Панторима

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Пантори́ма, або олори́ма (грец. Παντα — весь та грец. ῥυθμός — розмірність, ритм, узгодженість) — різновид комбінаторної поезії, який вирізняє рима, яка об'єднує багато звуків, далеко заглиблюючись у середину рядка, вступаючи в різноманітні, але багаті співзвуччя; суголосся, що охоплює не лише окремі слова чи їх закінчення, а якомога повніше віршові рядки:

Так важко на жорстокім камені
Шляхів вирізьблювати грань.
Невже і справді заважка мені
Дорога зустрічей і тиха путь прощань? (М. Бажан).

Панторима засвідчує тонке мовне чуття та вишукане опанування автора словом, хоч повністю заримованих віршових рядків (пантограма) в українській поезії майже не спостерігається. Виняток — творчість Володимира Книра, автора найдовшої пантограми, а отже й панторими в українській мові:

Не дасте старому фельдшеру вати,
не дасте старому фельдшерувати. (27 літер)

Він же — автор найкоротшої панторими в українській мові:

І я -
Ія. (2 літери).

Для порівняння, найдовша панторима в російській мові складається лише з 17 літер.

Джерела[ред.ред. код]