Панцир (бойове спорядження)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Римські гастати — різновид піхоти Давнього Риму у панцирному обладунку (лорика сегментата). Сучасна реконструкція

Па́нцир — частина старовинного, звичайно металевого, бойового спорядження, яке захищало тулуб воїна від ударів холодної зброї.

Слово «панцир» походить, ймовірно, через пол. раnсеrz і чеськ. раnсíř, раnсéř від сер.-в.-нім. раnziеr (пор. сучасне нім. Panzer), яке, в свою чергу, походить через старофр. раnсiеr від лат. раntех («черево», «живіт»). Буквально — «те, що захищає живіт». Засвідчена в пам'ятках давньоруської писемності форма пансырь[1], можливо, запозичена зі старофранцузької через посередництво сер.-н.-нім. раnsеr.

Стародавній світ[ред.ред. код]

Стародавня Греція[ред.ред. код]

Панцирі Стародавньої Греції відомі під загальною назвою «торакс». Частіше так зараз називають мідяні, бронзові та залізні панцирі з викарбованим рельєфом грудної і черевної мускулатури — анатомічні кіраси. Металеві торакси також звали еміторакс, геміторакс (ημιθώραξ)[2], а панцирі з кількох шарів просоченого лляного полотна — ліноторакс (λινοθώραξ).

Стародавній Рим[ред.ред. код]

В армії Стародавнього Риму щодо панциру взагалі вживали слово «лорика» (lorica); за різних часів він міг мати різний вигляд. Спочатку римляни використовували металеві анатомічні кіраси лорика мускулата, аналогічні давньогрецьким тораксам, згодом з'явилися кольчужні обладунки лорика гамата, які пізніше вийшли з ужитку у важкій піхоті та використовувалися лише вершниками і ауксиліаріями. Найвідомішим римським панциром є лорика сегментата з поперечних залізних смуг. Під час підкорення Азії римляни познайомилися і зі східними лускатими обладунками, які за правління династії Северів (193—235 р.р.) набули поширення у римській армії під назвою «лорика сквамата» («луската лорика»). Первісно такий панцир використовували виключно центуріони, проте на ІІІ ст. він поширився і серед простих легіонерів. Щодо «пірчастого» обладунку лорика плюмата, то він, через свою дороговизну, уживався лише воєначальниками.

Середньовіччя[ред.ред. код]

Новий час[ред.ред. код]

Сучасність[ред.ред. код]

Під час Першої і Другої світових війн армії використовували сталеві нагрудники. У другій половині XX ст. поширення отримали бронежилети.

Література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Біблія 1499 р., Новгородський другий літопис; див. Срезневський II, 875; Сказання про Мамаєве побоїще IV та ін.
  2. Dictionary of Greek. 
Щит та меч Це незавершена стаття про зброю.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.