Панчо Владіґеров
Панчо Владіґеров | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 13 березня 1899[1][2][…] ![]() |
Місце народження | Цюрих, Швейцарія[4][5] ![]() |
Дата смерті | 8 вересня 1978[1][2][…] (79 років) ![]() |
Місце смерті | Софія, Болгарія[1][7][…] ![]() |
Поховання | Центральний цвинтар Софії[9] ![]() |
Громадянство | ![]() ![]() |
Професії | піаніст, диригент, композитор, хореограф, музичний педагог, викладач університету ![]() |
Освіта | Берлінська вища школа музики ![]() |
Відомі учні | Konstantin Ilievd ![]() |
Інструменти | фортепіано ![]() |
Жанри | опера і симфонія ![]() |
Нагороди | |
Діти | Aleksandŭr Vladigerovd ![]() |
Брати, сестри | Lyuben Vladigerovd ![]() |
![]() ![]() |
Панчо Хараланов Владіґеров (болг. Панчо Владигеров)(13 березня 1899 , Цюрих
— 8 вересня 1978
, Софія
) — болгарський композитор-піаніст. Диригент, музичний педагог.
Владіґеров народився у Швейцарії у єврейсько-болгарській родині. Раннє дитинство він провів в одному з культурних центрів Болгарії — місті Шумен. Музичну освіту здобув у Софії, де його викладачами були Гайнріх Візнер з Чехії та духовний композитор Добрі Христов. Вищу музичну освіту (1922) — у Німеччині, у Берліні, після строкової служби у болгарській царській армії.
Ще будучи студентом досягнув помітних х успіхів на міжнародних конкурсах піаністів. У цей же час працював диригентом оркестру Театрі Макса Райнхарда у Берліні, з яким почав виконувати свої перші композиції (зокрема, на вірш Пенчо Славейкова).
У 1920-тих роках, коли композитор був у Німеччині, створив Концерт № 1 для фортепіано і Концерт для скрипки — перший в історії болгарської класичної музики. Тоді ж з'явилася знаменита рапсодія «Вардар», фрагмент з якої став позивним Болгарського національного радіо. 1932 року Владіґеров повертається до Болгарії — це був час, коли країна перебувала у міжнародній ізоляції, а в Німеччині розгорталося полювання на євреїв. У Софії композитор отримав солідну посаду у Болгарській державній консерваторії, де й працював останні 40 років — аж до совєцької окупації та встановлення комуністичного режиму.
У Шумені, в рідному домі Владіґерова, влаштовано його меморіальний музей. Там же відбуваються національні конкурси молодих болгарських піаністів.
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118768786 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ International Music Score Library Project — 2006.
- ↑ Владигеров Панчо // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Archivio Storico Ricordi — 1808.
- ↑ Discogs — 2000.
- ↑ http://www.classiccat.net/vladigerov_p/
- ↑ https://www.digitalconcerthall.com/en/concert/212
- ↑ Find a Grave — 1996.
- Народились 13 березня
- Народились 1899
- Уродженці Цюриха
- Померли 8 вересня
- Померли 1978
- Померли в Софії
- Поховані на Центральному цвинтарі Софії
- Лауреати премії Гердера
- Герої Соціалістичної Праці НРБ
- Кавалери ордена Георгія Димитрова
- Болгарські композитори
- Болгарські піаністи
- Персоналії:Шумен
- Композитори академічної музики XX століття