Паоло Галліко
| Паоло Галліко | |
|---|---|
 | |
| Народився |
13 травня 1868[1][2][…] Трієст, Австро-Угорщина[1][4] |
| Помер |
6 липня 1955[1][2][…] (87 років) Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[1][4] |
| Діяльність | композитор, піаніст, музичний педагог |
| Alma mater | Віденський університет музики й виконавського мистецтва |
| Вчителі | Julius Epsteind |
| Діти | Пол Гелліко |
Паоло Галліко (італ. Paolo Gallico; 13 травня 1868, Трієст - 6 липня 1955, Нью-Йорк) — американський піаніст і композитор італійського походження. Батько письменника Пола Гелліко.
Закінчив Віденську консерваторію по класу фортепіано Юліуса Епштейна, серед його вчителів був також Антон Брукнер. У 15-річному віці виступив з першим сольним концертом, гастролював в Італії, Німеччині, Росії та ін.
З 1892 р. жив і працював в США. Концертував в Нью-Йорку як соліст, в середині 1900-х рр. виступав у складі фортепіанного тріо (з Олександром Заславським і Генрі Брамсеном). 31 січня 1910 р. без репетицій (замість Йозефа Вайса, який посварився з диригентом на репетиції і відмовився грати[5]) виступив як соліст в Карнегі-голі з Нью-Йоркським філармонічним оркестром під керуванням Густава Малера. Вів також викладацьку діяльність (серед його учнів, зокрема, Фредерік Джейкоби і Джером Керн).
Надалі присвятив себе переважно композиції. За ораторію «Апокаліпсис» для шести солістів, хору і оркестру був нагороджений премією Національної федерації музичних клубів (1921). Серед інших творів Галліко - опера «Арлекін» (1926), Всесвітня рапсодія (англ. Rhapsodie Mondiale; 1927) і «Монтерейська рапсодія» (1929) для оркестру, Септет для фортепіано, валторни, струнного квартету і контральто (1924), фортепіанний квінтет, численні фортепіанні п'єси. Під редакцією Галліко видавалися в США фортепіанні твори Ференца Ліста, Едварда Гріга та ін.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #1080978658 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в International Music Score Library Project — 2006.
- ↑ а б в Musicalics
- ↑ а б encyclopedia.com — HighBeam Research.
- ↑ Zoltan Roman. Gustav Mahler’s American Years, 1907—1911: A Documentary History. — NY: Pendragon Press, 1989. — P. 336.
Посилання[ред. | ред. код]
- Галлико, Паоло: ноты произведений на International Music Score Library Project
|
