Пангонг-Цо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пангонг-Цо
33°42′17″ пн. ш. 78°45′00″ сх. д. / 33.70472222224999825° пн. ш. 78.750000000028° сх. д. / 33.70472222224999825; 78.750000000028Координати: 33°42′17″ пн. ш. 78°45′00″ сх. д. / 33.70472222224999825° пн. ш. 78.750000000028° сх. д. / 33.70472222224999825; 78.750000000028
Розташування
Країна  КНР і  Індія
Регіон Нгарі
Ладакх
Геологічні дані
Тип soda laked
Розміри
Площа поверхні 690 км²
Висота 4250 м
Глибина макс. 328 м
Довжина 134 км
Ширина 5 км
Вода
Басейн
Інше
Geonames 1281682
Пангонг-Цо. Карта розташування: Китайська Народна Республіка
Пангонг-Цо
Пангонг-Цо (Китайська Народна Республіка)
Мапа

CMNS: Пангонг-Цо у Вікісховищі

Пангонг-Цо (застар. передання Бангонг-Цо[1]; дев. पांगोंग त्सो; кит. спр. 班公错, піньїнь: bangongcuo, акад. Баньгунцо тиб. སྤང་གོང་མཚོ, (Банг гонг ц[х]о, приблизно: озеро високих лугів) або тиб. མཚོ་མོ་ངང་ལྷ་རིང་པོ, (Ц[х]о мо нган лха рінг по, приблизно: довгий океан божественної області); Цо: ладакхі — «озеро») — безстічне озеро в Гімалаях, розташоване на висоті 4334 м над рівнем моря[2]. Воно має довжину 134 км і простягається від Індії до Китаю. 60 % довжини озера — в Китаї. В найширшій точці ширина 5 км. Взимку озеро повністю замерзає, попри солоність води.

Озеро підпадає під дію Рамсарської конвенції, як водно-болотне угіддя міжнародного значення. Це перше транскордонне озеро в Південній Азії, захищене конвенцією.

Історія

[ред. | ред. код]

Раніше озеро було пов'язане з Шайок, притокою Інду, але річище завалено природною греблею. Два потоки впадають в озеро з індійської сторони, утворюючи болота по краях озера[3]. Відкладення мулу показують, що озеро недавно (в геологічному плані) обміліло на 5 метрів[4].

У 2000-х роках на берегах озера знімалася розв'язка боллівудського фільму «3 ідіоти»[5].

Китайсько-індійська спірна територія

[ред. | ред. код]

Озеро розташоване на спірній території і лінія фактичного контролю проходить озером. Частина озера (довжиною 20 км) міститься на території КНР, але з цим не згідна Індія. Проте східна частина озера міститься в Тибеті, а його перебування в складі КНР Індія не заперечує. У свою чергу, КНР погоджується з правом Індії на західну частину озера. Від середини XIX століття озеро було в південній частині лінії Джонсона, першої спроби провести індо-китайський кордон по високогір'ях Аксай-Чину.

Кхурнацький форт (33°46′00″ пн. ш. 79°00′00″ сх. д. / 33.76667° пн. ш. 79.00000° сх. д. / 33.76667; 79.00000) стоїть на північному березі озера, якраз посередині.[6] Від 1952 року його контролюють китайці.[7]

20 жовтня 1962 року озеро стало зоною бойових дій у ході Китайсько-індійської війни, успішної для КНР.[8]

Лінія фактичного контролю, встановлена в ході цієї війни, ділить озеро на три частини: індійську, китайську і спірну, контрольовану Китаєм.[9][10] КНР згідна з цим поділом.[11]

Флора, фауна

[ред. | ред. код]

Солонувата вода[4] озера практично позбавлена життя, хоча дрібні ракоподібні живуть у його водах. Численні качки і чайки живуть на озері, навколо ростуть багаторічні трави і кілька видів чагарників.

Озеро приваблює багатьох птахів, зокрема перелітних. Влітку на ньому часто трапляються гірські гуси і брахманські качки. Навколо озера живуть кіанги і бабаки.

Як дістатися до Пангонг-Цо

[ред. | ред. код]

Приблизно 5 годин їзди від Леха, дорога дуже погана[коли?]. Вона проходить через села Шей і Г'я і перетинає перевал Чанг-Ла, де стоять прикордонники і є чайхана. Дорога спускається до села Тангсте, перетинає річку Пагал Наала (в народі: «шалений потік»). Період від травня до вересня вважають туристичним сезоном.

Для відвідування озера необхідно мати при собіInner Line Permit (Дозвіл на перетин внутрішніх ліній). Громадяни Індії можуть отримати індивідуальний дозвіл, а іноземці отримують груповий, на трьох або більше осіб) і повинні оплатити послуги акредитованого гіда. Все це можна оформити в Леху. З міркувань безпеки човни заборонені.

Панорама Пангонг-Цо

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Аркуш карти I-44.
  2. Аркуш карти I-44-XIX.
  3. Biksham Gujja, Archana Chatterjee, Parikshit Gautam, and Pankaj Chandan. Wetlands and Lakes at the Top of the World // Mountain Research and Development. — Bern, Switzerland : International Mountain Society[en], 2003. — Vol. 23, no. 3 (8). — P. 219—221. — ISSN 1994-7151. — DOI:10.1659/0276-4741(2003)023[0219:WALATT]2.0.CO;2. Процитовано 2009-06-17.
  4. а б R. K. Pant, N. R. Phadtare, L. S. Chamyal and Navin Juyal. Quaternary deposits in Ladakh and Karakoram Himalaya: A treasure trove of the palaeoclimate records // Current Science[en] : journal. — Bern, Switzerland : Current Science Association, 2005. — Vol. 88, no. 11 (6). — P. 1796. — ISSN 0011-3891. Архівовано з джерела 3 жовтня 2006. Процитовано 2009-09-11.
  5. Ladakh's Pangong Lake: The place where 3 Idiots' ending with Aamir Khan, Kareena Kapoor was shot. The Economic Times (англ.). 11 грудня 2014. Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 10 квітня 2015.
  6. Negi, Sharad Singh. Himalayan Rivers, Lakes and Glaciers. — India : Indus Publishing Company, 2004. — С. 152.
  7. Guruswamy, Mohan. Emerging Trends in India-China Relations. — India : Hope India Publications, 2006. — С. 223. — ISBN 9788178711010.
  8. Burkitt, Laurie; Scobell, Andrew; Wortzel, Larry M. THE LESSONS OF HISTORY: THE CHINESE PEOPLE’S LIBERATION ARMY AT 75. — Strategic Studies Institute, . — P. 340—341. — ISBN 1-58487-126-1. Архівовано з джерела 27 березня 2009. Процитовано 2020-11-25.
  9. Manu Pubby. Pangong Lake is border flashpoint between India and China. New Delhi, India: The Indian Express Limited. Архів оригіналу за 19 квітня 2012. Процитовано 24 червня 2009.
  10. Sultan Shahin. Vajpayee claps with one hand on border dispute. Архів оригіналу за 19 квітня 2012. Процитовано 24 червня 2009.
  11. Jonathan Holslag. China, India and the Military Security Dilemma, Vol 3(5). — Brussels Institute of Contemporary China Studies (BICCS), 2008. — 8 October. Архівовано з джерела 6 червня 2011. Процитовано 2009-06-24.