Панічний розлад

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Панічний розлад
Спеціальність психіатрія
Симптоми palpitationd[1] і панічна атака[2]
Ведення КПТ
Препарати флуоксетин[3], temazepamd[3], іміпрамін[3], пропранолол[3], сертралін[3], пароксетин[3], алпразолам[3], клоназепам[3], флувоксамін[3], кломіпрамін[3], діазепам[3], мапротилін[3], клоназепам[4] і nordazepamd
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11 6B01
МКХ-10 F41.0
OMIM 167870, 607853 і 609985
DiseasesDB 30913
eMedicine a/
MeSH D016584
CMNS: Panic disorder у Вікісховищі

Панічний розладпсихологічний і поведінковий[en] тривожний розлад,[5] якому притаманні повторювані несподівані панічні атаки[6] (раптові періоди сильного страху, що можуть включати прискорене серцебиття[en], підвищену пітливість, тремтіння, задишку, оніміння або відчуття, що має статися щось жахливе). Гостра частина триває кілька хвилин. Можуть виникати страхи повторення атак і бажання уникати місць, де атаки відбувалися(агорафобія).

Причини[ред. | ред. код]

Причини панічного розладу різні. Зокрема, панічний розлад є крайньою ступіню тривожного розладу, хронічного емоційного перенапруження(стресів) та інших неврозів. Часто панічний розлад є сімейним явищем. До факторів ризику належать: куріння, психологічний стрес[en] та жорстоке поводження в дитинстві. Діагностика передбачає виключення інших потенційних причин тривоги, зокрема інших психічних розладів, захворювань (наприклад, серцевих або гіпертиреоїдизму), вживання наркотиків.[7] Скринінг захворювання можна провести за допомогою анкети.[8]

Діагностика[ред. | ред. код]

Діагностичні критерії від МКХ-10:

Суттєвою ознакою є періодичні напади сильної тривоги (паніки), які не спровоковані якоюсь конкретною активною ситуацією чи сукупністю обставин, і тому є нелогічними.

Домінантними симптомами є:

Лікування[ред. | ред. код]

Найефективнішою є когнітивно-поведінкова терапія ,десенсибілізація. У важких випадках призначають медикаменти (антидепресанти, іноді бензодіазепіни та бета-блокатори). Однак, після припинення прийому медикаментів багато людей мають рецидив, оскільки ліки лише усувають симптоми. Повне позбавлення від панічного розладу можливе лише після усунення причини.

Панічний розлад у якийсь період життя переживає близько 2,5% людей.[9] Зазвичай він з'являється у підлітковому віці або під час раннього дорослішання, але може статися у будь-якому віці (хоча рідко у дітей та літніх людей). Частіше стається у жінок, ніж у чоловіків.[10]

Деяким людям задля зменшення тривоги може допомогти зниження, або повна відмова від, вживання кофеїну.[11] Адже тривожність може тимчасово посилюватись під час дії збудження організму від кофеїну.[12][13][14]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Disease Ontology — 2016.
  2. https://icd.who.int/dev11/f/en#/http://id.who.int/icd/entity/56162827
  3. а б в г д е ж и к л м н NDF-RT
  4. Inxight: Drugs Database
  5. F41.0 Panic disorder [episodic paroxysmal anxiety]. The ICD-10 Classification of Mental and Behavioural Disorders Clinical descriptions and diagnostic guidelines. World Health Organization. 2004. с. 139. ISBN 92-4-154422-8. 
  6. Anxiety Disorders. Mental Health Information: Health Topics. National Institute of Mental Health. March 2016. Архів оригіналу за 29 вересня 2016. Процитовано 1 жовтня 2016. 
  7. American Psychiatric Association (2013), Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders (5th ed.), Arlington: American Psychiatric Publishing, с. 208–217, 938, ISBN 978-0890425558 
  8. Herr NR, Williams JW, Benjamin S, McDuffie J (July 2014). Does this patient have generalized anxiety or panic disorder?: The Rational Clinical Examination systematic review. JAMA. 312 (1): 78–84. PMID 25058220. doi:10.1001/jama.2014.5950. 
  9. Craske MG, Stein MB (December 2016). Anxiety. Lancet. 388 (10063): 3048–3059. PMID 27349358. doi:10.1016/S0140-6736(16)30381-6. 
  10. Panic Disorder: When Fear Overwhelms. National Institute of Mental Health. 2013. Архів оригіналу за 4 жовтня 2016. Процитовано 1 жовтня 2016. 
  11. Bruce MS, Lader M (February 1989). Caffeine abstention in the management of anxiety disorders. Psychological Medicine. 19 (1): 211–4. PMID 2727208. doi:10.1017/S003329170001117X. 
  12. Prasad, Chandan (2005). Nutritional Neuroscience. CRC Press. с. 351. ISBN 978-0415315999. Процитовано 7 жовтня 2012. 
  13. Nehlig A (2004). Coffee, Tea, Chocolate, and the Brain. CRC Press. с. 136. ISBN 978-0415306911. Процитовано 7 жовтня 2012. 
  14. Juliano, Laura M.; Griffiths, Roland R. (1 жовтня 2004). A critical review of caffeine withdrawal: empirical validation of symptoms and signs, incidence, severity, and associated features. Psychopharmacology. 176 (1): 1–29. PMID 15448977. doi:10.1007/s00213-004-2000-x.