Пантограма

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Пантограма (грец. Παντα — весь та γραμμα — запис), омограма, рівнобуквиця, рівноримиця — твір комбінаторної поезії, в якому літерний склад віршованих рядків є попарно ідентичним, а відмінне лише розташування словорозділень. Пантограму також кваліфікують, як візуальну панториму: на відміну від власне панторими, у пантограмі вживаються слова однакового звучання, але можуть різнитися місця розташування наголосів, тоді як у панторимі використання слів однакового звучання супроводжується різним їх написанням.

В українській поетичній практиці популяризуванням пантограми займаються зокрема Віктор Марач та Володимир Книр. Перу останнього належить найдовша пантограма (водночас - панторим в українській мові (30 літер):

Як раз дасте старому фельдшеру вати,
якраз дасте старому фельдшерувати.

Та подовженого її варіанту (48 літер):

Як ось видаватимете тамтому старенькому фельдшеру вати,
якось ви даватимете там тому старенькому фельдшерувати.

Він же — автор найкоротшої пантограми в українській мові :

О,
О! (1 літера).

Для порівняння, найдовша відома пантограма в російській мові складається лише з 19 літер.

Джерела[ред. | ред. код]