Панкратова Юлія Вікторівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Панкратова Юлія Вікторівна
рос. Юлия Викторовна Панкратова
Ім'я при народженні рос. Юлия Викторовна Панкратова
Народилася 24 березня 1977(1977-03-24) (42 роки)
Москва, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Росія
Діяльність журналістка, телеведуча
Alma mater факультет журналістики МДУd
Знання мов російська

Юлія Вікторівна Панкратова (нар. 24 березня 1977[1], Москва) — російська журналістка та телеведуча. Працювала ведучою інформаційних програм на НТВ, «Першому каналі» та РЕН ТВ.

Життєпис[ред. | ред. код]

Юлія Панкратова народилася 24 березня 1977 року в Москві. У 2000 році Юлія закінчила факультет журналістики Московського державного університету імені М. В. Ломоносова[2], захистила диплом на тему «Проблеми телевізійної критики в ЗМІ».

Під час навчання працювала у багатьох ЗМІ, писала статті до місцевих газет, вела ранкове шоу на радіо «Станція 106,8 FM», працювала над злісними статтями про телебачення в журналі «Мистецтво кіно»[3]. З багатьма героями її робіт співпрацювала в майбутньому, ретельно приховуючи те, що колись про них писала[4].

В 1999 році Юлія Панкратова прийшла до телекомпанії «НТВ». Була редактором-міжнародником[5], працювала у програмах «Ранок на НТВ» і «Сьогодні» з Петром Марченко[6]. Була кореспондентом служби інформації про моду в програмі «Намедні» з Леонідом Парфьоновим[7]. Також готувала репортажі для програм «Сьогодні» та «Країна і світ».

Працювала кореспондентом у день теракту на станції метро «Ризька» 31 серпня 2004 року — Юлія Панкратова разом зі своєю знімальною групою випадково опинилася неподалік від місця подій[8][9] і стала першим кореспондентом, хто повідомив про надвзичайну подію[6].

З вересня 2004 року працювала ведучою програми «Країна і світ» разом з Антоном Хрековим, змінивши Юлію Бордовських[10].

З січня по грудень 2005 року[11] — ведуча інформаційних випусків програми «Сьогодні» (випуски о 22:00, з вересня 2005 року — о 19:00 та 22:00) разом з Антоном Хрековим[12]. У грудні 2005 року Юлія Панкратова була замінена у вечірньому ефірі на Ольгу Бєлову з пропозицією повернутися до кореспондентської роботі[11]. Через деякий час, в січні 2006 року Панкратова прийняла рішення піти з «НТВ»[13].

З лютого 2006 року почала вести ранкові випуски новин на «Першому каналі»[14]. Потім стала ведучою «Новин» о 12:00, 15:00[15] і 18:00 по черзі з Дмитром Борисовим. Іноді заміняла ведучих програми «Час»[16][17], в тому числі і в літній період. У жовтні 2006 року працювала модератором телефонних дзвінків у програмі «Пряма лінія з Путіним»[18]. 9 травня 2008 року в парі з Дмитром Борисовим коментувала в прямому ефірі трансляцію святкового параду на Червоній площі на «Першому каналі»[19][20].

Записувала інтерв'ю з Міккі Рурком, яке вийшло 10 березня 2009 року в рамках ефіру програми «Час»[21], завдяки чому отримала особливу популярність[22][23].

З 29 серпня 2011[24] по 27 липня 2013 років вела «Вечірні новини» на «Першому каналі», чергуючись в ефірі з Дмитром Борисовим[25][26]. Пішла з телеканалу за власним бажанням[27].

2 лютого 2014 року була однією з ведучих телемарафону про патріотизм «Любити Батьківщину» на телеканалі «Дождь»[28][29].

З 11 березня[30] по 24 квітня 2014 року — ведуча інформаційного проекту каналу «РЕН ТВ» «Вільний час» у парі з Олексієм Єгоровим[31].

З листопада 2015 року навчається в Санкт-Петербурзькому державному академічному інституті живопису, скульптури і архітектури імені І. Ю. Рєпіна при Російській академії мистецтв за напрямом «Теорія та історія мистецтв»[32].

З квітня по липень 2017 року — на телеканалі «РБК-ТВ»[33], ведуча програми «Історії дня» (по черзі з Павлом Селіним)[34].

З вересня по грудень 2017 року — на телеканалі «Теперішній Час», автор і ведуча документального циклу сюжетів «Великий Балтійський тур» — про культурні пам'ятки в країнах Балтії — Латвії, Литві та Естонії[1][35].

27 вересня 2017 року разом з сестрою Вітою Тальяною запустила на YouTube канал про світове мистецтво під назвою «ВІН MY ART». Починаючи з 19 квітня 2018 року проект виходить у наскрізному ефірі телеканалу «RTVI»[36].

Фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Назва Роль
2004 з Граф Крестовський кореспондент НТВ (камео)
2005 ф Володимирський централ Ім'я персонажа не вказано
2009 ф Гарячі новини ведуча новин на Першому каналі (камео)
2009 ф Чорна блискавка ведуча новин на Першому каналі (камео)
2010 з Втеча телеведуча (камео)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Это хорошо подготовленная импровизация — автор «Большого балтийского тура». Настоящее Время. 2017-10-23. 
  2. Наш будинок на Мохової. Архів оригіналу за 20 лютий 2018. Процитовано 24 березень 2019. 
  3. Мертвый сезон перед бурей. Искусство кино. 1999-10-01. 
  4. Юлія Панкратова — Особи — Перший канал
  5. Юлия Панкратова. Афиша. 
  6. а б Бордовских заменили корреспондентом «Намедни». Комсомольская правда. 2004-10-07. 
  7. Специально без НТВ: «Лента.ру» вспоминает лица «четвертой кнопки» последнего десятилетия. lenta.ru. 2013-10-25. 
  8. Секс в большом городе и теракт в Беслане. Независимая газета. 2004-09-03. 
  9. Террористическая сетка. Как изменилась программа телевидения. Коммерсантъ. 2004-09-02. 
  10. Юлия Панкратова. Культ женщины. Cosmopolitan. 2006-06-11. Архів оригіналу за 2016-12-27. Процитовано 2019-03-24. 
  11. а б Ургант пашет на Макаревича. Собеседник. 2006-01-17. Архів оригіналу за 2006-03-11. 
  12. Антон Хреков отказался работать без девушки. Комсомольская правда. 2005-08-02. 
  13. Без лица. НТВ покидают журналисты, которые еще недавно олицетворяли собой канал. Lenta.ru. 2006-08-23. 
  14. Юлия Панкратова ушла с НТВ на Первый. Комсомольская правда. 2006-02-08. 
  15. Юлия ПАНКРАТОВА: "Я прыгаю с парашютом трижды в день". Призыв.ру. 2006-09-08. Архів оригіналу за 2017-09-14. Процитовано 2019-03-24. 
  16. 45 лет в ногу со "Временем". Что творится по ту сторону экрана?. Собеседник. 2013-01-18. Архів оригіналу за 2016-08-17. 
  17. «Свободное время» с привкусом «всероссийского обмана». Комсомольская правда. 2014-03-11. 
  18. Стенограмма «Прямой линии с Президентом России». Прямая линия. 2006-10-25. 
  19. Майские телевизионные ритуалы. Радио Свобода. 2008-05-12. 
  20. Дмитрий Борисов: "Я пытался отговорить Андрея Малахова уходить из шоу". Первое интервью новый ведущий «Пусть говорят» дал «Комсомольской правде» [Эксклюзив «КП»]. Комсомольская правда. 2017-08-30. 
  21. Микки Рурк смутил ведущую программы "Время". Дни.ру. 2009-03-10. 
  22. Микки Рурк смутил ведущую Первого канала в эфире. ВИДЕО. Аргументы и факты. 2009-03-11. 
  23. Биг Мик. Голливудская звезда Микки Рурк представил в Москве новый фильм "Рестлер". Российская газета. 2009-03-12. 
  24. Новости на "Первом канале" станут именными. Lenta.ru. 2011-08-29. 
  25. Промо Вечірніх новин на Першому каналі (09-2011) — YouTube
  26. Попутчики. Эхо Москвы. 2013-10-06. 
  27. «Свободное время» на РЕН ТВ: абсолютно новый формат новостей. Вслух.ру. 2014-03-21. 
  28. "Дождь" проведет телемарафон о патриотизме и расскажет, как "любить родину". NEWSru.com. 2014-02-01. 
  29. "Дождь" завтра проведет телемарафон о патриотизме. Аргументы недели. 2014-02-01. 
  30. Юлия Панкратова станет ведущей информационного шоу на РЕН-ТВ. Lenta.ru. 2014-02-26. 
  31. Между Сциллой и Харибдой. Журналист. 2014-04-30. Архів оригіналу за 2016-03-04. 
  32. Приказ о зачислении на базе второго высшего образования. ФГОУВО «Санкт-Петербургский государственный академический институт живописи, скульптуры и архитектуры имени И. Е. Репина при Российской академии художеств». 2015-10-29. Процитовано 2017-07-14. «11. Панкратову Юлию Викторовну — 92 балла» 
  33. Герои РБК. Телевидение для людей. Новая газета. 2017-06-30. 
  34. ЧЕЛОВЕК ИЗ ТЕЛЕВИЗОРА. Эхо Москвы. 2017-05-13. 
  35. Эстония. Тюрьма в Румму. БОЛЬШОЙ БАЛТИЙСКИЙ ТУР с Юлией Панкратовой №3. NewsVideo. 2017-10-25. 
  36. ОH MY ART. Премьера на RTVI!. RTVI. 2018-04-18.