Панайотов Олександр Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Панайотов Олександр Сергійович
Народився 1 липня 1984(1984-07-01) (39 років)
Запоріжжя, Українська РСР, СРСР
Громадянство Росія Росія
Діяльність співак, композитор, поет
Знання мов російська
Роки активності 2003 — тепер. час
Жанр популярна музика, соул, синтпоп, Лаунж і ритм-енд-блюз
IMDb ID 1855188
Сайт panaiotov.ru
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Панайотов.

Олександр Сергійович Панайотов (рос. Алекса́ндр Серге́евич Панайо́тов, нар. 1 липня 1984, Запоріжжя, УРСР, СРСР) — український та російський співак, автор-виконавець[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Дитинство[ред. | ред. код]

Народився 1 липня 1984  року в Запоріжжі. Прадід Панайотова, грек перебрався у Болгарію. Згодом рід Панайотових опинився в Україні[2].

В 7 років пішов в гуманітарний клас багатопрофільної школи № 62 р. Запоріжжі, в 9 років вперше вийшов на шкільну сцену з піснею Є. Крилатова «Прекрасное далеко».

У віці 10 років поступив в дитячу музичну школу № 2 міста Запоріжжя ЗДМШ-№ 2. Займався в молодіжній вокальній студії популярної музики «Юність» під керівництвом заслуженого працівника культури Володимира Артем'єва (вихованкою якого сьогодні також є співачка Alyosha)[3].

Перший публічний виступ Олександра Панайотова відбувся 1 червня 1997 року у концерті на центральній міській площі Запоріжжя, присвячений Всесвітньому дню захисту дітей. Він виконав пісню з репертуару Олександра Пономарьова «З ранку до ночі».

У 15 років Панайотов виступав з власним репертуаром на різних конкурсах. Найбільш відомі пісні — «Окольцованная птица» і «Літній дощ». Автори цих пісень так само займалися в студії «Юність».

Київ[ред. | ред. код]

Після закінчення середньої та музичної (з червоним дипломом) шкіл Панайотов поступив у Київський державний коледж естрадного та циркового мистецтв на відділення естрадного вокалу, але не закінчив його, тому що активно брав участь у різних музичних конкурсах.

У 2002 році Панайотов наважується на поїздку до Москви з метою спробувати свої сили на телевізійному проєкті «Стань зіркою», де дійшов до фіналу.

Повернувшись у Київ, Панайотов вступив у Київський національний університет культури і мистецтв і в тому ж році створив групу «Альянс», в якій крім нього (вокаліста), брали участь ще 4 музиканта..

Москва[ред. | ред. код]

У 2003 році Панайотов брав участь у телевізійному конкурсі «Народний артист», що проходив на телеканалі «Росія». У фіналі конкурсу зайняв друге місце і підписав семирічний контракт з продюсерами Євгеном Фрідляндом і Кімом Брейтбургом[4].

2008 рік

З березня 2011 року по закінченні семирічного контракту з компанією FBI Music став незалежним артистом[5].

Артист живе і працює в Росії, гастролює в російських регіонах, Україні, Білорусі, країнах Балтії, Ізраїлі, США, Іспанії, Німеччині, Франції та інших країнах Євросоюзу.

У 2006 році вийшов дебютний альбом Панайотова Леди дождя, в березні 2010 року вийшов альбом Формула любви, а в грудні 2013 року — альбом Альфа и Омега.

31 серпня 2011 року відбулася прем'єра синглу «Till Tomorrow», 20 жовтня вийшов відеокліп. 7 листопада 2011 року співак презентував пісню «To Sade», присвячену співачці Sade і її приїзду в Росію.

14 лютого 2012 року відбулася прем'єра пісні «Нереальная». 5 липня 2012 року вийшла авторська сольна програма, написана після закінчення контракту. У грудні 2012 року вийшов офіційний реліз DVD живого концерту.

2013 рік

11 вересня 2013 року в рамках проєкту «Джаз Паркінг» Панайотов виступив з новою сольною програмою в московському клубі «Gipsy». 11 жовтня відбулася прем'єра синглу «Где ты?», 22 жовтня вийшов відеокліп. 3 грудня 2013 року відбулася прем'єра синглу і кліпу «За горизонт».

14 лютого 2014 року вийшов кліп «Альфа и Омега». 5 липня 2014 року на сцені концертного залу «Мир» була представлена сольна програма, присвячена 30-річному ювілею. У жовтні вийшов офіційний реліз DVD живого концерту.

6 травня 2015 року Олександр Панайотов виступив у супроводі оркестру Олега Лундстрема в Нью-Йорку в залі Генеральної Асамблеї ООН, де пройшов концерт за підсумками урочистого засідання Генеральної Асамблеї ООН, присвяченій 70-річчю закінчення Другої світової війни.

1 червня 2015 року відбулася прем'єра синглу і презентація відеокліпу «Сами». 24 липня відбулася прем'єра кліпу «Обещаю». 25 вересня відбулася прем'єра треку і кліпу «Телефон».

8 квітня 2016 року відбулася прем'єра треку і кліпу «Непереможний». 19 серпня артист випустив новий танцювальний трек «Внутривенная». Автором музики виступив сам Панайотов, текст написаний в тандемі з вокалісткою і автором солісткою групи N. A. O. M. I. Аріною Ріц і автором текстів з Новосибірська Євгеном Бочкарьовим.

23 вересня 2016 року брав участь в сліпих прослуховуваннях 5-го сезону російського шоу «Голос». До нього повернулися усі наставники, Олександр зробив вибір на користь Григорія Лепса. 30 грудня 2016 року посів друге місце в шоу Голос, поступившись у фіналі Дарині Антонюк.

У травні 2018 року з'явилося агітаційне музичне відео кандидата у президенти Росії Володимира Путіна, у кому взяли участь зірки російського шоу-бізнесу, в тому числі і Олександр Панайотов[6].

SkyOffice[ред. | ред. код]

SkyOffice — дочірній проєкт Олександра Панайотова, в основу якого покладена інструментальна chill-out-музика, написана і аранжирована самим співаком. Також SkyOffice спеціалізується на виробництві lounge-реміксів. Так, у 2012 році з'явився ремікс на пісню Івана Дорна «Стыцамэн» і пісню Sade «Cherish the day», яку виконав сам Панайотов.

Участь у відборах на «Євробачення»[ред. | ред. код]

З 2005 року Панайотов бере участь у відборах на Євробачення на конкурсі пісні «Євробачення», однак перемогти в цих відборах йому не вдавалося.

  • У 2005 році в дуеті з Олексієм Чумаковим зайняв друге місце на відкритому російському відборі Першого каналу з піснею «Балалайка», в 2007 році дует став другим на закритому відборі з піснею «Не моя», а в 2008 році у російському відборі поступився всього одним балом Дімі Білану з піснею «Полумесяц и крест».
  • На Українському нацвідборі в 2009 році з піснею «Супергерой» посів друге місце.
  • У 2010 році в російському відоборі виставив на конкурс композицію «Maya Showtime».
  • У 2016 році Активіст заявив, що готовий поїхати в 2017 році на Євробачення до Києва від Росії «з місією об'єднання, примирення, з піснею, яка б розтопила серця»[7].
  • Наразі Панайотов називається одним з головних претендентів на поїздку на Євробачення 2019 від Росії[8]

В кіно[ред. | ред. код]

  • У 2006 році Панайотов дебютував в серіалі «Не народися вродливою» в епізодичній ролі.
  • У 2007 році виконав одну з пісень «Так близко» з кінофільму «Зачарована», яку він записував як оригінальний саундтрек до російської версії фільму[9].
  • У 2011 році Олександр Панайотов озвучив одного з головних героїв, Фреда, у комедії «Бунт вухатих».

Санкції[ред. | ред. код]

З 7 січня 2023 року перебуває під санкціями РНБО за антиукраїнську діяльність.[10][11]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • 2003 — занесений до «Червоної книги Запоріжжя» (Червона книга Запоріжжя)
  • 2006 — нагороджений золотою медаллю «В ім'я життя на землі» (р. Москва)[12]
  • 2007 — нагороджений орденом «Служіння мистецтву» (Москва)[13]
  • 2010 — нагороджений орденом «Полум'яне серце» (Москва)[14]
  • 2011 — нагороджений орденом «Чароїтова зірка» «Молоде дарування Росії» (Гаага, Нідерланди)[15]

Премії музичних конкурсів[ред. | ред. код]

У Панайотова наступні досягнення в музичних конкурсах:

  • 2000 — III Всеукраїнський благодійний дитячий фестиваль «Чорноморські ігри» (Скадовськ), гран-прі
  • 2000 — «Слов'янський базар», III місце (Вітебськ, Білорусь)
  • 2000 — «Азовські вітрила», I місце (Азов)
  • 2001 — Фестивалі «Золотий шлягер», I місце (Могильов)
  • 2001 — «Діскавері», II місце (Варна, Болгарія)
  • 2001 — «Море друзів», I місце (Ялта)
  • 2001 — «Конкурс артистів естради», II місце (Київ)
  • 2002 — «Пісні Вільнюса», I місце (Литва)
  • 2002 — «Стань зіркою», вихід у фінал (телеканал «Росія»)
  • 2003 — «Народний артист», II місце (телеканал «Росія»)
  • 2016 — «Голос»-5, II місце («Перший канал»)

Дискографія[ред. | ред. код]

Студійні альбоми[ред. | ред. код]

  • 2006 — Леди дождя
  • 2010 — Формула любви
  • 2014 — Альфа и Омега

Збірники[ред. | ред. код]

  • 2001 — Слухай@zp.ua (перший диск з авторською піснею А. Панайотова — «Літній дощ»)
  • 2004 — Народный артист 1
  • 2004 — Народный артист 2
  • 2004 — Финальный концерт проекта в Кремле (DVD)
  • 2005 — Балалайка
  • 2005 — Народный артист mp3
  • 2005 — Народный артист необыкновенный
  • 2006 — Мальчишник
  • 2006 — Все звезды поют песни Кима Брейтбурга
  • 2006 — «Фабрика звёзд» против «Народного артиста»

Відеокліпи[ред. | ред. код]

  • 2005 — Необыкновенная (з Алехно, Чумаковим)
  • 2005 — Балалайка (з Чумаковим)
  • 2007 — Голос
  • 2010 — Формула любви
  • 2011 — Till Tomorrow
  • 2012 — Снег
  • 2012 — Нереальная
  • 2013 — Где ты?
  • 2013 — За горизонт
  • 2013 — Альфа и Омега
  • 2015 — САМИ
  • 2015 — Обещаю (спільно з Сашею Спілберг)
  • 2015 — Телефон
  • 2016 — Непобедимый

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Интервью для еженедельника Республики Мордовия «Столица-S». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 15 лютого 2017.
  2. ↑ Александр Панайотов: "Мой кумир - Филипп Киркоров". utro.ru. Процитовано 26 лютого 2020.
  3. ↑ Гранишевская Елена (05.09.2011). Владимир Артемьев получил высокое звание. Суббота плюс. Архів оригіналу за 20.04.2012. Процитовано 15.02.2017.
  4. ↑ Александр Панайотов. Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 15 лютого 2017.
  5. ↑ Официальный сайт Александра Панайотова[недоступне посилання з квітня 2019]
  6. ↑ PutinTeam, Путеводная звезда, процитовано 23 грудня 2018
  7. ↑ Александр Панайотов прокомментировал своё участие в «Евровидении-2017» от России(рос.)
  8. ↑ [1]
  9. ↑ TOPPOP.ru: Александр Панайотов экранизировал песню из «Зачарованной». Архів оригіналу за 29 грудня 2016. Процитовано 15 лютого 2017.
  10. ↑ Указ Президента України від 7 січня 2023 року № 4/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 січня 2023 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"»
  11. ↑ ПАНАЙОТОВ Олександр Сергійович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 26 березня 2023.
  12. ↑ Владимир Девятов и Александр Панайотов представлены к ордену — Новости компании FBI Music
  13. ↑ ПО ЗАСЛУГАМ!. Архів оригіналу за 7 вересня 2012. Процитовано 15 лютого 2017.
  14. ↑ TOPPOP.ru: Панайотов спел с Бутманом и получил орден. Архів оригіналу за 3 липня 2010. Процитовано 15 лютого 2017.
  15. ↑ сайт Александра Панайотова[недоступне посилання з червня 2019]

Посилання[ред. | ред. код]

Соціальні мережі[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  У месенджерах
У соціальних мережах
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Панайотов_Олександр_Сергійович&oldid=41179111