Панґасінанська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пангасінанська мова
salitan Pangasinan
Поширена в: Філіппіни Філіппіни
Регіон: Ілокос, центральний Лусон
Носії: 2 млн.
Писемність: латиниця, раніше байбайїн
Класифікація: Австронезійська сім'я: Малайсько-полінезійські Центральні:: Західний ареал::: Філіпінська зона :::: Північно-лусонські мови ::::: Південно-кордильєрські мови
Офіційний статус
Офіційна: Філіппіни (регіональна мова)
Регулює: Komisyon sa Wikang Filipino
Коди мови
ISO 639-2 pag
ISO 639-3 pag

Панґасінанська мова (самоназва: salitan Pangasinan, а носії сусідніх мов називають його (презирливо) Panggalatok) відноситься до малайсько-полінезійської гілки австронезійської мовної сім'ї. [1] [2] Носіями панґасінанської мови є понад 2 млн панґасінанців, які проживають у провінції Панґасінан (захід о.Лусон), де вона є основною повсякденною і офіційною мовою, і в інших панґасінанських громадах Філіппін. Мова також використовується панґасінанськими іммігрантами в США. По морфології панґасінанська мова є аглютінативною.

Слово Pangasinan означає «земля солі» або «місце, де виробляють сіль»; воно походить від кореня asin(сіль) панґасінанської мови.

Статус[ред.ред. код]

Незважаючи на поширення англійської та іспанської мов, панґасінанська література розвивалася багато століть і процвітала навіть в період панування американців на Філіпінах.

Проте в наш час[Коли?] мова занепадає. Багато панґасінанців володіють також англійською і тагальською мовами, нерідко також ілокано (сусідньою мовою).

Граматика[ред.ред. код]

Писемність[ред.ред. код]

У середні віки для панґасінанської мови використовувалася власна писемність, споріднена письму байбайїн. Латинська абетка була введена під час іспанського колоніального правління.

У колоніальний період панґасінанська література спочатку користувалася обома алфавітами, поступово байбайїн вийшов з ужитку.

Сучасний пангасінанскій алфавіт складається з 27 букв, з яких 26 - латинські, плюс додаткова панґасінанська буква для звуку NG:

Великі букви
A B C D E F G H I J K L M N NG O P Q R S T U V W X Y Z
Маленькі літери
a b c d e f g h i j k l m n ng o p q r s t u v w x y z

Фонологія[ред.ред. код]

Традиційно панґасінанська мова нараховує 15 приголосних: p, t, k, b, d, g, m, n, ng, s, h, w, l, r і y. Є 5 голосних: a, e, i, o, і u. Панґасінанська - одна з тих філіпінських мов, де відсутній алофон [ɾ]-[d]. Сучасна панґасінанська мова запозичила з іспанської наступні 7 приголосних: c, f, j, q, v, x, і z.

Синтаксис[ред.ред. код]

Як і в інших малайсько-полінезійських мовах, порядок слів у панґасінанській - VSO.

Займенники[ред.ред. код]

Особові[ред.ред. код]

Абсолютив незалежний Абсолютив енклітика Ергатив Непрямий відмінок
1-а особа однини siák ak -k (o ) ed siak
1-а особа дв.ч. Sikatá ita, ta -ta ed sikata
2-а особа однини siká ka -m (o) ed sika
3-я особа однини sikató -,-a to ed sikato
1-а особа множини інклюзив (з тобою) sikatayó itayo, tayo -tayo ed sikatayo
1-а особа множини ексклюзив (без тебе) sikamí kamí mi ed sikami
2-а особа множини sikayó kayó yo ed sikayo
3-я особа множини Sikara ira, ra da ed sikara

Числівники[ред.ред. код]

Перелік числівників на трьох філіппінських мовах: тагальській, ілокано і панґасінанській.

Числівник Тагальська Ілокано Панґасінанська
1 isa maysa sakey, isa
2 dalawa dua duara, dua
3 tatlo tallo talora, talo
4 apat uppat apatira, apat
5 lima lima limara, lima
6 anim innem anemira, anem
7 pito pito pitora, pito
8 walo walo walora, walo
9 siyam siam siamira, siam
10 sampu sangapulo sanplora, sanplo

Кількісні числівники:

Панґасінанський Український
isa, sakey, san- один
dua, dua'ra (dua ira) два
talo-tlo, talo'ra (talo ira) три
apat,-pat, apatira (apat ira) чотири
lima, lima'ra (lima ira) п'ять
anem,-nem, anemira (anem ira) шість
pito, pito 'ra (pito ira) сім
walo, walo'ra (walo ira) вісім
siam, siamira (siam ira) дев'ять
polo, sanplo (isa'n polo), sanplo'ra (isa'n polo ira) десять
lasus, sanlasus (isa'n lasus) сотні, сто
libo, sanlibo (isa'n libo) тисячі, одна тисяча
laksa, sanlaksa (isa'n laksa), sakey a laksa десять тисяч

Порядкові числівники утворюються за допомогою префікса KUMA-(KA-plus infix-UM). Приклад: kumadua, другий. Асоціативні числівники утворюються за допомогою префікса KA-. Приклад: katlo, третій в групі з трьох. Дроби утворюються префіксом KA- і асоціативним числівником. Приклад: kakatlo, третя частина. Розмножувальні порядкові числівники утворюються додаванням префікса PI- до кількісного числівника від 2 до 4, або PIN-для інших числівників, крім 1, від якого утворення відбувається суплетивно. Приклад: kasia, вперше; pidua, вдруге; pinlima, п'ятий раз. Розмножувальні кількісні числівники утворюються додаванням префікса MAN-(MAMI- або MAMIN- для теперішнього або майбутнього часу, і AMI- або AMIN- для минулого часу) до відповідного розмножувальної порядковому числівника. Приклад: aminsan, один раз; amidua, двічі; mamitlo, тричі. Дистрибутивні кількісні числівники утворюються за допомогою префіксів SAN-, TAG- або TUNGGAL та кількісного числівника. Приклад: sansakey, кожен (один); sanderua, кожен з двох. Дистрибутивні розмножувальні числівники утворюються за допомогою префіксів MAGSI-, TUNGGAL або BALANGSAKEY і розмножувального кількісного числівника.Приклад: tunggal pamidua, «обидва по два»; magsi-pamidua, «обидва по два».

Лексика[ред.ред. код]

Запозичення[ред.ред. код]

Більшість запозичень - з іспанської мови з часів іспанського колоніального панування, яке тривало на Філіпінах більше 300 років. Приклади:lugar (місце), poder (влада, піклування), kontra (проти), berde (від verde, зелений), espiritu (дух), santo (святий).

Список Сводеша панґасінанською мовою[ред.ред. код]

  1. я - siak, ak
  2. ти - sika, ka
  3. він - sikato (he / she), to
  4. ми - sikami, kami, mi, sikatayo, tayo , sikata, ta
  5. ви - sikayo, kayo, yo
  6. вони - sikara, ra
  7. це - aya
  8. то - aman, atan
  9. тут - dia
  10. там - diman, ditan
  11. хто - siopa, opa, si
  12. що - anto , a
  13. де - iner
  14. коли - kapigan, pigan
  15. як - pano, panon
  16. не - ag, andi, aleg, aliwa
  17. все - amin
  18. багато - amayamay, dakel
  19. кілька - pigara
  20. мало - daiset
  21. іншого - arom
  22. один - isa, sakey
  23. два - dua, duara
  24. три - talo, talora
  25. чотири - apat, apatira
  26. п'ять - lima, limara
  27. великий - baleg
  28. довгий - andokey
  29. широкий - maawang, malapar
  30. товстий - makapal
  31. важкий - ambelat
  32. маленький - melag, melanting, tingot, daiset
  33. короткий - melag, melanting, tingot, antikey, kulang, abeba
  34. вузький - mainget
  35. тонкий - mabeng, maimpis
  36. жінка - bii
  37. чоловік - laki, bolog
  38. людина - too
  39. дитина - ogaw, anak
  40. дружина - asawa, kaamong, akolaw
  41. чоловік - asawa, kaamong, masiken
  42. мати - ina
  43. батько - ama
  44. тварина - ayep
  45. риба - sira
  46. птах - manok, siwsiw, billit
  47. собака - aso
  48. воша - kuto
  49. змія - oleg
  50. хробак - biges, alumbayar
  51. дерево - kiew, tanem
  52. ліс - kakiewan, katakelan
  53. палиця - bislak, sanga
  54. фрукт - bunga
  55. насіння - bokel
  56. лист - bulong
  57. корінь - lamot
  58. лаять - obak
  59. квітка - bulaklak
  60. трава - dika
  61. мотузка - singer, lubir
  62. шкіра - baog, katat
  63. м'ясо - laman
  64. кров - dala
  65. кістка - pokel
  66. жир - mataba, taba
  67. яйце - iknol
  68. ріг - saklor
  69. хвіст - ikol
  70. перо - bago
  71. волосся - buek
  72. голова - ulo
  73. вухо - layag
  74. очей - mata
  75. ніс - eleng
  76. рот - sangi
  77. зуб - ngipen
  78. мова - dila
  79. ніготь (на руці) - kuko
  80. ступня - sali
  81. нога - bikking
  82. коліно - pueg
  83. рука (кисть) - lima
  84. крило - payak
  85. живіт - eges
  86. потрухи - pait
  87. шия - beklew
  88. спина - beneg
  89. груди - pagew, suso
  90. серце - puso
  91. печінка - altey
  92. пити - inom
  93. є - mangan , akan, kamot
  94. кусати - ketket
  95. смоктати - supsup, suso
  96. плювати - lutda
  97. рвати (нудити) - uta
  98. дути - sibok
  99. дихати - engas, ingas, dongap, linawa
  100. сміятися - elek
  101. бачити - nengneng
  102. чути - dengel
  103. знати - amta, kabat
  104. думати - isip, nonot
  105. пахнути - angob, amoy
  106. боятися - takot
  107. спати - ogip
  108. жити - bilay
  109. померти - onpatey, patey
  110. вбити - manpatey, patey
  111. боротися - laban, kolkol, bakal
  112. полювати - managnop, anop, manpana, pana, manpaltog, paltog
  113. бити - tira, nakna, pekpek
  114. різати - tegteg, sugat
  115. розщепити - pisag, puter
  116. зарізати - saksak, doyok
  117. шкребти - gugo, gorgor
  118. копати - kotkot
  119. плавати - langoy
  120. летіти - tekyab
  121. ходити - akar
  122. приходити - gala, gali, onsabi, sabi
  123. лежати - dokol
  124. сидіти - yorong
  125. стояти - alagey
  126. повернутися - liko, telek
  127. падати - pelag
  128. дати - iter, itdan
  129. тримати - benben
  130. стиснути - pespes
  131. терти - kuskos, gorgor
  132. мити - oras
  133. витерти - punas
  134. тягнути - goyor
  135. штовхати - tolak
  136. кинути - topak
  137. зв'язати - singer
  138. пришити - dait
  139. вважати - bilang
  140. сказати - ibaga
  141. співати - togtog
  142. грати - galaw
  143. плавати - letaw
  144. текти - agos
  145. замерзнути - kigtel
  146. пухнути - larag
  147. сонце - agew, banua, ugto (noon)
  148. місяць - bulan
  149. зірка - bitewen
  150. вода - danum
  151. дощ - uran
  152. річка - ilog, kalayan
  153. озеро - ilog, look
  154. море - dayat
  155. сіль - asin
  156. камінь - bato
  157. пісок - buer
  158. пил - dabok
  159. земля - dalin
  160. хмара - lorem
  161. туман - kelpa
  162. небо - tawen
  163. вітер - dagem
  164. сніг - linew
  165. лід - pakigtel
  166. дим - asiwek, asewek
  167. вогонь - apoy, pool, dalang, sinit
  168. попіл - dapol
  169. горіти - pool
  170. дорога - dalan, basbas
  171. гора - palandey
  172. червоний - ambalanga
  173. зелений - ampasiseng, pasiseng, maeta, eta
  174. жовтий - duyaw
  175. білий - amputi, puti
  176. чорний - andeket, deket
  177. ніч - labi
  178. день - agew
  179. рік - taon
  180. теплий - ampetang, petang
  181. холодний - ambetel, betel
  182. повний - naksel, napno
  183. новий - balo
  184. старий - daan
  185. хороший - duga, maong, abig
  186. поганий - aliwa, mauges
  187. гнилий - abolok, bolok
  188. брудний - maringot, dingot, marutak, dutak
  189. прямій - maptek, petek
  190. круглий - malimpek, limpek
  191. гострий - matdem, tarem
  192. тупий - mangmang, epel
  193. гладкий - patad
  194. вологий - ambasa, basa
  195. сухий - amaga, maga
  196. правильний - duga, tua
  197. близько - asinger, abay
  198. далеко - arawi, biek (other side)
  199. правий - kawanan
  200. лівий - kawigi
  201. у, на - ed
  202. в - ed
  203. з - iba
  204. і - tan
  205. якщо - no
  206. оскільки - ta, lapu ed
  207. ім'я - ngaran
  208. ніхто - angapo
  209. (там) є, є - wala
  210. що - anto

Примітки[ред.ред. код]

  1. Gordon, Raymond G., Jr. (Ed.), 2005. «Ethnologue: Languages of the World, Fifteenth edition.». Архів оригіналу за 2012-03-20. 
  2. Fox, James J. (August 19-20, 2004). «Current Developments in Comparative Austronesian Studies». 

Література[ред.ред. код]

  • Lorenzo Fernández Cosgaya. Diccionario pangasinán-españolandVocabulario hispano-pangasinán (Colegio de Santo Tomás, 1865). This is available in the Internet at the University of Michigan's Humanities Text Initiative.
  • Anastacio Austria Macaraeg. Vocabulario castellano-pangasinán (1898).
  • Mariano Pellicer. Arte de la lengua pangasinán o caboloan (1904).
  • Felixberto B. Viray. The Sounds and Sound Symbols of the Pangasinan Language (1927).
  • Corporación de PP. Dominicos. Pasion Na Cataoan Tin JesuChristo (UST Press, 1951).
  • Paciencia E. Versoza. Stress and Intonation Difficulties of Pangasinan Learners of English (1961).
  • Paul Morris Schachter. A Contrastive Analysis of English and Pangasinan (1968).
  • Richard A. Benton. Pangasinan Dictionary (University of Hawaii Press, 1971).
  • Richard A. Benton. Pangasinan Reference Grammar (University of Hawaii Press, 1971).
  • Richard A. Benton. Spoken Pangasinan (University of Hawaii Press, 1971).
  • Richard A. Benton. Phonotactics of Pangasinan (1972).
  • Ernesto Constantino. English-Pangasinan Dictionary (1975).
  • Julio F. Silverio. New English-Pilipino-Pangasinan Dictionary (1976).
  • Alta Grace Q. Garcia. Morphological Analysis of English and Pangasinan Verbs (1981).
  • Philippine Bible Society. Say Santa Biblia (Philippine Bible Society, 1982).
  • Philippine Bible Society. Maung A Balita Para Sayan Panaon Tayo (Philippine Bible Society and United Bible Societies, 1983).
  • Mario «Guese» Tungol. Modern English-Filipino Dictionary (Merriam Webster, 1993).
  • Church of Christ. Say Cancanta (Church of Christ, nd). Includes translations of English songs like "Joy to the World," and "What A Friend We Have in Jesus.»
  • Emiliano Jovellanos. Pangasinan-English English-Pangasinan Dictionary (2002). The compilation has 20,000 entries.
  • Traditional Folk Song. Malinak Lay Labi(Calm is the Night).
  • Moses Esteban. Editing Pangasinan-English English-Pangasinan Dictionary (2003). The compilation has 20,000 entries.

Посилання[ред.ред. код]