Пангур Бан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сторінка молитовника Райхенау, на якій написаний текст Пангур Бана

«Пангур Бан» - древньоірландський вірш, складений у ІХ сторіччі біля чи у абатстві Райхенау ірландським монахом про його кота. «Пангур Бан» (Pangur Ban), «білий валяльник»— це кличка кота. Хоча автор невідомий, його стиль схожий на стиль Седуліуса Скоттуса, що викликає припущення про його авторство.[1] У 8 чотиривіршах автор порівнює активність кота з його (автора) науковою діяльністю.

Вірш зберігся у Молитовнику Райхенау (Stift St. Paul Cod. 86b/1 fol 1v), що зараз зберігається у монастирі святого Павла у Лавантаалі (Австрія). Критика вірша була опублікована у 1903 році Уітлі Стоксом і Джоном Страханом у другому томі Thesaurus Palaeohibernicus.[2] Найвідоміший переклад на англійську мову створив Робін Флаувер. У перекладі Вістена Г'ю Одена, вірш був покладений на музику Самюелем Барбером, і пізніше представлений як восьма з десяти «Пісень відлюдника» (Hermit Songs) (1952-3).

У 2009 році у мультфільмі Таємниця абатства Келлс, створеному під впливом ірландської міфології, одним із другорядних персонажів є білий кіт із кличкою Пангур Бан, який перебуває у товаристві монаха.

Переклад Віктора Заславського:

Я і Пангур – друзі добрі: 
Сидимо ночами 
Я наукою займаюсь, 
А котик – мишами. 

Вдвох знайти по серцю справу – 
- Хіба це не диво? 
То хоч світ навкруг великий – 
Нам удвох щасливо. 

Зрікся світу я, щоб в тиші 
З книжкою сидіти. 
А котові – краще миші 
В келії ловити 

Кіт стрибає за мишами 
Ловить їх у сіті. 
Я міркую над книжками 
Кращими у світі. 

Пангур мій шкребе під стіну – 
Все мишей шукає. 
Я – проблеми богословські 
Пильно так вивчаю. 

Кіт радіє, як розгоне 
Він кодло мишаче. 
Я – коли в складнім питанні 
Відповідь побачу. 

Я і Пангур – друзі добрі, 
Два ченці одмінні. 
Пангур - мисливець хоробрий, 
Я – книгар сумлінний. 

Вдвох знайти по серцю справу – 
- Хіба це не диво? 
То хоч келія маленька – 
Нам удвох щасливо.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Greene and O'Connor, 1967
  2. Stokes and Strachan, 1904, pp. 293—294

Джерела[ред.ред. код]

  • Greene, David; Frank O'Connor (1967). A Golden Treasury of Irish Poetry, AD 600–1200. London: Macmillan. Reprinted 1990, Dingle: Brandon. ISBN 0-86322-113-0. 
  • Stokes, Whitley; John Strachan (1904). Thesaurus Palaeohibernicus: A Collection of Old-Irish Glosses, Scholia, Prose and Verse II. Cambridge University Press. 
  • Tristram, Hildegard L. C. (1999). «Die irischen Gedichte im Reichenauer Schulheft». У Peter Anreiter and Erzsebet Jerem (eds.). Studia Celtica et Indogermanica: Festschrift für Wolfgang Meid zum 70. Geburtstag. Budapest: Archaeolingua. с. 503–29. ISBN 963-8046-28-7. }

Переклади[ред.ред. код]