Паннонські русини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Паннонські русини
Кількість близько 20 000
Ареал

Сербія:
15626 (перепис 2002)
Хорватія:
2337 (перепис 2001)

зверніть увагу: деякі паннонські русини також називають себе як українці
Близькі народи Русини, українці, словаки, поляки та інші слов'янські народи
Мова паннонська русинська мова
Релігія

переважно східного обряду Католицької Церкви

(греко-католицької)
Паннонські русини у Воєводині за переписом 2002 року — на основі розрахункових даних
Паннонські русини Воєводини (перепис 2002)
Русинська церква в Руски Крстур
Русинська церква в Дюрдево

Паннонські русини — слов'янські меншини в Сербії і Хорватії. Вони офіційно вважаються окремою національністю в Сербії та Хорватії, але є нащадками північних русинів-українців, які живуть в основному в Україні, Словаччині, Польщі, Румунії, Угорщині.

Основна відмінність між паннонськими русинами і північними русинами є мова: мова паннонських русинів має більш західні слов'янські риси, ніж мова північних русинів.

Території розселення[ред.ред. код]

Воєводина[ред.ред. код]

Паннонські русини в основному живуть в автономному краї Воєводина в Сербії. Оголошених етнічних русинів в Воєводині за переписом 2011 року проживає 13928 осіб, і їхня мова є однією із шести офіційних мов провінції Воєводини. Частина русинів називає себе українцями, чисельність становила 4202 осіб.

Село Руски Крстур в общині Кула є культурним центром паннонських русинів, у ньому мешкає майже третина русинського населення Воєводини, понад 4 тис. осіб. Існує також значна концентрація русинів в Нови-Саді, де в 1820 році було розпочато будівництво греко-католицької парафіяльної церкви Святого Петра і Павла (будівництво завершено в 1834/1837). Інші села де більшість русинів, включають Куцура Врбас муніципалітету, і Бикич-До в общині Шид.

Розселення русинів та українців в округах Воєводини за переписом 2011 р.[1]

округ населення русинів українців частка
Західно-Бацький округ 188 087 4 718 1 344 3,22%
Південно-Банатський округ 293 730 25 84 0,04%
Південно-Бацький округ 615 371 6 974 1 566 1,39%
Північно-Банатський округ 147 770 34 39 0,05%
Північно-Бацький округ 186 906 456 81 0,29%
Середньо-Банатський округ 187 667 32 33 0,03%
Сремський округ 312 278 1 689 1 055 0,88%
Воєводина 1 931 809 13 928 4 202 0,94%

Міста та села Воєводини з найвищою часткою паннонських русинів та українців у населенні[2]

місто населення русинів українців частка
м. Кула г. Кула 19 301 725 1 125 9,58%
м. Вербас г. Врбас 25 907 1 478 745 8,58%
м. Шид г. Шид 16 311 681 31 4,37%
м. Сремська Мітровиця г. Сремска Митровица 39 084 620 404 2,62%
м. Црвенка г. Црвенка 10 163 64 96 1,57%
м. Інджія г. Инђија 26 247 1 375 1,43%
м. Петроварадин г. Петроварадин 13 973 141 41 1,30%
м. Новий Сад г. Нови Сад 191 405 1 556 247 0,94%
м. Сремська Кам'яниця г. Сремска Каменица 11 205 69 34 0,92%
м. Бачка Топола г. Бачка Топола 16 171 95 12 0,66%
село населення русинів українців частка
c. Руський Крстур серб. Руски Крстур русин. Руски Керестур 5213 4483 61 87,17%
c. Куцура серб. Куцура 4663 2200 49 48,23%
c. Бікіч До серб. Бикић До 336 160 47,62%
c. Дурдєво серб. Ђурђево русин. Дюрдьов 5137 1197 4 23,38%
c. Бачинці серб. Бачинци 1374 215 21 17,18%
c. Беркасово серб. Беркасово 1228 184 1 15,07%
c. Стара Бінгула серб. Стара Бингула 190 23 12,11%
c. Крущич серб. Крушчић 2353 99 149 10,54%
c. Ново Орахове серб. Ново Орахово 2029 181 8,92%
c. Господинці серб. Госпођинци 3896 172 30 5,18%
c. Косанчич серб. Косанчић 163 1 7 4,91%
c. Савино Село серб. Савино Село 3351 74 65 4,15%
c. Бочани серб. Бођани 1113 46 4,13%


Хорватія[ред.ред. код]

Є також громада паннонських русинів в Славонії (Хорватія), що мешкають у селах Петровці (громада Богданівці) та Міклушевці (громада Томпоєвці) Вуковарсько-Сремської жупанії.[3]

Община Opština населення русинів українців частка
Богданівці Bogdanovci 2366 550 175 30,64%
Томпоєвці Tompojevci 1999 366 5 18,56%
Ліповляни Lipovljani 4101 3 177 4,39%
Бебрина Bebrina 3541 0 107 3,02%
м. Вуковар Vukovar 31670 567 242 2,55%

Історія[ред.ред. код]

Населення населених пунктів Банат і Бачка було знищено під час Османської війни. Паннонські русини емігрували в сьогоднішні регіони Банат і Бачка разом з німцями, угорцями і словаками з регіону, який у наш час, включає в себе частину східної Словаччини і північно-західної Угорщини. Це було частиною інтенсивної колонізації проведеної Австрійською імперією в регіон, багатого на орні землі, спрямованої на підвищення доходів імперії за рахунок податків.

Офіційною датою русинського врегулювання у Воєводині є 17 січня 1751, коли адміністратор Вачка Франк де Йосипа Редль підписав контракт з Михайлом Мункачі з села Червеново, в графстві Берег, щоб привести 200 русинських сімей греко-католицького обряду з верхньо-угорських районів відомих як «Upper-Land» (Горнїца), в Руски Крстур[4]. Крстур був сербським поселенням, що згадується в 1741 році як зруйноване і занедбане, оскільки поселенці переїхали в Чералево. Адміністратор ж підписав ще один контракт від 15 травня 1763 року з Петром Кіс з Крстур, щоб привести 150 русинських сім'ей греко-католицького обряду з однієї області що у «Верхній-Land», до Куцура.

У міру зростання населення і орних земель поселенців, контракт був обмежений, і багато сімей з Крстур і Куцур вирішили мігрувати в місто Нови-Сад в 1766 і 1767 роках. Пізніше, русини оселилися в Шид, Вайска, а на початку 19 століття в Вуковар і Ілок, — у сучасній Хорватії. У Петровці, а також Хорватію, русини почали переселення в 1833 році, а пізніше у Бачинці в 1834 році. В цілому округ Bač-Bodroš (який був в південній Угорщині, і сьогоднішні, головним чином, Банаті і Бачка), перепис населення з 1767 р. показує, близько 2.000 русинів. Перепис населення з 1991 року в тому ж районі, показує близько 25,000 русинів. На початку XXI століття число паннонських русинів зменшується і передбачуване число становить близько 15,000. Основною причиною цього є збільшення числа русинів, які вирішили емігрувати в Канаду.[5]

Мова[ред.ред. код]

Паннонські русини вважають свою версію русинської — особливою мовою. Ті, хто вважає її відмінною від мови північних русинів стверджують, що вони говорять на західних слов'янських мовах, на відміну від північно-русинського варіанту, який є східнослов'янською мовою. У той час ця відмінність не обов'язково унікальна для паннонських русинів, оскільки мови інших русинських груп у Словаччині та Польщі також містять особливості східних і західних слов'янських мов. Автором першої нормативної граматики русинської мови буі Гавриїл Костельник, він же був поетом, критиком і першим русинським прозаїком. Його справу розвивали Дюра Папгаргаї та Міхал Ковач, видатні русинські письменники, Микола Кочиш — русинський письменник і мовознавець, який упорядкував русинську літературну мову.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • составив о. Ириней Мих. Кондратович парох Хоньковскій // «Исторія подкарпатскоѣ Русі для народа», выдавництво товариства «Просвѣты» в Ужгородѣ, друге перевѣрене выданя, книгопечатня акційного тов. «Уніо» в Ужгородѣ, число 35-37, 1925 р., 119 с. (укр.)
  • Рамач, Янко. Кратка история Руснацох. Нови Сад: Грекокатолїцка парохия Св. Петра и Павла, 1993 р.
  • Жирош, Мирон. Бачванско-сримски Руснаци дома и у швеце (1745–1991) том 1 — 5. Нови Сад: Грекокатолїцкапарохия Св. Петра и Павла 1997–2003
  • Лабош, Федор «История Русинох Бачки, Сриму и Славониї 1745–1918», Нови Сад, 1978
  • Ranko Bugarski, Jezici, Novi Sad, 1996.
  • Stevan Konstantinović, Priče o Rusinima, Šid, 1995.
  • Vladimir Kirda Bolhorves, Na debelom ledu, Beograd, 1996.

Посилання[ред.ред. код]


Етнологія Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.