Панцирь-С1

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
«Панцирь-С1»
Панцир-С1 на 8x8 шасі КАМАЗ-6560
Основні характеристики
Тип: зенітний ракетно-гарматний комплекс
Виробник: Росія КБП (Тула)
Стан: На озброєнні
Роки експлуатації: 2008 — нинішній час
Екіпаж: 3 людини
Маса комплексу: до 30 тонн (залежить від шасі)
Час розгортання: < 5 хвилин
Час реакції: 4-6 сек
Боєзапас: 12 ракет 57Е6-Е, 1400 снарядів
Характеристики системи виявлення
РЛС: 1РС1-1Е і 1РС2
Тип РЛС: дводіапазонна трьохкоординатна
Тип антени: ФАР
Діапазон: см/мм (канал супроводу) і см (канал виявлення)[1]
Азимут огляду (виявлення/супровід) : (від 0 до 82)[1]/45 градусів (360 за рахунок механічного повороту)
Кут місця огляду (виявлення/супровід) : (від 0 до 82)[1]/45 градусів
Дальність (ЕПР 2 м) (виявлення/супровід) : 36/30 км[2]
Оптико-електронна система супроводу: є
Поле зору: 1,8 х 2,7 градуса
Режими: автоматичний/ручний
Дальність: 18 км
Ракетне озброєння (57Е6-Е)
Тип: двоступенева надзвукова твердопаливних
Наведення: радіокомандним
Швидкість (максимальна/середня на дистанції 18 км) : 1300/700 м/с[3]
Максимальна швидкість цілі: 1000 м/с
Дальність до цілі: 1,2 км — 20 км
Висотність цілі: 15 м — 15 км
Довжина: 3,2 м
Калібр: 170/90 мм[4]
Маса (без/з ТВК) : 74,5/94 кг
Тип БЧ: стрижнева
Маса БЧ: 20 кг
Маса ВВ БЧ: 5.5 кг
Гарматне озброєння (2А38М)
Тип: спарений зенітний автомат
Калібр: 30 мм
Ефективна максимальна дальність стрільби: 4 км
Сумарна скорострільність: 5000 постр/хв
Живучість ствола: > 8000 пострілів
Тип боєприпасів: бронебійно-запальні
Початкова швидкість кулі: 960 м/с
Маса патрона: 842 г
Маса снаряда: 389 г

Панцирь-С1 (укр. Панцир) (індекс ГРАУ96К6, за кодифікацією НАТО — SA-22 Greyhound (укр. Хорт)) — російський самохідний зенітний ракетно-гарматний комплекс наземного базування.

Розроблено тульським ГУП «Конструкторське бюро приладобудування». Призначений для ближнього прикриття цивільних та військових об'єктів (в тому числі комплексів ППО великої дальності) від усіх сучасних та перспективних засобів повітряного нападу. Також може здійснювати захист об'єкта від наземних та надводних загроз[5].

Комплекс був створений 1994 року і вперше продемонстрований на МАКС-1995. З того часу комплекс був значно модернізований, остання відома модифікація демонструвалася на МАКС-2007. 16 листопада 2012 Розпорядженням Голови Уряду РФ Д. А. Медведєва ЗРПК «Панцирь-С1» прийнятий на озброєння Російської армії.[6]

Огляд[ред.ред. код]

Панцирь-С1 являє собою зенітний ракетно-гарматний комплекс малого радіусу дії, що розміщується на гусеничному шасі, колісному шасі вантажівки, причепа або встановлюваний стаціонарно. Управління ведеться двома або трьома операторами. Протиповітряна оборона здійснюється автоматичними гарматами та керованими ракетами з радіокомандним наведенням з ІЧ та РЛ стеженням. Комплекс призначений для захисту малорозмірних об'єктів від засобів повітряного нападу (як пілотованих, так і безпілотних). Крім того комплекс здатний вести боротьбу з легкоброньованими наземними цілями, а також живою силою супротивника[7].

Робота комплексу[ред.ред. код]

Особливість комплексу Панцирь-С1 полягає в суміщенні багатоканальної системи захоплення та супроводу цілей з ракетно-артилерійським озброєнням, що створює безперервну зону перехоплення цілі по висоті (мінімальна) від 0 м і по дальності (мінімальна) від 200 м. Досяжність по висоті 15 км, по дальності 20 км.[8], навіть без зовнішньої підтримки.

Режими роботи[ред.ред. код]

До 6 машин Панцирь-С1 можуть спільно працювати через цифрову мережу зв'язку в різних режимах.

  • Одиночні бойові дії: всі дії, починаючи від виявлення цілі до її перехоплення, повністю виконуються єдиним комплексом без залучення інших засобів.
  • Бойові дії в складі батареї: один Панцирь-С1 працює як бойова машина та одночасно як командний пункт. Від 3 до 5 Панцирів можуть бути підключені до нього та отримувати цілевказівки для подальшого виконання завдання.
  • Бойові дії з командним пунктом: командний пункт посилає цілевказівки на установки Панцирь-С1 для подальшого виконання завдання.
  • Бойові дії в складі батареї з командним пунктом і РЛС раннього попередження (власна РЛС раннього попередження високомобільна 1РЛ123[9]): командний пункт отримує повітряну обстановку від РЛС раннього попередження та відсилає цілевказівки на установки Панцир-С1 для подальшого виконання завдання.
  • Може працювати в автоматичному режимі як в окремої бойової одиниці, так і в складі підрозділу з декількох бойових машин.[10]

Система виявлення, супроводу та управління вогнем[ред.ред. код]

Панцирь-С1 (в центрі радар супроводу цілей) — дві двохствольні зенітні гармати і 12 ракет земля-повітря, готових до запуску

Система управління вогнем комплексу Панцирь-С1 включає РЛС (на основі ФАР) виявлення і дві РЛС супроводу (цей радар супроводжує як цілі, так і ракети земля-повітря, що запускаються комплексом). Для цілей з ефективною площею розсіювання 2 м² дальність виявлення дорівнює 32-36 км[11].

Крім радара, система управління вогнем також містить оптично-електронний комплекс з довгохвильовим термічним приймачем (інфрачервоний пеленгатор), а також здійснює цифрову обробку сигналів та автоматичний супровід цілі. Існує спрощена та здешевлена версія Панцирь-С1 для експорту, яка містить лише оптично-електронну систему управління вогнем.

Два незалежних пристрої наведення — радар та оптично-електронна система дозволяють здійснювати захоплення чотирьох[12] цілей одночасно. Кількість одночасно обстрілюваних цілей в ± 45 °- чотири.[3] Максимальна швидкість захоплення дорівнює 10 цілей за хвилину.

Ракета ЗПРК Панцирь-С1

Шасі[ред.ред. код]

Індекс шасі КамАЗ-6560 ГМ352М1Е БАЗ-6309 Вощина-1 MAN
Зовнішній вид Pantsir-S1 during the Victory parade 2010.jpg Pantsir-S1 SAM at Engineering Technologies 2012.jpg 72V6E fl ky.JPG [1]
Колісна формула 8х8 гусеничний 8х8 8х8
Максимальна швидкість 90 км/год 70 км/год
Бронювання протикульне протиснарядне протикульне протикульне
Запас ходу 500 км 600 км

Вартість[ред.ред. код]

За даними відомих контрактів, ціна одного ЗПРК Панцирь-С1 при експортних поставках становить від 13,15[13] до 14,67[14] мільйонів доларів США.

Модифікації[ред.ред. код]

  • Панцирь-С1-О — 2005. Озброєння 2×2 30-мм 2А72, 2×4 57Е6Е. З оптичною системою управління озброєнням (з одноцільовим каналом).
  • Панцирь-С1 — 2005. Озброєння 2×2 30-мм 2А38М, 2×4 57Е6Е. Модернізований з дводіапазонною РЛС супроводу 1РС2-Е «Шолом».
  • Панцирь-С1 — 2006 год. Озброєння 2×2 30-мм 2А38М, 2×6 57Е6Е. З РЛС супроводу з 4-цільовим каналом, зона захоплення цілі по дальності — 0,2-20 км, по висоті — 0-15 км.
  • Панцирь-С2 — подальша модернізація комплексу.
  • Панцирь-М — морський варіант ЗРПК «Панцир-С»[15].
  • Панцирь-СМ — подальша модернізація. Найбільша відстань виявлення та ідентифікації цілей — 75 км, враження — 40 км[16].

Панцирь-М[ред.ред. код]

Очікується, що модернізований важкий атомний ракетний крейсер Адмірал Нахімов проекту 11442М матисе шість комплексів Панцирь-М[16].

Очікується, що Панцирь-М матиме чотирибічний статичний радар та використовуватиме ті самі ракети, що і суходольні Панцирь-С1/Панцирь-СМ та ракети Гермес-К проти малогабаритних наземних/наводних цілей[16].

В майбутньому, Панцирь-М має замінити зенітний ракетно-артилерійський комплекс «Кортик» («Каштан» в експортній модифікації)[16].

Панцирь-СМ[ред.ред. код]

Очікується, що в 2018 році розпочнеться виробництва нової версії «Панциря». Станом на 2016 рік проект комплексу був готовий і розпочалась підготовка до виготовлення прототипів. Новий радар на основі активної фазованої антенної решітки істотно збільшить відстань виявлення та ідентифікації цілей з 40 км до 75 км. Як і Панцирь-С2, Панцирь-СМ матиме двонаправлений поворотний радар[16].

Максимальна відстань враження цілі очікується до 40 км, вдвічі більше за 20 км у попередніх версій. Це може означати, що в комплексі будуть використані більші ракети[16].

Стандартна модифікація буде встановлена на колісне шасі КамАЗ 8×8, також буде створена модифікація на гусеничному шасі[16].

Бойове застосування[ред.ред. код]

Російсько-українська війна[ред.ред. код]

Взимку 2014—2015 рр щонайменше одна система була виявлена на окупованій території Донецької та Луганської областей[17][18][19]. Також в місцях бойових дій були виявлені рештки двигуна першого ступеня ракет цієї системи[20]

Український військовий льотчик, капітан Владислав Волошин вважав, що його Су-25 був збитий ракетою ЗРК «Панцирь-С1» коли він повертався після вдалого виконання бойового завдання поблизу Іловайська[21].

Війна в Ємені[ред.ред. код]

Системи Панцирь-С1 на шасі MAN SX 45 8×8 збройних сил Об'єднаних Арабських Еміратів були помічені на півдні Ємену, неподалік населеного пункту Маріб влітку 2015 року[22][23].

Громадянська війна в Сирії[ред.ред. код]

ЗРГК «Панцир-С1» вже перебували на озброєнні Сирійської арабської армії перед початком громадянської війни: іще в 2006 році був укладений контракт на постачання до 50 одиниць[24]. Перші машини стали надходити вже у 2007 році, проте точна кількість невідома.

За суперечливими (але офіційно не підтвердженими) даними сирійський «Панцир-С1» 22 червня 2012 року збив турецький розвідувальний літак RF-4E, який здійснював політ вздовж узбережжя Латакії[25][26].

Дві або три системи Панцирь-С1 ЗС Росії були розгорнуті восени 2015 року для прикриття російської авіабази «Хмеймім» в аеропорті Басіля аль-Ассада поблизу Латакії[27][28]. Крім того, захист бази забезпечували комплекси «Тор-М2» і «Бук-М2» та комплекси РЕБ «Красуха-4»[29].

Одна із розгорнутих поблизу військової бази «Хмеймім» систем Панцир була в новій модифікації «Панцир-С2»[30].

За даними російських чиновників в період за березень-липень 2017 року розгорнуті в Сирії «Панцирі» знищили 12 літальних об'єктів, зокрема, БПЛА Heron, Bayraktar, RQ-21A, різні боєприпаси та аеростат. А на початку жовтня 2017 року ними навіть був знищений реактивний снаряд системи БМ-21 «Град»[31][32].

14 квітня 2018 року у відповідь на черговий випадок застосування режимом Ассада хімічної зброї проти цивільного населення коаліція США, Великої Британії та Франції здійснила удар 103 ракетами по 8 об'єктах в Сирії. Російські військові заявили, що 25 випущених із «Панцирів» ракет знищили 23 ракети супротивника[33]. Проте, міністерство оборони США заявило, що жодна з випущених союзниками ракет перехоплена не була[34].

3 травня 2018 року, неподалік від нафтопереробного заводу в місті Баніяс стався інцидент з російською військовою колоною. У результаті інциденту, як повідомляють сирійські джерела, перекинувся в кювет та отримав помітні пошкодження російський самохідний зенітний ракетно-гарматний комплекс Панцир-С1[35].

9 травня 2018 року з території Сирії військовими з підрозділу вартових Ісламської революції були обстріляні ізраїльські об'єкти на окупованій частині Голанських висот. Уже вночі 10 травня Ізраїльські військові завдали ударів у відповідь із використанням ракет «земля-земля» та «повітря-поверхня». Сирійські підрозділи протиповітряної оборони намагались збити ізраїльські літаки, але марно. На додачу ізраїльські військові здійснили удари і по сирійським зенітним системам (С-200, С-75, «Панцир» та «Бук»). На підтвердження було оприлюднено відео знищення ЗРГК «Панцир», що знаходився на злітно-посадковій смузі авіабази Меззе (33°28′40″ пн. ш. 36°13′24″ сх. д. / 33.47778° пн. ш. 36.22333° сх. д. / 33.47778; 36.22333; неподалік Дамаску, за 3,5 км від палацу Башара Ассада)[36]. Імовірно він був знищений крилатою ракетою-бомбою Delilah (також була названа Spike NLOS як можливий варіант, або ж одноразовий БПЛА)[37].

Оператори[ред.ред. код]

Відомо про портфель замовлень на Панцирь-С1 об'ємом $2,5 мільярда[13]. Виходячи з вартості кожного ЗРПК, це означає загальне замовлення більш 175 одиниць.

  • Алжир Алжир — 24 комплекси Панцирь-С1Е і 400 ЗУР 9М331 поставлені в період з 2012 по 2013 роки, всього замовлено 38 комплексів Панцирь-С1Е і 750 одиниць 9М311 в 2006[38][39] (Сума контракту: більш $ 500 млн.)[13].
  • Бразилія Бразилія — в лютому 2013 підписано угоду про намір в майбутньому закупити кілька батарей «Панцирь-С1» (від 12 до 18 комплексів)[40]
  • Іран Іран — 10 комплексів Панцирь-С1Е, станом на 2012 рік. [41]
  • Ірак Ірак — 50 комплексів Панцирь-С1Е і 1000 ЗУР 9М331 замовлені в Росії в 2013, сума контракту склала 2,3 млрд доларів[38]
  • ОАЕ ОАЕ — 50 комплексів Панцирь-С1Е і 1000 одиниць 9М311 поставлені з Росії в період з 2009 по 2013 роки (спочатку перша поставка планувалася на 2003 рік). Сума контракту склала 800 млн. $ (включаючи часткове фінансування розробки)[38].
  • Оман Оман — до 12 комплексів Панцирь-С1Е, станом на 2012 рік. [42]
  • Росія Росія — 35 комплексів на листопад 2013. (10 в 2010, 6+6 2012 року)[43] (6+6 в 2013)[44]
  • Сирія Сирія — 36 комплексів 96К6[45] та 700 одиниць 9М311 поставлено з Росії в період з 2008 по 2011 роки. Постачання здійснюється в рамках контракту 2006, який передбачає поставку до 50 комплексів 96К6 і до 700 ракет до них[38][46].
  • Сербія Сербія — замовлено 24 комплексів Панцирь.
  • Російські бойовики на сході України — щонайменше одна система Панцирь-С1 була виявлена на окупованій території Донецької та Луганської областей[17].

Зображення[ред.ред. код]

Гусеничний ЗРПК «Панцирь-С1» на міжнародному форумі «технології в машинобудуванні» 2012 року:

Радіолокаційна станція виявлення 1РЛ-123Е для ЗРПК Панцир-С1 на дні Інновацій МО РФ.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Станція виявлення цілей (СОЦ) 1РС1 1Е
  2. Радіолокаційна станція супроводу цілі і ракет 1PC2-Е
  3. а б http://www.kbptula.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=56&Itemid=410&lang=ru
  4. «Панцирь-С1» (SA-20), зенитный ракетно-пушечный комплекс. Вооружения, военная и специальна техника (ru). ОРУЖИЕ РОССИИ. Архів оригіналу за 2012-02-21. Процитовано 2011-10-10. 
  5. Зенитный ракетно-артиллерийский комплекс «Панцирь-С1». «Ракетная техника». Архів оригіналу за 2012-02-21. Процитовано 2011-07-17. 
  6. «Панцирь-С1» принят на вооружение Российской армии. Архів оригіналу за 2013-04-04. Процитовано 2013-03-21. 
  7. «Панцирь-С1» (SA-20), зенитный ракетно-пушечный комплекс. «Оружие России» — каталог вооружения, военной и специальной техники. Архів оригіналу за 2012-02-21. Процитовано 2011-07-09. 
  8. Зенитный ракетно-пушечный комплекс 96К6 «Панцирь-С1». Сравнительные характеристики отечественных ЗРПК. Вестник ПВО. 2007-08-09. Архів оригіналу за 2012-02-21. Процитовано 2011-07-09. 
  9. Нова РЛС виявлення цілей 1РЛ123 викликала великий інтерес у потенційних покупців
  10. Панцир-С1<Тема посилання сгенерирован ботом-->
  11. РОСОБОРОНЭКСПОРТ. Каталоги продуктов, РАКЕТНЫЕ И АРТИЛЛЕРИЙСКИЕ СИСТЕМЫ
  12. Саид Аминов. (2007-08-09). Зенитный ракетно-пушечный комплекс 96К6 «Панцирь-С1». Вестник ПВО. Архів оригіналу за 2012-02-21. Процитовано 2011-07-09. 
  13. а б в «Панцири» едут в Африку. Интерфакс. 24 марта 2010. Процитовано 2010-08-14. 
  14. Алжир закупив в Росії 38 зенітних комплексів «Панцир-С1» " Нові Вісті-Детально про події в світі!
  15. В 2016 году корабли ВМФ РФ получат ЗРПК «Панцирь». 26.8.2014
  16. а б в г д е ж Nikolai Novichkov (17 October 2016). Russia's Pantsyr-SM air defence system ready in two years. IHS Jane's Defence Weekly. 
  17. а б Eliot Higgins (28 травня 2015). Russia’s Pantsir-S1s Geolocated in Ukraine. Bellingcat. 
  18. “Панцирь С-1” и “Урал-43206” в Украине. ІнформНапалм. 14 вересня 2015. 
  19. Michael Smallwood (19 лютого 2015). Russian 96K6 Pantsir-S1 air defence system in Ukraine. Hoplite. Armament Research Services. 
  20. Jonathan Ferguson, N. R. Jenzen-Jones (2014). SELF-PROPELLED ARTILLERY. Table 4: Self-propelled artillery of the Ukrainian conflict. Raising Red Flags: An Examination of Arms & Munitions in the Ongoing Conflict in Ukraine. Research Report 3. Armament Research Services. 
  21. Вадим КОВАЛЬОВ (12 вересня 2015). Пілот збитого штурмовика чотири доби виходив до своїх. Народна Армія. 
  22. ОАЭ перебросила в Южный Йемен зенитные комплексы Панцирь-С1. 30 серпня 2015.  Текст « pubilsher Military Informant » проігноровано (довідка)
  23. Dylan Vosman (30 серпня 2015). Pantsir-S1 air-defence missile system of UAE arrive to Yemen. 
  24. Ynetnews, 13 August 2007, IDF: Syria's antiaircraft system most advanced in world
  25. Newly-supplied Russian Pantsyr-1 anti-air missile used to down Turkish warplane. DEBKAfile. 24 June 2012. Процитовано 24 June 2012. 
  26. Syria – Turkey tension: Conflicting arguments on Phantom. BBC News Middle East. 3 July 2012. Процитовано 9 February 2013. 
  27. В Сирии находятся 28 российских боевых самолетов. Радио Свобода. 5 жовтня 2015. 
  28. Dylan Vosman (5 жовтня 2015). Photo : Pantsir-S1 air defense system guarding the air base in Syria. Defence Blog. 
  29. Діяльність угруповання ЗС РФ у Сирії (станом на 13.10.2015). Обстановка довкола Сирії. ГУР МО України. 13 жовтня 2015. 
  30. Jeremy Binnie, Nikolai Novichkov (8 February 2016). Russian deployment of new Pantsyr to Syria confirmed. IHS Jane's Defence Weekly. 
  31. Российская ПВО отразила ракетный удар по базе Хмеймим в Сирии. 28 December 2017. Процитовано 14 April 2018. 
  32. Зенитный комплекс "Панцирь" в Сирии сбил выпущенные "ИГ" ракеты. 3 October 2017. Процитовано 14 April 2018. 
  33. http://eng.mil.ru/en/news_page/country/more.htm?id=12171611@egNews
  34. Department of Defense Press Briefing by Pentagon Chief Spokesperson. U.S. DEPARTMENT OF DEFENSE. Процитовано 23 April 2018. 
  35. Російське угруповання в Сирії втратило ЗРГК Панцир-С1 вартістю понад $10 млн (ФОТО). Inform Napalm. 2018-05-03. 
  36. Ізраїль показав, як знищив у Сирії російський “Панцир”. Укрінформ. 2018-05-10. 
  37. David Cenciotti (2018-05-10). The Israeli Air Force Has Just Released A Video Of A Pantsir-S1 Air Defense System Being Struck In Last Night’s Attack In Syria. The Aviationist. 
  38. а б в г Stockholm Internation Peace Research Institute — Arms Transfers Database
  39. РІА Новини, 29 March 2007, Algeria could become Russia's main military partner
  40. Бразилия подписала с Россией соглашение о намерении по закупке ЗРПК «Панцирь-С1» (ru). ЦАМТО. Архів оригіналу за 2013-02-26. Процитовано 2013-02-17. 
  41. The Military Balance 2012. — P. 324.
  42. The Military Balance 2012. — P. 342.
  43. Війська ВКО отримали батарею нових зенітних комплексів «Панцирь-С»|РІА Новини
  44. Рогозин вручил военным из ЮВО ключи от новых «Панцирей»
  45. 13.05.11 Санкції ЄС щодо Сирії не вплинуть на ВТС Росії з цією країною — експерт — Військовий паритет
  46. The Military Balance 2014. — P. 345.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]