Пантерій Склір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пантерій Склір
Народився бл. 900
Помер після 945
Підданство Візантійська імперія
Національність вірменин
Діяльність військовослужбовець
Титул патрикій
Посада домместік схол
Рід Скліри
Батько Никита Склір
У шлюбі з Грегорія
Діти 2 сини і 2 доньки

Пантерій Склір (бл. 900 — після 945) — державний та військовий діяч Візантійської імперії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з провінційного знатного роду Склірів. Син Никити Скліра, військовика та патрикія. Висловлюється думка, що матір'ю Пантерія була сестра імператора Василя I. Народився близько 900 року.

Розпочав кар'єру у 920 році за імператора Романа I Лакапена, якого підтримала родина Склірів, оскільки мала з останнім родинні зв'язки. Десь в цей час оженився на представниці Македонської династії. Невдовзі призначено стратегом феми Ліканд, що розташовувалася в Месопотамії — на кордоні Візантійської імперії та Багдадаського халіфату. Тут Пантерій Склір відповідав за захист меж імперії від нападів загонів емірів Мосула.

У 930-х роках призначається керівником феми Фракісіон (з центром в Ефесі). В завдання Скліра входила допомога флоту в захисті островів Егейського моря від арабських піратів з Криту. У 944 році імператор Роман I відсторонив від посади доместіка схол Сходу Іоанна Куркуаса, замість якого призначив Пантерія Скліра. Водночас той отримав титул патрикія (другий вищий після магістра). Незабаром Склір зазнав поразки від Сайф аль-даули при спроби захопити Алеппо.

Того ж року імператора Романа I було повалено власними синами, яких в свою чергу відсторонив від влади Барда Фока Старший. У 945 році Пантерія Скліра як прихильника Лакапінів імператор Костянтин VII відсторонив від будь-яких посад. Склір мешкав у Константинополі та своїх маєтках, не беручи участі в державних справах. Дата смерті невідома.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Грегорія, донька Барди, який в свою чергу був братом імператора Василя I.

Діти:

Джерела[ред. | ред. код]

  • Theophanes Continuatus, Chronographia. Bonn, 1838 — s. 428
  • Werner Seibt: Die Skleroi. Eine Prosographisch-Sigillographische Studie. Wien 1976.
  • Christian Settipani: Continuité des élites à Byzance durant les siècles obscurs. Les princes Caucasiens et l´empire du VIe au IXe siècle. De Boccard, Paris 2006, ISBN 978-2-7018-0226-8.