lviv.ua. Інформаційна агенція «Львівський портал». 22 жовтня 2013. Процитовано 2 жовтня 2021. 
  9. На площі Ринок з'явився металевий лучник. portal.lviv.ua. Інформаційна агенція «Львівський портал». 14 вересня 2013. Процитовано 2 жовтня 2021. 
  10. Євген Кравс (7 вересня 2016). Пам'ятник Небесній Сотні й воїнам АТО відкрили у Львові. 24tv.ua. 24 Канал. Процитовано 2 жовтня 2021. 
  11. Ольга Гринько, Юлія Девда (17 вересня 2021). На місці колишньої комуністичної тюрми у Львові освятили стіну пам'яті. zahid.espreso.tv. Еспресо TV. Процитовано 2 жовтня 2021. 
  12. Стельмащук Г. Г. Гурмак Василь Миколайович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : [б. в.], 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — С. 660. — ISBN 966-02-3966-1.
  13. Проскуряков В. І. Творчий внесок викладачів львівської архітектурної школи у формування архітектури Львова 60–80 рр. XX ст. // Досвід та перспективи розвитку міст України. Збірник наукових праць. — № 11. — 2006. — С. 105.
  14. Офіційний сайт «PikArt Group». pikartgroup.com (англ.). 15 червня 2009. Архів оригіналу за 3 жовтня 2009. Процитовано 24 червня 2009. 
  15. «Лео Поліс» (безкоштовний додаток до газети Високий Замок. — 18 червня 2009. — № 24 (146).
  16. Изобразительное искусство Львова / Автор-составитель Э. П. Мисько. — М. : Советский художник, 1978. — С. 61.
  17. а б Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987, с. 316.
  18. Ярема Олександр Богданович, старший викладач. lnam.edu.ua. Львівська національна академія мистецтв. Процитовано 13 грудня 2021. 
  19. а б в г Трегубова Т., Мих Р. Львів. Архітектурно-історичний нарис, 1989, с. 258.
  20. Єфімова А. Сучасні художні практики в міському просторі як засіб актуалізації культурної пам'яті: західноєвропейський та український досвід // Мистецтвознавчий автограф. — Львів: Сполом, 2014—2013. — № 6—8. — С. 254. — ISBN 978-966-919-007-9.
  21. Трегубова Т., Мих Р. Львів. Архітектурно-історичний нарис, 1989, с. 256—257.
  22. Наконечний Р. Світ його привітав. Пам'ятники Тарасу Шевченку на Львівщині. — 2013. — С. 36. — ISBN 978-617-7142-00-2.
  23. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова, 2012, с. 147.
  24. У Львові урочисто відкрили пам'ятник митрополиту Андрею Шептицькому. dailylviv.com. Щоденний Львів. 29 липня 2015. Процитовано 30 липня 2015. 
  25. а б Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987, с. 312.
  26. Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987, с. 315.
  27. Андрій Яремко (5 березня 2009). На місці загибелі Романа Шухевича відкрили пам'ятник генерал-хорунжому УПА. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Процитовано 2 жовтня 2021. 
  28. Софія Лазуркевич (30 серпня 2016). Перший в Україні пам'ятник ветеринару відкрили у Львові. zaxid.net. Zaxid.net. Процитовано 2 жовтня 2021. 
  29. Ірина Панчишин (4 вересня 2016). У Львові відкрили пам'ятник Василю Стусу. zaxid.net. Zaxid.net. Процитовано 2 жовтня 2021. 
  30. Ольга Гринько, Юлія Девда (26 серпня 2021). У Львові урочисто відкрили пам'ятник Францу Ксаверу Моцарту. zaxid.net. Zaxid.net. Процитовано 26 серпня 2021. 
  31. Архітектура Львова… — С. 634/
  32. а б Трегубова Т., Мих Р. Львів. Архітектурно-історичний нарис, 1989, с. 260.
  33. Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987, с. 311.
  34. Во Львове спилили памятник коммунистическому деятелю. podrobnosti.ua (рос.). Подробиці. 3 декабря 2017. Процитовано 29 березня 2018. 
  35. Активісти знесли монумент комуністичному діячу. podrobnosti.ua (рос.). ZIK. 4 декабря 2017. Архів оригіналу за 13 грудня 2021. Процитовано 4 грудня 2017. 
  36. Львів, якого вже нема. lvivbest.com. 4 лютого 2017. Архів оригіналу за 5 лютого 2017. Процитовано 4 лютого 2017. 
  37. Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика. — К. : Реклама, 1980. — С. 27.
  38. Пінчук А. П. Місцями життя і діяльності Я. Галана у Львові. Екскурсія по місту. — Львів : Каменяр, 1976. — С. 22.
  39. Проєкт «Міський медіаархів»: пам'ятник Голуховському та єзуїтський парк. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 2 жовтня 2021. 
  40. Проєкт «Міський медіаархів»: пам'ятник захисникам Львова на Персенківці. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 2 жовтня 2021. 
  41. Выставка произведений художников западных областей Украины, посвященная 40-летию воссоединения украинского народа. — М. : Советский художник, 1980. — С. 32.
  42. Проєкт «Міський медіаархів»: пам'ятник Ніколаю Кузнєцову. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 2 жовтня 2021. 
  43. Сосса Р. Львов. Атлас туриста. — Москва : Главное управление геодезии и картографии при Совете Министров СССР, 1989. — С. 52. (рос.)
  44. Архітектура Львова… — С. 588.
  45. Проєкт «Міський медіаархів»: пам'ятник танкістам-гвардійцям. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 30 березня 2021. 
  46. Памятники истории… — С. 313.
  47. Проєкт «Міський медіаархів»: пам'ятник Корнелю Уєйському. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 30 березня 2021. 
  48. Проєкт «Інтерактивний Львів»: просп. Шевченка — колишній пам'ятник Корнелю Уєйському. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 30 березня 2021. 
  49. Пам'ятники. skyscrapercity.com. url-архіву =. Процитовано 13 грудня 2021. 
  50. Ірина Гах (12 червня 2015). Лопушанський «Святовид». zbruc.eu. Zbruč. Процитовано 9 жовтня 2021. 
  51. Архітектура Львова… — С. 633—634
  52. У Львові демонтовано пам'ятник радянському письменнику Тудору. 112.ua. 112 канал. 7 вересня 2016. Архів оригіналу за 6 липня 2018. Процитовано 4 лютого 2017. 
  53. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова, 2012, с. 252.
  54. Галицьке передмістя, 2012, с. 352.
  55. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова, 2012, с. 194—195.
  56. Трегубова Т., Мих Р. Львів. Архітектурно-історичний нарис, 1989, с. 257—258.
  57. Ірина Ващишин (23 липня 2021). У Львові остаточно демонтували радянський Монумент слави. zaxid.net. Zaxid.net. Процитовано 18 вересня 2021. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]