Панченко Любов Михайлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Панченко Любов Михайлівна
Народилася 2 лютого 1938(1938-02-02)
Буча, Київський (Святошинський) район, Київська область, Українська РСР, СРСР
Померла 30 квітня 2022(2022-04-30)[1] (84 роки)
Київ, Україна
·масовий голод
Поховання Буча
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність художниця, вишивальниця, модельєрка
Alma mater Український поліграфічний інститут і Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука
Знання мов українська і російська
Членство Союз українок
Напрямок Шістдесятники
У шлюбі з Олійник Олексій Петрович
Нагороди

Любо́в Миха́йлівна Па́нченко (2 лютого 1938, с. Буча, Київський район, Київська область — 30 квітня 2022, Київ, Україна) — українська художниця-модельєрка[2], почесна громадянка міста Бучі, лауреат премії ім. В. Стуса (2001)[3], член Союзу Українок[4]. Належала до групи мисткинь-шістдесятниць, які відроджували українську культуру в часи хрущовської відлиги[5]. Померла внаслідок окупації Бучі російськими військами у 2022 році.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилась художниця 2 лютого 1938 року в селищі Буча Київського району Київської області[6][7].

У кінці 1950-х закінчила Київське училище прикладного мистецтва (відділ вишивання)[2]. Згодом працювала у кравецькій майстерні й водночас розширювала свої обрії пізнання мистецтва, захопилася ліноритом.

1968 року вступила на вечірнє відділення факультету графіки Українського поліграфічного інституту імені І. Федорова[2].

У 1960-ті роки відвідувала Клуб творчої молоді «Сучасник», стала членкинею літературної секції «Брама».

Любов Панченко працювала в Проєктно-конструкторському технологічному інституті художницею-модельєркою та в Республіканському будинку моделей. На той час припадає розквіт її яскравого таланту: вона створює серію акварелей, моделі одягу, зразки вишивок, графічні заставки до книжок, живописні полотна. Чимало розробок її вишивок публікувалися у журналі «Радянська жінка»[4].

Любов Панченко обстоювала українську мову і культуру. Вона малювала писанки, вишивала національні строї для хорів, збирала гроші для допомоги політв'язням, що відбували покарання «за антирадянську агітацію та пропаганду». За її участі в Києві відродилася традиція різдвяного колядування та вертепу[8].

Мешкала в Лісовій Бучі.

30 квітня 2022 року, згідно з повідомленням міського голови міста-героя України Бучі Анатолія Федорука, Любов Михайлівна померла в лікарні на 85-му році життя, після місяця голодування в окупованій Бучі. «Жінка відійшла у вічність на 85-му році життя. Любов Панченко не змогли зламати в КДБ, але художниця дуже постраждала під час нової російської навали»[9].

Похована 2 травня 2022 року в Бучі, на Яблунському кладовищі, поряд з могилою свого чоловіка, художника Олексія Олійника.

Виставки[ред. | ред. код]

У 2008 році у Національному музеї літератури України експонувалася ювілейна виставка Любові Панченко — понад 150 творів: живопис, графіка, аплікація. Євген Сверстюк, правозахисник, письменник тоді зауважив: «Ці роботи явно несуть печать геніальності. Вона живе у своєму світі, вона відкриває нам цей світ»[2].

2014 року в музеї Грушевського в Києві була представлена експозиція «Світе мій!»[10].

Зараз роботи Панченко можна побачити у приватних колекціях її друзів, а також у Музеї шістдесятництва у Києві.

Героїня арт-гри[ред. | ред. код]

2021 року Спілка українських аніматорів створила серію інтерактивних новел «60. Втрачені скарби». Це проєкт про художниць-шістдесятниць, які протистояли тоталітарному режиму та зазнавали репресій з боку радянської влади.

Українські аніматори створили гру проєкт з мінігри, головною героїнею якої стала Любов Михайлівна Панченко[11].

Героїня фотодокументальної виставки «Комунізм=Рашизм»[ред. | ред. код]

Художниця є однією з героїнь фотодокументальної виставки «Комунізм=Рашизм», яку розробив Архів національної пам'яті[12]. Виставка «Комунізм = Рашизм» — це 13 історій про українців XX та XXI століть, які постраждали від радянської та російської влади. Історії вибрані не випадково — вони проводять паралель між злочинами комунізму та рашизму.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

  • 12 квітня 2023 року в місті Бучі вулицю Димитрова перейменували на вулицю Любові Панченко[13].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Померла відома художниця-шістдесятниця Любов Панченко
  2. ↑ а б в г Карпатські мелодії [виставка акварелей Любові Панченко] | КПІ ім. Ігоря Сікорського. kpi.ua. Процитовано 20 лютого 2021.
  3. ↑ Премія імені Василя Стуса. PEN Ukraine (укр.). 14 вересня 2023. Процитовано 6 лютого 2024.
  4. ↑ а б Любов Панченко – жива легенда української творчості. Бучанський міський сайт (ua) . Процитовано 20 лютого 2021.
  5. ↑ Не під чужу дудку, а під свою – Слово Просвіти (укр.). Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 20 лютого 2021.
  6. ↑ Згідно з актовим записом про народження.
  7. ↑ Легенда українського мистецтва з Бучі Любов Панченко стала героїнею арт-гри. Погляд — новини Києва та Київщини онлайн. 3 лютого 2021. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 20 лютого 2021.
  8. ↑ Любов Панченко: її душа — у полотнах, [[Marie Claire]], 1 травня 2022. Архів оригіналу за 27 квітня 2022. Процитовано 1 травня 2022.
  9. ↑ Ліля, Мартиненко (30 квітня 2022). Не зламав КДБ, але не пережила російських окупантів: померла відома художниця Любов Панченко - Новини Києва | Big Kyiv. Великий Київ (укр.). Процитовано 6 лютого 2024.
  10. ↑ Світ Любові Панченко. У Києві відкрито виставку акварелей і декоративних розписів мисткині-шестидесятниці.
  11. ↑ Легенда українського мистецтва з Бучі Любов Панченко стала героїнею арт-гри ➢ Погляд ➢ Новини Києва та Київщини онлайн. Погляд — новини Києва та Київщини онлайн (укр.). 3 лютого 2021. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 20 лютого 2021.
  12. ↑ Виставка комунізм = рашизм. hdauinp.org.ua (uk-ua) . Процитовано 12 жовтня 2022.
  13. ↑ Рішення Бучанської міської ради від 12 квітня 2023 року № 3478-43-VIІІ «Про перейменування вулиць на території Бучанської міської територіальної громади».

Джерела[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Панченко_Любов_Михайлівна&oldid=41731008