Папаханаумокуакеа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Папаханаумокуакеа
Категорія МСОПV (Охоронюваний ландшафт)
Межі та розташування пам'ятки на мапі
Межі та розташування пам'ятки на мапі
25°42′ пн. ш. 171°43′ зх. д. / 25.700° пн. ш. 171.717° зх. д. / 25.700; -171.717Координати: 25°42′ пн. ш. 171°43′ зх. д. / 25.700° пн. ш. 171.717° зх. д. / 25.700; -171.717
Розташування: Гонолулу (округ, Гаваї) / Мідвей (атол), Зовнішні малі острови США
Найближче місто: Гонолулу, Гаваї, США
Площа: 1 510 000 км² [1]
Заснований: 15 червня 2006
Керівна
організація:
Служба рибних ресурсів та дикої природи США, Національне управління океанічних і атмосферних досліджень, Гавайський департамент землі та природних ресурсів
Вебсторінка: офіційний сайт
Країна Flag of the United States.svg США
Світова спадщина ЮНЕСКО
Назва ЮНЕСКО: Papahānaumokuākea
Країна: США
Тип: Змішаний
Критерії: iii, vi, viii, ix, x
Об'єкт №: 1326
Регіон ЮНЕСКО: Європа і Північна Америка
Зареєстровано: 2010  (34 сесія)
Папаханаумокуакеа. Карта розташування: Земля
Папаханаумокуакеа
Статус (до анулювання): Світова спадщина ЮНЕСКО

CMNS: Папаханаумокуакеа у Вікісховищі
Sargocentron xantherythrum на Френч-Фрігейт-Шолс, Папаханаумокуакеа

Морська національна пам'ятка «Папаханаумокуакеа» (англ. Papahānaumokuākea Marine National Monument) є об'єктом Світової спадщини, національною пам'яткою США, що охоплює 1 510 000 км² океанських вод, у тому числі десять островів і атолів Північно-західних Гавайських островів. В 2016 році він був розширений водами біля берегів Гаваїв, що зробило його найбільшою у світі морською охоронюваною територією. За означенням ЮНЕСКО:

«Територія має глибоке космологічне і традиційне значення для живої корінної гавайської культури, як середовище предків, як втілення гавайської концепції спорідненості між людиною і світом природи, і як місце, в якому вважається, що починається життя і куди душі повертаються після смерті. На двох з островів, Ніхоа і Макуманамана, є археологічні знахідки, що відносяться до до-європейського заселення. Велика частина пам'ятки складається з пелагічних і глибоководних місць проживання, з особливостями, такими як підводні гори і підводні банки, великі коралові рифи і лагуни. Це одна з найбільших морських охоронюваних територій в світі»[2].

Опис[ред. | ред. код]

Пам'ятка підтримує 7000 видів рослин і тварин, чверть з яких є ендемічними. До відомих видів належать види, які перебувають під загрозою зникнення: морські черепахи бісса, зелені черепахи і гавайський тюлень-монах, а також Telespiza cantans і Telespiza ultima, Acrocephalus familiaris kingi, лайсанська качка, морські птахи, такі як альбатрос гавайський, безліч видів рослин, включаючи пальми Pritchardia remota, і багато видів членистоногих. За даними неприбуткової недержавної організації «The Pew Charitable Trusts», популяції омарів ще не відновились після надмірного вилову у 1980-х і 1990-х років, який сьогодні заборонений;[3] місця рибальства, що залишилися, досі піддаються надмірній експлуатації[4].

Національна служба морського рибальства США повідомляє про те, що популяції багатьох видів ще не повністю відновились від масштабного зсуву в океанічній екосистеми, який торкнувся північної частині Тихого океану наприкінці 1980-х і початку 1990-х років[5]. Цей зсув знизив чисельність важливих видів, таких як лангусти, морські птахи і гавайські тюлені-монахи. Комерційна риболовля припинилась 2011 року. Пам'ятка має суворий природоохоронний режим охорони, за винятком традиційного використання корінними гавайцями і обмеженого туризму[3].

Пам'ятка охоплює приблизно 1 510 000 км² рифів, атолів, мілкого і і глибокого моря (на 80 км від берега) у Тихому океані — більше, ніж всі національні парки США разом узяті[6]. Вона включає близько 10 % габітату коралових рифів тропічного мілководдя (тобто, від 0 до 100 фатомів) на території США[7]. Це трохи більше, ніж австралійський Морський парк Великого бар'єрного рифу і майже розміром з Німеччину.

Аварійна посадкова смуга на Атолі Мідвей для транс-тихоокеанських перельотів залишається відкритою.

Острови, що входять до складу пам'ятки, є частиною штату Гаваї, за винятком Атолі Мідуей, який є частиною острівної області Зовнішні малі острови США.

Управління парком[ред. | ред. код]

Глобальна карта всіх територій в системі Національних морських заповідників США

Океанічна зона пам'ятки знаходиться у віданні Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США. Національний заповідник Гавайські острови, площею 1 029,6 км²[8] включений до пам'ятки і знаходиться у віданні Служба рибних ресурсів та дикої природи США[9][10].

Близько 340 000 км² пам'ятки раніше вже були частиною резервату «Екосистеми коралових рифів Північно-західних Гавайських островів», який був створений 2000 року. Пам'ятка також включає Національний заповідний атол Мідвей (2 391,7 км²)[8] і Національний меморіал «Битва за Мідвей», Пташиний заповідник штату Гаваї на атолі Куре, Морський заповідник Північно-західних Гавайських островів штату Гаваї та Національний заповідник дикої природи Гавайських островів.

Історія[ред. | ред. код]

Гавайський і короткохвостий альбатроси у Національній пам'ятці Північно-західні Гавайські острови

Північно-західні Гавайські острови були вперше захищені 3 лютого 1909 року, коли президент США Теодор Рузвельт створив Пташиний резерват Гавайських островів у відповідь на надмірний промисел морських птахів, і в знак визнання важливості Північно-західних Гавайських островів як місця гніздування птахів[11]. Президент Франклін Делано Рузвельт перетворив його в Національний заповідник дикої природи Гавайських островів у 1940 році. Після того відбувся ряд поступових заходів з захисту, що врешті призвели до створення на Атолі Мідвей Національного заповідника дикої природи у 1988 році, Заказника штату Гаваї на Атолі Куре в 1993 році, і резервату «Екосистеми коралових рифів Північно-західних Гавайських островів» в 2000 році[12][13].

Президент Білл Клінтон заснував резерват «Екосистеми коралових рифів Північно-західних Гавайських островів» Указом № 13178. Цим указом він ініціював процес створення Національного морського заповідника у водах резервату. Період громадського обговорення почався у 2002 році. У 2005 році губернатор Гаваїв Лінда Лінгл оголосила частини пам'ятки морським заповідником штату[14].

У квітні 2006 року президент Буш і його дружина переглянули документальний фільм «подорож на Куре» у Білому домі разом з його режисером, Жаном-Мішелем Кусто. Натхненний зображеними у фільму флорою і фауною, Буш швидко почав просувати захист території[15][16][17].

Джордж Буш підписує декларацію про заснування пам'ятки 15 червня 2006 року.

15 червня 2006 року він підписав декларацію 8031 про надання водам Північно-західних Гавайських островів статусу національної пам'ятки в межах Акту про старожитності 1906 року. Посилання на цей акт дозволило діяти в обхід нормального року консультацій і зупинила процес висловлення думок громадськості; воно також відбулося перед публікацією заяви про екологічні наслідки запропонованого Національного морського заповідника Північно-західних Гавайських островів. Це було друге використання Бушем Акту про старожитності (першим було проголошення Національної пам'ятки «Африканські поховання» на Мангеттені в лютому 2006 року)[18]. Законодавчий процес залучення зацікавлених сторін в планування і управління морськими охоронюваними районами на той час вже забрав п'ять років зусиль, але раптове оголошення Північно-західних Гавайських островів не резерватом, а національною пам'яткою дозволило негайний і більш надійний захист. Цей захист може бути відкликаний лише законодавчо[19].

Національна служба морського рибальства опублікувала звіти щодо здоров'я запасів придонних риб Північно-західних Гавайських островів[20][21]. Комерційний вилов придонної та пелагічної риби, а також любительська риболовля в стилях «зловив-і-зберіг» і «зловив-відпустив» риболовля були також визнані сумісними з цілями і задачами Національного морського заповідника Північно-західних Гавайських островів[22].

27 лютого 2007 року президент Буш вніс зміни до декларації 8031, назвавши пам'ятку «Папаханаумокуакеа»[23], використавши імена гавайської богині-матері землі Папаханаумоку і її чоловіка бога-отця неба Вакеа. 1 березня того ж року перша леді США Лора Буш відвідала атолі Мідвей, а 2 березня церемонія перейменування відбулася у Гонолулу, Гаваї.[24][25]. На церемонії Лора Буш та міністр внутрішніх справ Дірк Кемпторн оголосили про зміну назви і допомогли підвищити обізнаність громадськості про пам'ятку[26]. 15 травня 2007 року Президент Буш оголосив про свій намір представити пам'ятку на надання статусу «особливо вразливої морської території», що «попереджало б мореплавців дотримуватися обережності в екологічно важливій, чутливій і небезпечній зоні, до якої вони входять»[27]. У жовтні 2007 року Комітет охорони морського навколишнього середовища Міжнародної морської організації надав пам'ятці цей статус[28].

У серпні 2016 року президент Барак Обама розширив територію пам'ятки приблизно в чотири рази, що зробило її найбільшим у світі морським заповідником[29]. Як знак вдячності науковці назвали щойно знайдений вид риб Tosanoides obama на честь Обами.[30]

Статус Світової спадщини[ред. | ред. код]

30 січня 2008 року Міністерство внутрішніх справ США подало пам'ятку у попередній список з 14 запропонованих територій для включення у список Світової спадщини ЮНЕСКО[31]. Федеральна міжвідомча робоча група Світової спадщини офіційно прийняла рекомендації в листопаді 2008 року. Міжнародний союз охорони природи прокоментував природні особливості пам'ятника які змішаної території з природними і культурними ресурсами, а Міжнародна рада з питань пам'яток і визначних місць оцінила її культурні аспекти.

Національна пам'ятка була включена до списку об'єктів Світової спадщини в липні 2010 року, як «Papahānaumokuākea»[32]. на 34-й сесії Комітету Світової спадщини в Бразиліа[33].

Дослідження, які тривають[ред. | ред. код]

Дослідники США продовжують вивчення морських ресурсів пам'ятки. Експедиція 2010 року занурювалась біля атолу Куре до глибини 76 метрів і виявила нові види коралів і інших тварин. Акваріум Вайкікі вирощує ці нові корали[34][35].

3 серпня 2015 на території пам'ятки водолази знайшли уламки танкера USNS Mission San Miguel (T-AO-129) . Він затонув 8 жовтня 1957 року, коли сів на мілину на рифі Маро під час ходу на повній швидкості і з повним баластом. Дослідники нанесли уламки на карти і вивчили їх на місці.

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Barnett, Cynthia (26 серпня 2016). Hawaii Is Now Home to an Ocean Reserve Twice the Size of Texas. National Geographic. Процитовано 26 серпня 2016. 
  2. UNESCO's World Heritage listing for Papahānaumokuākea Accessed 1 August 2010
  3. а б Bush creates new marine sanctuary. Americas (BBC News). 15 червня 2006. Процитовано 25 серпня 2008. 
  4. Lobster fishery remains battered. Honolulu Advertiser. 19 червня 2006. Процитовано 30 серпня 2009. 
  5. Polovina, Jeffrey J. (2005). Climate variation, regime shifts, and implications for sustainable fisheries. Bulletin of Marine Science (Miami, Florida: Rosenstiel School of Marine and Atmospheric Science, University of Miami) 76 (2): 233–244. ISSN 0007-4977. Архів оригіналу за 25 червня 2008. Процитовано 25 серпня 2008. 
  6. Reichert, Joshua; Theodore Roosevelt IV (15 червня 2006). Treasure Islands. Opinion (The New York Times). Процитовано 25 серпня 2008. 
  7. Rohmann, S. O.; J. J. Hayes; R. C. Newhall; M. E. Monaco; R. W. Grigg (November 2005). The area of potential shallow-water tropical and subtropical coral ecosystems in the United States.. Coral Reefs (Berlin: Springer) 24 (3): 370–383. doi:10.1007/s00338-005-0014-4. 
  8. а б USFWS Lands Report, 30 September 2007
  9. Bush creates world’s biggest ocean preserve. U.S. news / Environment (MSNBC). 15 червня 2006. Процитовано 25 серпня 2008. 
  10. Northwestern Hawaiian Islands Proclaimed a National Monument. Environment News Service. 15 червня 2006. Процитовано 25 серпня 2008. 
  11. Northwestern Hawaiian Islands Marine National Monument: A Citizen's Guide (PDF). NOAA, USFWS, DLNR. 2005. Архів оригіналу за вересень 10, 2008. Процитовано 26 серпня 2008. 
  12. National Marine Sanctuaries Act of 2000 [Архівовано 14 червня 2006 у Wayback Machine.], which became Public Law 106—513 on November 13, 2000.
  13. Designation. Management. NOAA. 17 червня 2006. Архів оригіналу за July 6, 2008. Процитовано 26 серпня 2008. 
  14. President Sets Aside Largest Marine Conservation Area on Earth (Story 2644) (пресреліз). NOAA Magazine. 15 червня 2006. Процитовано 25 серпня 2008. 
  15. President Bush Establishes Northwestern Hawaiian Islands National Monument (пресреліз). Office of the Press Secretary. 15 червня 2006. Процитовано 26 серпня 2008. 
  16. Weiss, Kenneth (15 червня 2006). Turnaround as Bush creates huge aquatic Eden. Los Angeles Times (The Sydney Morning Herald). Процитовано 26 серпня 2008. 
  17. Jean-Michel Cousteau: Ocean Adventures. Voyage to Kure. KQED-TV. 2006. Процитовано 26 серпня 2008. 
  18. Revkin, Andrew C. (15 червня 2006). Bush Plans Vast Protected Sea Area in Hawaii. Environment (The New York Times). Процитовано 28 серпня 2008. 
  19. Connaughton, Jim (20 червня 2006). Ask the White House. Interact. Whitehouse.gov. Процитовано 26 серпня 2008. 
  20. Response to questions concerning Hawaii's bottomfish populations (PDF). NOAA Pacific Islands Fisheries Science Center. 27 жовтня 2005. Процитовано 26 серпня 2008. 
  21. Pacific Islands Fisheries Science Center response to questions concerning Hawaii's bottomfish and seamount groundfish populations (PDF). NOAA Pacific Islands Fisheries Science Center. 24 жовтня 2005. Архів оригіналу за 25 червня 2008. Процитовано 26 серпня 2008. 
  22. Proposed Northwestern Hawaiian Islands National Marine Sanctuary (PDF). NOAA. 20 вересня 2004. Архів оригіналу за вересень 10, 2008. Процитовано 26 серпня 2008. 
  23. Amending Proclamation 8031 of June 15, 2006, To Read, "Establishment of the Papahānaumokuāke Marine National Monument (пресреліз). Office of the Press Secretary. March 2, 2007. Архів оригіналу за 26 березня 2009. Процитовано 28 серпня 2008.  Проігноровано невідомий параметр |= (довідка)
  24. Nakaso, Dan (March 3, 2007). Papahanaumokuakea new monument name. The Honolulu Advertiser. Процитовано 28 серпня 2008. 
  25. Fulfilling the President's Vision for the Northwestern Hawaiian Islands Marine National Monument (пресреліз). Council on Environmental Quality. March 2, 2007. Архів оригіналу за 10 вересня 2008. Процитовано 28 серпня 2008.  Проігноровано невідомий параметр |= (довідка)
  26. Secretary Kempthorne Joins Mrs. Laura Bush in Announcing Papahānaumokuākea Marine National Monument (пресреліз). U.S. Department of the Interior. March 2, 2007. Архів оригіналу за 21 жовтня 2007. Процитовано 28 серпня 2008.  Проігноровано невідомий параметр |= (довідка)
  27. President's Statement on Advancing U.S. Interests in the World's Oceans (пресреліз). Office of the Press Secretary. 15 травня 2007. Процитовано 30 серпня 2008. 
  28. From the meetings • Marine Environment Protection Committee (MEPC) • 57th session : Particularly Sensitive Sea Areas (PDF). IMO News Magazine (London, UK: International Maritime Organization) (2). 2008. Архів оригіналу за серпень 28, 2013. Процитовано June 9, 2012. 
  29. Eagle, Nathan (26 серпня 2016). Obama To Create World's Largest Protected Marine Area Off Hawaii (амер.). Процитовано 26 серпня 2016. 
  30. This Newly Discovered Fish Is Named Obama. 2 вересня 2016. Процитовано 22 грудня 2016. 
  31. DOI Secretary Kempthorne Selects New U.S. World Heritage Tentative List (пресреліз). National Park Service. 22 січня 2008. Процитовано 26 серпня 2008.  See also: Papahanaumokuakea Marine National Monument. Tentative Lists Database. UNESCO World Heritage Centre. 30 січня 2008. Процитовано 30 серпня 2008. 
  32. UNESCO World Heritage Centre. UNESCO World Heritage Centre – World Heritage Committee inscribes two new sites on World Heritage List. unesco.org. 
  33. UNESCO's World Heritage News and Events webpage
  34. Kubota, Gary T. (21 серпня 2010). Sea temperature rise prompts coral watch. Hawaii Star-Adverstiser. Процитовано 26 серпня 2016. 
  35. Waikīkī Aquarium  » Coral Programs. www.waikikiaquarium.org. Процитовано 27 серпня 2016. 

Подальше читання[ред. | ред. код]

  • Library. Papahānaumokuākea Marine National Monument. National Marine Sanctuaries Program. 2008. Архів оригіналу за 10 березня 2008. Процитовано 3 вересня 2008. 

Посилання[ред. | ред. код]