Панегірик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Панегі́рик (дав.-гр. πανηγυρικος (Λόγος) — похвальна промова на урочистих усенародних зборах є похідним від πανήγυρις/πανάγυρις урочистість, усенародне свято, що складається з основ παν- все- і άγυρις зібрання, натовп, пов'язаного з αγείρω збираю, скликаю[1]) — поетичний жанр, притаманною ознакою якого є захоплена похвала та уславлення визначної події чи подвигів видатної людини. У стародавній Греції та Римі панегірики використовувалися як надгробна промова, що прославляла подвиги померлого. А в Україні в першій половині XVII століття став поширеним різновидом поезії. Згодом став одним з літературних напрямів, прикладом красномовного мистецтва — використання різних словесних форм для возвеличення окремих осіб та подій.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Ізборник (історія, мовознавство, літературознавство) — там Етимологічний словник української мови: В 7 т., т. 4 / АН УРСР. Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983 — …
Література Це незавершена стаття про літературу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.