Пангонг-Цо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пангонг-Цо
Pangong Tso 2.jpg
33°42′17″ пн. ш. 78°45′00″ сх. д. / 33.70472222224999825° пн. ш. 78.750000000028° сх. д. / 33.70472222224999825; 78.750000000028Координати: 33°42′17″ пн. ш. 78°45′00″ сх. д. / 33.70472222224999825° пн. ш. 78.750000000028° сх. д. / 33.70472222224999825; 78.750000000028
Розташування
Країна Flag of the People's Republic of China.svg КНР і Flag of India.svg Індія
Регіон Ngari Prefectured
Ладакх
Геологічні дані
Тип soda laked
Розміри
Площа поверхні 690 км²
Висота 4250 м
Довжина 134 км
Ширина 5 км
Вода
Басейн
Інше
Geonames 1281682
Пангонг-Цо. Карта розташування: Китайська Народна Республіка
Пангонг-Цо
Пангонг-Цо (Китайська Народна Республіка)

CMNS: Пангонг-Цо у Вікісховищі

Пангонг-Цо (застар. передання Бангонг-Цо[1]; дев. पांगोंग त्सो; кит. спр. 班公错, піньїнь: bangongcuo, акад.: Баньгунцо тиб. སྤང་གོང་མཚོ, (Банг гонг ц[х]о, приблизно: озеро високих лугів) або тиб. མཚོ་མོ་ངང་ལྷ་རིང་པོ, (Ц[х]о мо нган лха рінг по, приблизно: довгий океан божественної області); Цо: ладакхи — «озеро») — безстічне озеро в Гімалаях, розташоване на висоті 4334 м над рівнем моря[2]. Воно має довжину 134 км і простягається від Індії до Китаю. 60 % довжини озера — в Китаї. В найширшій точці ширина 5 км. Взимку озеро повністю замерзає, попри солоність води.

Озеро підпадає під дію Рамсарської конвенції, як водно-болотне угіддя міжнародного значення. Це перше транскордонне озеро в Південній Азії, захищене конвенцією.

Історія[ред. | ред. код]

Раніше озеро було пов'язане з Шайок, притокою Інду, але річище завалено природною греблею. Два потоки впадають в озеро з індійської сторони, утворюючи болота по краях озера[3]. Відкладення мулу показують, що озеро недавно (в геологічному плані) обміліло на 5 метрів[4].

У 2000-х роках на берегах озера знімалася розв'язка боллівудського фільму «3 ідіоти»[5].

Китайсько-індійська спірна територія[ред. | ред. код]

Озеро розташоване на спірній території і лінія фактичного контролю проходить озером. Частина озера (довжиною 20 км) міститься на території КНР, але з цим не згідна Індія. Проте східна частина озера міститься в Тибеті, а його перебування в складі КНР Індія не заперечує. У свою чергу, КНР погоджується з правом Індії на західну частину озера. Від середини XIX століття озеро було в південній частині лінії Джонсона, першої спроби провести індо-китайський кордон по високогір'ях Аксай-Чину.

Кхурнацький форт (33°46′00″ пн. ш. 79°00′00″ сх. д. / 33.76667° пн. ш. 79.00000° сх. д. / 33.76667; 79.00000) стоїть на північному березі озера, якраз посередині.[6] Від 1952 року його контролюють китайці.[7]

20 жовтня 1962 року озеро стало зоною бойових дій у ході Китайсько-індійської війни, успішної для КНР.[8]

Лінія фактичного контролю, встановлена в ході цієї війни, ділить озеро на три частини: індійську, китайську і спірну, контрольовану Китаєм.[9][10] КНР згідна з цим поділом.[11]

Флора, фауна[ред. | ред. код]

Солонувата вода[4] озера практично позбавлена життя, хоча дрібні ракоподібні живуть у його водах. Численні качки і чайки живуть на озері, навколо ростуть багаторічні трави і кілька видів чагарників.

Озеро приваблює багатьох птахів, зокрема перелітних. Влітку на ньому часто трапляються гірські гуси і брахманські качки. Навколо озера живуть кіанги і бабаки.

Як дістатися до Пангонг-Цо[ред. | ред. код]

Приблизно 5 годин їзди від Леха, дорога дуже погана[коли?]. Вона проходить через села Шей і Г'я і перетинає перевал Чанг-Ла, де стоять прикордонники і є чайхана. Дорога спускається до села Тангсте, перетинає річку Пагал Наала (в народі: «шалений потік»). Період від травня до вересня вважають туристичним сезоном.

Для відвідування озера необхідно мати при собіInner Line Permit (Дозвіл на перетин внутрішніх ліній). Громадяни Індії можуть отримати індивідуальний дозвіл, а іноземці отримують груповий, на трьох або більше осіб) і повинні оплатити послуги акредитованого гіда. Все це можна оформити в Леху. З міркувань безпеки човни заборонені.

Панорама Пангонг-Цо

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Аркуш карти I-44.
  2. Аркуш карти I-44-XIX.
  3. Biksham Gujja, Archana Chatterjee, Parikshit Gautam, and Pankaj Chandan. Wetlands and Lakes at the Top of the World // Mountain Research and Development. — Bern, Switzerland : International Mountain Society[en], 2003. — Vol. 23, no. 3 (8). — P. 219—221. — ISSN 1994-7151. — DOI:10.1659/0276-4741(2003)023[0219:WALATT]2.0.CO;2. Процитовано 2009-06-17.
  4. а б R. K. Pant, N. R. Phadtare, L. S. Chamyal and Navin Juyal. Quaternary deposits in Ladakh and Karakoram Himalaya: A treasure trove of the palaeoclimate records // Current Science[en] : journal. — Bern, Switzerland : Current Science Association, 2005. — Vol. 88, no. 11 (6). — P. 1796. — ISSN 0011-3891. Процитовано 2009-09-11.
  5. Ladakh's Pangong Lake: The place where 3 Idiots' ending with Aamir Khan, Kareena Kapoor was shot. The Economic Times (en). 2014-12-11. Архів оригіналу за 2015-04-19. Процитовано 2015-04-10. 
  6. Negi, Sharad Singh. Himalayan Rivers, Lakes and Glaciers. — India : Indus Publishing Company, 2004. — С. 152.
  7. Guruswamy, Mohan. Emerging Trends in India-China Relations. — India : Hope India Publications, 2006. — С. 223. — ISBN 9788178711010.
  8. Burkitt, Laurie; Scobell, Andrew; Wortzel, Larry M. THE LESSONS OF HISTORY: THE CHINESE PEOPLE’S LIBERATION ARMY AT 75. — Strategic Studies Institute, . — P. 340—341. — ISBN 1-58487-126-1.
  9. Manu Pubby. Pangong Lake is border flashpoint between India and China. New Delhi, India: The Indian Express Limited. Архів оригіналу за 2012-04-19. Процитовано 2009-06-24. 
  10. Sultan Shahin. Vajpayee claps with one hand on border dispute. Архів оригіналу за 2012-04-19. Процитовано 2009-06-24. 
  11. Jonathan Holslag. China, India and the Military Security Dilemma, Vol 3(5). — Brussels Institute of Contemporary China Studies (BICCS), 2008. — 18 April. Архівовано з джерела 6 червня 2011. Процитовано 2009-06-24.