Папаханаумокуакеа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Папаханаумокуакеа
 
Категорія МСОПV (Охоронюваний ландшафт)
Межі та розташування пам'ятки на мапі
Межі та розташування пам'ятки на мапі
25°42′00″ пн. ш. 171°44′00″ зх. д. / 25.70000° пн. ш. 171.73333° зх. д. / 25.70000; -171.73333Координати: 25°42′00″ пн. ш. 171°44′00″ зх. д. / 25.70000° пн. ш. 171.73333° зх. д. / 25.70000; -171.73333
Розташування: Гонолулу (округ, Гаваї) / Мідвей (атол), Зовнішні малі острови США
Найближче місто: Гонолулу, Гаваї, США
Площа: 1 510 000 км² [1]
Заснований: 15 червня 2006
Керівна
організація:
Служба рибних ресурсів та дикої природи США, Національне управління океанічних і атмосферних досліджень, Гавайський департамент землі та природних ресурсів
Веб-сторінка: офіційний сайт
Світова спадщина ЮНЕСКО
Назва ЮНЕСКО: Papahānaumokuākea
Країна: США
Тип: Змішаний
Критерії: iii, vi, viii, ix, x
Об'єкт №: 1326
Регіон ЮНЕСКО: Європа і Північна Америка
Зареєстровано: 2010 (34 сесія)


Commons-logo.svg Папаханаумокуакеа у Вікісховищі
Sargocentron xantherythrum на Френч-Фрігейт-Шолс, Папаханаумокуакеа

Морська національна пам'ятка «Папаханаумокуакеа» (англ. Papahānaumokuākea Marine National Monument)  є об'єктом Світової спадщини, національною пам'яткою США, що охоплює 1 510 000 км² океанських вод, у тому числі десять островів і атолів Північно-західних Гавайських островів. В 2016 році він був розширений водами біля берегів Гаваїв, що зробило його найбільшою у світі морською охоронюваною територією. За означенням ЮНЕСКО:

«Територія має глибоке космологічне і традиційне значення для живої корінної гавайської культури, як середовище предків, як втілення гавайської концепції спорідненості між людиною і світом природи, і як місце, в якому вважається, що починається життя і куди душі повертаються після смерті. На двох з островів, Ніхоа і Макуманамана, є археологічні знахідки, що відносяться до до-європейського заселення. Велика частина пам'ятки складається з пелагічних і глибоководних місць проживання, з особливостями, такими як підводні гори і підводні банки, великі коралові рифи і лагуни. Це одна з найбільших морських охоронюваних територій в світі»[2].

Опис[ред.ред. код]

Пам'ятка підтримує 7000 видів рослин і тварин, чверть з яких є ендемічними. До відомих видів належать види, які перебувають під загрозою зникнення: морські черепахи біссазелені черепахи і гавайський тюлень-монах, а також Telespiza cantans і Telespiza ultima, Acrocephalus familiaris kingi, лайсанська качка, морські птахи, такі як темноспинний альбатрос, безліч видів рослин, включаючи пальми Pritchardia remota, і багато видів членистоногих. За даними неприбуткової недержавної організації «The Pew Charitable Trusts», популяції омарів ще не відновились після надмірного вилову у 1980-х і 1990-х років, який сьогодні заборонений;[3] місця рибальства, що залишилися, досі піддаються надмірній експлуатації[4].

Національна служба морського рибальства США повідомляє про те, що популяції багатьох видів ще не повністю відновились від масштабного зсуву в океанічній екосистеми, який торкнувся північної частині Тихого океану в кінці 1980-х і початку 1990-х років[5]. Цей зсув знизив чисельність важливих видів, таких як лангусти, морські птахи і гавайські тюлені-монахи. Комерційна риболовля припинилась 2011 року. Пам'ятка має суворий природоохоронний режим охорони, за винятком традиційного використання корінними гавайцями і обмеженого туризму[3].

Пам'ятка охоплює приблизно 1 510 000 км² рифів, атолів, мілкого і і глибокого моря (на 80 км від берега) у Тихому океані – більше, ніж всі національні парки США разом узяті[6]. Вона включає близько 10 % габітату коралових рифів тропічного мілководдя (тобто, від 0 до 100 фатомів) на території США[7]. Це трохи більше, ніж австралійський Морський парк Великого бар'єрного рифу і майже розміром з Німеччину.

Аварійна посадкова смуга на Атолі Мідвей для транс-тихоокеанских перельотів залишається відкритою.

Острови, що входять до складу пам'ятки, є частиною штату Гаваї, за винятком Атолі Мідуей, який є частиною острівної області Зовнішні малі острови США.

Управління парком[ред.ред. код]

Глобальна карта всіх територій в системі Національних морських заповідників США

Океанічна зона пам'ятки знаходиться у віданні Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США. Національний заповідник Гавайські острови, площею 1 029,6 км²[8] включений до пам'ятки і знаходиться у віданні Служба рибних ресурсів та дикої природи США[9][10].

Близько 340 000 км² пам'ятки раніше вже були частиною резервату «Екосистеми коралових рифів Північно-західних Гавайських островів», який був створений 2000 року. Пам'ятка також включає Національний заповідний атол Мідвей (2 391,7 км²)[8] і Національний меморіал «Битва за Мідвей», Пташиний заповідник штату Гаваї на атолі Куре, Морський заповідник Північно-західних Гавайських островів штату Гаваї та Національний заповідник дикої природи Гавайських островів.

Історія[ред.ред. код]

Темноспинний і короткохвостий альбатроси у Національній пам'ятці Північно-західні Гавайські острови 

Північно-західні Гавайські острови були вперше захищені 3 лютого 1909 року, коли президент США Теодор Рузвельт створив Пташиний резерват Гавайських островів у відповідь на надмірний промисел морських птахів, і в знак визнання важливості Північно-західних Гавайських островів як місця гніздування птахів[11]. Президент Франклін Делано Рузвельт перетворив його в Національний заповідник дикої природи Гавайських островів у 1940 році. Після того відбувся ряд поступових заходів з захисту, що врешті призвели до створення на Атолі Мідвей Національного заповідника дикої природи у 1988 році, Заказника штату Гаваї на Атолі Куре в 1993 році, і резервату «Екосистеми коралових рифів Північно-західних Гавайських островів» в 2000 році[12][13].

Президент Білл Клінтон заснував резерват «Екосистеми коралових рифів Північно-західних Гавайських островів» Указом № 13178. Цим указом він ініціював процес створення Національного морського заповідника у водах резервату. Період громадського обговорення почався у 2002 році. У 2005 році губернатор Гаваїв Лінда Лінгл оголосила частини пам'ятки морським заповідником штату[14].

У квітні 2006 року президент Буш і його дружина переглянули документальний фільм «подорож на Куре» у Білому домі разом з його режисером, Жаном-Мішелем Кусто. Натхненний зображеними у фільму флорою і фауною, Буш швидко почав просувати захист території[15][16][17].

Джордж Буш підписує декларацію про заснування пам'ятки 15 червня 2006 року.

15 червня 2006 року він підписав декларацію 8031 про надання водам Північно-західних Гавайських островів статусу національної пам'ятки в межах Акту про старожитності 1906 року. Посилання на цей акт дозволило діяти в обхід нормального року консультацій і зупинила процес висловлення думок громадськості; воно також відбулося перед публікацією заяви про екологічні наслідки запропонованого Національного морського заповідника Північно-західних Гавайських островів. Це було друге використання Бушем Акту про старожитност (першим було проголошення Національної пам'ятки «Африканські поховання» на Мангеттені в лютому 2006 року)[18]. Законодавчий процес залучення зацікавлених сторін в планування і управління морськими охоронюваними районами на той час вже забрав п'ять років зусиль, але раптове оголошення Північно-західних Гавайських островів не резерватом, а національною пам'яткою дозволило негайний і більш надійний захист. Цей захист може бути відкликаний лише законодавчо[19].

Національна служба морського рибальства опублікувала звіти щодо здоров'я запасів придонних риб Північно-західних Гавайських островів[20][21]. Комерційний вилов придонної та пелагічної риби, а також любительська риболовля в стилях «зловив-і-зберіг» і «зловив-відпустив» риболовля були також визнані сумісними з цілями і задачами Національного морського заповідника Північно-західних Гавайських островів[22].

27 лютого 2007 року президент Буш вніс зміни до декларації 8031, назвавши пам'ятку «Папаханаумокуакеа»[23], використавши імена гавайської богині-матері землі Папаханаумоку і її чоловіка бога-отця неба Вакеа. 1 березня того ж року перша леді США Лора Буш відвідала атолі Мідвей, а 2 березня церемонія перейменування відбулася у Гонолулу, Гаваї.[24][25]. На церемонії Лора Буш та міністр внутрішніх справ Дірк Кемпторн оголосили про зміну назви і допомогли підвищити обізнаність громадськості про пам'ятку[26]. 15 травня 2007 року Президент Буш оголосив про свій намір представити пам'ятку на надання статусу «особливо вразливої морської території», що «попереджало б мореплавців дотримуватися обережності в екологічно важливій, чутливій і небезпечній зоні, до якої вони входять»[27]. У жовтні 2007 року Комітет охорони морського навколишнього середовища Міжнародної морської організації надав пам'ятці цей статус[28].

В серпні 2016 року президент Барак Обама розширив територію пам'ятки приблизно в чотири рази, що зробило її найбільшим у світі морським заповідником[29]. В якості вдячності науковці назвали щойно знайдений вид риб Tosanoides obama на честь Обами.[30]

Статус Світової спадщини[ред.ред. код]

30 січня 2008 року Міністерство внутрішніх справ США подало пам'ятку у попередній список з 14 запропонованих територій для включення у список Світової спадщини ЮНЕСКО[31]. Федеральна міжвідомча робоча група Світової спадщини офіційно прийняла рекомендації в листопаді 2008 року.  Міжнародний союз охорони природи прокоментував природні особливості пам'ятника які змішаної території з природними і культурними ресурсами, а Міжнародна рада з питань пам'яток і визначних місць оцінила її культурні аспекти.

Національна пам'ятка була включена до списку об'єктів Світової спадщини в липні 2010 року, як «Papahānaumokuākea»[32]. на 34-й сесії Комітету Світової спадщини в Бразиліа[33].

Дослідження, які тривають[ред.ред. код]

Дослідники США продовжують вивчення морських ресурсів пам'ятки. Експедиція 2010 року занурювалась біля атолу Куре до глибини 76 метрів і виявила нові види коралів і інших тварин. Акваріум Вайкікі вирощує ці нові корали[34][35].

3 серпня 2015 на території пам'ятки водолази знайшли уламки танкера USNS Mission San Miguel (T-AO-129) . Він затонув 8 жовтня 1957 року, коли сів на мілину на рифі Маро під час ходу на повній швидкості і з повним баластом. Дослідники нанесли уламки на карти і вивчили їх на місці.

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Barnett, Cynthia (26 August 2016). Hawaii Is Now Home to an Ocean Reserve Twice the Size of Texas. National Geographic. Процитовано 26 August 2016. 
  2. UNESCO's World Heritage listing for Papahānaumokuākea Accessed 1 August 2010
  3. а б Bush creates new marine sanctuary. Americas (BBC News). June 15, 2006. Процитовано August 25, 2008. 
  4. Lobster fishery remains battered. Honolulu Advertiser. June 19, 2006. Процитовано August 30, 2009. 
  5. Polovina, Jeffrey J. (2005). Climate variation, regime shifts, and implications for sustainable fisheries. Bulletin of Marine Science 76 (2) (Miami, Florida: Rosenstiel School of Marine and Atmospheric Science, University of Miami). с. 233–244. ISSN 0007-4977. Архів оригіналу за June 25, 2008. Процитовано August 25, 2008. 
  6. Reichert, Joshua; Theodore Roosevelt IV (June 15, 2006). Treasure Islands. Opinion (The New York Times). Процитовано August 25, 2008. 
  7. Rohmann, S. O.; J. J. Hayes; R. C. Newhall; M. E. Monaco; R. W. Grigg (November 2005). The area of potential shallow-water tropical and subtropical coral ecosystems in the United States.. Coral Reefs 24 (3) (Berlin: Springer). с. 370–383. doi:10.1007/s00338-005-0014-4. 
  8. а б USFWS Lands Report, 30 September 2007
  9. Bush creates world’s biggest ocean preserve. U.S. news / Environment (MSNBC). June 15, 2006. Процитовано August 25, 2008. 
  10. Northwestern Hawaiian Islands Proclaimed a National Monument. Environment News Service. June 15, 2006. Процитовано August 25, 2008. 
  11. Northwestern Hawaiian Islands Marine National Monument: A Citizen's Guide (PDF). NOAA, USFWS, DLNR. 2005. Процитовано August 26, 2008. 
  12. National Marine Sanctuaries Act of 2000, which became Public Law 106—513 on November 13, 2000.
  13. Designation. Management. NOAA. June 17, 2006. Архів оригіналу за July 6, 2008. Процитовано August 26, 2008. 
  14. NOAA Magazine (June 15, 2006). "President Sets Aside Largest Marine Conservation Area on Earth (Story 2644)". Прес-реліз. Переглянутий August 25, 2008.
  15. Office of the Press Secretary (June 15, 2006). "President Bush Establishes Northwestern Hawaiian Islands National Monument". Прес-реліз. Переглянутий August 26, 2008.
  16. Weiss, Kenneth (June 15, 2006). Turnaround as Bush creates huge aquatic Eden. Los Angeles Times (The Sydney Morning Herald). Процитовано August 26, 2008. 
  17. Jean-Michel Cousteau: Ocean Adventures. Voyage to Kure. KQED-TV. 2006. Процитовано August 26, 2008. 
  18. Revkin, Andrew C. (June 15, 2006). Bush Plans Vast Protected Sea Area in Hawaii. Environment (The New York Times). Процитовано August 28, 2008. 
  19. Connaughton, Jim (June 20, 2006). Ask the White House. Interact. Whitehouse.gov. Процитовано August 26, 2008. 
  20. Response to questions concerning Hawaii's bottomfish populations (PDF). NOAA Pacific Islands Fisheries Science Center. October 27, 2005. Процитовано August 26, 2008. 
  21. Pacific Islands Fisheries Science Center response to questions concerning Hawaii's bottomfish and seamount groundfish populations (PDF). NOAA Pacific Islands Fisheries Science Center. October 24, 2005. Архів оригіналу за June 25, 2008. Процитовано August 26, 2008. 
  22. Proposed Northwestern Hawaiian Islands National Marine Sanctuary (PDF). NOAA. September 20, 2004. Процитовано August 26, 2008. 
  23. Office of the Press Secretary (March 2, 2007). "Amending Proclamation 8031 of June 15, 2006, To Read, "Establishment of the Papahānaumokuāke Marine National Monument". Прес-реліз. Переглянутий August 28, 2008.
  24. Nakaso, Dan (March 3, 2007). Papahanaumokuakea new monument name. The Honolulu Advertiser. Процитовано August 28, 2008. 
  25. Council on Environmental Quality (March 2, 2007). "Fulfilling the President's Vision for the Northwestern Hawaiian Islands Marine National Monument". Прес-реліз. Переглянутий August 28, 2008.
  26. U.S. Department of the Interior (March 2, 2007). "Secretary Kempthorne Joins Mrs. Laura Bush in Announcing Papahānaumokuākea Marine National Monument". Прес-реліз. Переглянутий August 28, 2008.
  27. Office of the Press Secretary (May 15, 2007). "President's Statement on Advancing U.S. Interests in the World's Oceans". Прес-реліз. Переглянутий August 30, 2008.
  28. From the meetings • Marine Environment Protection Committee (MEPC) • 57th session : Particularly Sensitive Sea Areas (PDF). IMO News Magazine (London, UK: International Maritime Organization) (2). 2008. Процитовано June 9, 2012. 
  29. Eagle, Nathan (August 26, 2016). Obama To Create World's Largest Protected Marine Area Off Hawaii (en-US).  Проігноровано невідомий параметр |access-date= (можливо, |accessdate=?) (довідка)
  30. This Newly Discovered Fish Is Named Obama. 2016-09-02. Процитовано 2016-12-22. 
  31. National Park Service (January 22, 2008). "DOI Secretary Kempthorne Selects New U.S. World Heritage Tentative List". Прес-реліз. Переглянутий August 26, 2008. See also: Papahanaumokuakea Marine National Monument. Tentative Lists Database. UNESCO World Heritage Centre. January 30, 2008. Процитовано August 30, 2008. 
  32. UNESCO World Heritage Centre. UNESCO World Heritage Centre – World Heritage Committee inscribes two new sites on World Heritage List. unesco.org. 
  33. UNESCO's World Heritage News and Events webpage
  34. Kubota, Gary T. (August 21, 2010). Sea temperature rise prompts coral watch. Hawaii Star-Adverstiser. Процитовано August 26, 2016. 
  35. Waikīkī Aquarium  » Coral Programs. www.waikikiaquarium.org.  Проігноровано невідомий параметр |access-date= (можливо, |accessdate=?) (довідка)

Подальше читання[ред.ред. код]

  • Library. Papahānaumokuākea Marine National Monument. National Marine Sanctuaries Program. 2008. Архів оригіналу за 2008-03-10. Процитовано 2008-09-03. 

Посилання[ред.ред. код]