Панасюк Володимир Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Васильович Панасюк
Панасюк Володимир Васильович.jpg
Народився 27 лютого 1926(1926-02-27) (92 роки)
Люблінське воєводство, Польща
Громадянство
(підданство)
Flag of Ukraine.svg Україна
Національність українець
Діяльність mechanician
Відомий завдяки механіка
Alma mater Львівський університет
Членство НАН України
Нагороди Заслужений діяч науки і техніки України Державна премія України в галузі науки і техніки Державна премія України в галузі науки і техніки Державна премія України в галузі науки і техніки

Володи́мир Васи́льович Панасю́к (* 27 лютого 1926, Красне) — український учений у галузі механіки та фізики міцності матеріалів і конструкцій. Академік Національної академії наук України (від 1978 року). Заслужений діяч науки і техніки України (1994). Дійсний член НТШ.

Біографія[ред. | ред. код]

Володимир Васильович Панасюк народився 27 лютого 1926 року в селі Красному на Холмщині. 1951 року закінчив Львівський університет за спеціальністю «механіка».

Панасюк працює у Фізико-механічному інституті з перших днів його організації (1951), у 1971—2014 роках — директор інституту.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Панасюк Механіка квазікрихкого руйнування матеріалів.jpg

Панасюк є автором понад 600 наукових публікацій, зокрема 17 монографій. Серед них — перша у Східній Європі монографія «Гранична рівновага крихких тіл з тріщинами» (1968), яка відіграла особливо важливу роль у формуванні нового наукового напрямку в науці про міцність матеріалів і конструкцій — фізико-хімічної механіки руйнування матеріалів і цілісності конструкцій. Її перекладено у США (1971). Ця монографія стала основою циклу праць із дослідження граничного стану деформованих твердих тіл, послаблених дефектами типу тріщин, за який він відзначений премією Олександра Динника НАН України (1974).

Синтез наукових результатів із проблем механіки руйнування матеріалів та їх міцності, з фізико-хімічної механіки матеріалів за умов дії водню та корозійного середовища зроблено Панасюком у монографії «Механіка квазікрихкого руйнування матеріалів» (1991), за яку вчений відзначений премією Євгена Патона НАН України (1994).

Підготовлений під керівництвом Панасюка та виданий в Україні семитомний довідник з механіки руйнування та міцності матеріалів (1988—2005) став важливим джерелом у цій галузі знань.

Вагомим внеском у доробок світової наукової спільноти з проблем механіки руйнування та міцності матеріалів є його монографія, що синтезує попередні дослідження та опублікована 2002 року англійською мовою під назвою «Strength and Fracture of Solids with Cracks».

Премії та відзнаки[ред. | ред. код]

  • 1974 — Премія Олександра Динника АН УРСР.
  • 1977 — Державна премія УРСР у галузі науки і техніки.
  • 1986 — Державна премія СРСР у галузі науки і техніки.
  • 1994 — Премія Євгена Патона НАН України.
  • 1995 — Державна премія України в галузі науки і техніки.
  • 2000 — Медаль Гріффітса (найвища нагорода Європейського товариства з цільності конструкцій (ESIS))

Посилання[ред. | ред. код]