Пантелеймон (Романовський)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пантелеймон (Романовський)
PanteleimonRomanovskyi.jpg
11-й Архієпископ Кіровоградський і Новомиргородський
(до 2009 року — єпископ)
5 листопада 1998 — 10 лютого 2011
Церква: Українська Православна Церква
Попередник: Василій (Васильцев)
Наступник: Іоасаф (Губень)
Єпископ Брусиловський, вікарій Овруцької єпархії
1995 — 5 листопада 1998
Церква: Українська Православна Церква
Єпископ Вольнянський, вікарій Запорізької єпархії
1993 — 1995
Церква: Українська Православна Церква
Єпископ Конотопський і Глухівський
1993 — 1993
Церква: Українська Православна Церква
Єпископ Кіцманський, вікарій Чернівецької єпархії
25 липня 1992 — 1993
Церква: Українська Православна Церква
Єпископ Дніпропетровський
липень 1991 — травень 1992
Церква: Українська Автокефальна Православна Церква
 
Альма-матер: Київська духовна академія
Науковий ступінь: Кандидат богослов'я
Ім'я при народженні: Павло Михайлович Романовський
Народження: 21 квітня 1952
Кіровоград, Українська РСР, СРСР
Священство: 7 квітня 1981
Чернецтво: 1989
Єп. хіротонія: липень 1991 (УАПЦ), 25 липня 1992 (УПЦ)

Пантелеймо́н (Романо́вський), архієпи́скоп Кіровогра́дський і Новоми́ргородський (*21 квітня 1952, Кіровоград) — єпископ Дніпропетровський УАПЦ (1991—1992). Пізніше — архієрей УПЦ МП[1]. Заново хіротонізований у єпископа РПЦ 1992 року, з 2011 року на спокої. Тезоіменитство — 9 серпня.

Біографія[ред. | ред. код]

Павло Михайлович Романовський народився 21 травня 1952 року в Кіровограді.

З 1959 по 1969 рік навчався в загальноосвітній школі № 6, після закінчення якої вступив до Кіровоградського будівельного технікуму. У 1972 році пішов до армії. З 1975 року працював інженером з техніки безпеки на Кіровоградському заводі «Новатор».

1976 року закінчив Ленінградську духовну семінарію.

Початок служіння[ред. | ред. код]

2 березня 1980 року був висвячений у сан диякона, а 7 квітня 1981 року — в сан пресвітера. До 1987 року служив у Середньоазіатській єпархії, потім був переведений до Сумської єпархії.

1989 року прийняв чернечий постриг з ім'ям Пантелеймон (Пантелеімон). Служив на приходах Сумської єпархії. Протягом 19901991 років був секретарем Кримського єпархіального управління і благочинним Керченського округу.

Архієрейське служіння[ред. | ред. код]

У липні 1991 року був висвячений Патріархом Мстиславом та єпископом Антонієм (Щербою) (Українська православна церква США) на єпископа Дніпропетровського Української Автокефальної Православної Церкви. У травні 1992 відкинув свячення і влився у новостворену у Харкові УПЦ МП.

Незважаючи на канонічну висвяту (єпископи-емігранти Мстислав і Антоній мали апостольську спадкоємність від Польської православної церкви і згодом їхня юрисдикція була прийнята у Вселенський патріархат у сущому сані) 25 липня 1992 року був заново рукопокладений у сан єпископа в УПЦ. Рішенням Священного Синоду був призначений єпископом Кіцманським, вікарієм Чернівецької єпархії.

1993 року був призначений єпископом Конотопським і Глухівським. Наприкінці того ж року став єпископом Вольнянським, вікарієм Запорізької єпархії. З 1995 року — єпископ Брусиловський, вікарій Овруцької єпархії.

1994 року вступив до Київської духовної академії.

Указом від 5 листопада 1998 року владика Пантелеймон був призначений керуючим Кіровоградською єпархією.

У липні 2009 року возведений у сан архієпископа.

10 лютого 2011 року Священний Синод почислив архієпископа Пантелеймона на спочинок.[2]

Погляди і праці[ред. | ред. код]

Незважаючи на колишню приналежність до УАПЦ владика Пантелеймон не є прибічником автокефалії УПЦ.

Політичні погляди і діяльність[ред. | ред. код]

Пантелеймон є прихильником Партії регіонів, відомий своєю активною агітацією за партію і Віктора Януковича в часи виборчих кампаній. В період виборів Президента України у 2004 році, 22 грудня він виступив на мітингу за участі Януковича в Кіровограді. Він заявив, що йому тричі увісні являлась Божа Матір, вказуючи на Януковича, як майбутнього Президента України.[3]

Раніше, проводячи богослужіння 14 листопада 2004 року Пантелеймон агітував за «Божого президента» Януковича. При цьому він називав іншого кандидата на посаду президенда Віктора Ющенка «греко-католиком», у якого «вся сім'я — протестанти, і то — затяті», також він стверджував, що якщо до влади прийде Ющенко він «закриє всі православні церкви, а на базі Києво-Печерської та Почаївської Лаври будуть створені концентраційні табори для православних».[4]

За інформацією опозиційних на той час видань, структури УПЦ МП в Кіровоградській області, за сприяння Пантелеймона використовувались для фінансування роботи місцевих штабів Віктора Януковича, підкупу членів ДВК та ТВК, розповсюдження агітації проти кандидата Ющенка (яка зберігались на церковних складах).[5]

16 вересня 2009 р. під час візиту Януковича до Кіровограду архієпископ Пантелеймон подарував йому ікону ангела-охоронця, щоб вона, як заявив архієпископ «стояла в кабінеті Віктора Януковича, в тому числі — і в президентському».[6]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Слово архімандрита Пантелеімона (Романовського) при нареченні його в єпископа Кіцманського, вікарія Чернівецької єпархії (24 липня 1992) // Українська Православна Церква: офіційний сайт. — 18 вересня 2007.[7]
  • Пантелеймон, єпископ Кіровоградський і Олександрійський . Протягом усієї історії Кіровограда (Єлисаветграда) його жителі відчували благодатний вплив Православ'я // Україна православна. — 2004.[8]
  • Пантелеімон, єпископ Кіровоградський і Олександрійський. Єпархія пройшла славний шлях служіння Богу і людям // Україна православна. — 1 січня 2007.[9]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]