Паоло Мальдіні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Football pictogram.svg
Паоло Мальдіні
Maldini2008.JPG
Особові дані
Дата народження 26 червня 1968(1968-06-26) (45 років)
Місце народження Мілан, Італія Італія
Зріст 186 см
Вага 85 кг
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1984—2009 Італія «Мілан» 647 (29)
Національна збірна**
Роки Збірна Ігри (голи)
1988—2002 Італія Італія 126 (7)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію поновлено 3 лютого 2010.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
поновлено 31 травня 2009.

Паоло Мальдіні (італ. Paolo Maldini; 26 червня 1968, Мілан, Італія) — італійський футболіст. Багаторічний капітан збірної Італії і «Мілана». Грав на позиції центрального та лівого захисника. Усю свою футбольну кар'єру провів у «Мілані». Абсолютний рекордсмен за кількістю зіграних матчів як у збірній Італії (126 матчів), так і в італійській Серії «А» (902 матчі).

Офіцер (четверта ступінь) ордени «За заслуги перед Італійською Республікою» — найвищого ордена країни. Нагороджений 12 липня 2000 після того, як збірна Італії стала віце-чемпіоном Європи.

Кар'єра[ред.ред. код]

Паоло Мальдіні з раннього дитинства мріяв стати футболістом «Мілана», як і його батько - Чезаре Мальдіні, який був багаторічним і прославленим капітаном «Мілана» і виграв з клубом Кубок Чемпіонів у 1963 році.

Дебют Паоло відбувся 20 січня 1985 року, коли йому було лише 16 років. З наступного сезону він уже міцно закріпився в основі клубу і став символом «Мілана» на протязі ось вже 25 років. Протягом 24 сезонів поспіль Мальдіні проводить за «Мілан» у Серії А не менше 14 матчів за сезон.

Коли Мальдіні тільки виповнилося 19, він уже був запрошений до збірної своєї країни, де й зіграв свій перший матч 31 березня 1988 в матчі проти збірної Югославії, який завершився з рахунком 1:1. Завершив кар'єру в збірній в 2002 році після чемпіонату світу з футболу в Японії та Кореї.

17 лютого 2008 Паоло Мальдіні зіграв 1000-й матч у кар'єрі (у складі «Мілана» і збірної Італії). [1]

Футбольні досягнення[ред.ред. код]

У складі клубу:

У складі збірної:

Інше:

Державні нагороди[ред.ред. код]

  • Офіцер ордена «За заслуги перед Італійською Республікою» (12 липня 2000)
  • Кавалер ордена «За заслуги перед Італійською Республікою» (30 вересня 1991)

Сім'я[ред.ред. код]

Паоло Мальдіні ріс у великій сім'ї. У його батька Чезаре Мальдіні та матері Марії Луїзи цілих 6 дітей. У Паоло 2 молодших брата (Аллессандро і П'єр Чезаре) і три старші сестри (Моніка, Донателла і Валентина). Паоло одружений на Адріані Фосс. Має двох синів (Крістіана і Даніеля).

Захоплення[ред.ред. код]

Крім футболу, у вільний час він працює на супутниковому телебаченні і веде музичну програму з DJ Ringo на італійському «Радіо 105». Також він володіє магазином з продажу відеоігор і є співвласником дискотеки-бару «Hollywood», де вболівальники «Мілана» часто відзначають свої численні перемоги.

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • З літер прізвища Мальдіні на італійському (Maldini) можна скласти словосполучення «di Milan», що означає «з Мілана».
  • Футболка № 3 закріплена за Мальдіні та після закінчення ним кар'єри була вилучена з обігу (також як і № 6 - закріплена за Франко Барезі). Однак Мальдіні дав згоду на те, що якщо один з його синів буде грати за клуб, то отримає цей номер.
  • Мальдіні забив за збірну Італії 7 м'ячів, і у всіх 7 випадках, коли Мальдіні забивав, італійці вигравали з різницею мінімум 2 м'ячі. Цікаво також, що Мальдіні забивав за збірну тільки в домашніх матчах у 7 різних італійських містах. При цьому в Мілані за збірну Мальдіні так і не забив.
  • З цієї тисячі (1000 - кількість офіційних матчів Паоло станом на 17 лютого 2008 року) 981 гру захисник починав із перших хвилин, і не був замінений у 916 з них.
  • 24 травня 2009 під час останнього матчу Мальдіні на стадіоні Сан-Сіро (проти Роми 2:3) вболівальники «Мілана» співали: «Є тільки один капітан!», Тримаючи в руках банер, який прославляє Барезі, чим дуже засмутили Мальдіні [2]. До речі, вболівальники найпринциповішого суперника - «Інтернаціонале» виявили більше поваги. Їх банер під час останнього дербі Мальдіні (1:2) свідчив: "Суперник на двадцять років, але навіки вірний своїм ідеалам" [3]
  • Найшвидший гол фіналів Ліги Чемпіонів був забитий Мальдіні через 52 секунди після початку фінального матчу «Мілан» — «Ліверпуль» сезону 2004-2005. Цей гол Паоло забив у віці 36 років і 332 дні, ставши також самим віковим гравцем, який забивав у фіналах Ліги Чемпіонів.

Посилання[ред.ред. код]