Пантограма

Пантограма (грец. Παντα — весь та γράμμα — запис), омограма, рівнобуквиця, рівноримиця — твір комбінаторної поезії, в якому літерний склад віршованих рядків є попарно ідентичним, а відмінне лише розташування словорозділень. Пантограму також кваліфікують, як візуальну панториму: на відміну від власне панторими, у пантограмі вживаються слова однакового звучання, але можуть різнитися місця розташування наголосів, тоді як у панторимі використання слів однакового звучання супроводжується різним їх написанням.

В українській поетичній практиці популяризуванням пантограми займаються зокрема Віктор Марач та Володимир Книр. Перу останнього належить найдовша пантограма (водночас - панторим в українській мові (30 літер):

Як раз дасте старому фельдшеру вати,

якраз дасте старому фельдшерувати.

Та подовженого її варіанту (48 літер):

Як ось видаватимете тамтому старенькому фельдшеру вати,

якось ви даватимете там тому старенькому фельдшерувати.

Він же — автор найкоротшої пантограми в українській мові :

О,

О! (1 літера).

Для порівняння, найдовша відома пантограма в російській мові складається лише з 19 літер.

Джерела

• Александр Бубнов. Палиндромия: от перевертня до пантограммы // «Журнальный зал»(рос.)
• ПОЧИНОК Ю.М. ”УКРАЇНСЬКА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПОЕЗІЯ КІНЦЯ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ: ТЕКСТ, КОНТЕКСТ, ІНТЕРТЕКСТ
• Рівнобуквиці
• Поетичні майстерні. Пантограма, присвячена старому фельдшеру
• Поетичні майстерні. Пантограма-панторим, присвячений старенькому фельдшеру
• Поетичні майстерні. Ода літері О