Паперно Дмитро Олександрович
| Паперно Дмитро Олександрович | |
|---|---|
| Народився |
18 лютого 1929[1] Київ, Українська СРР, СРСР[1] |
| Помер |
12 жовтня 2020[1][2] (91 рік) Нортбрук, Кук, Іллінойс, США[1] |
| Країна |
 Україна |
| Діяльність | композитор, піаніст |
| Alma mater | Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського |
| Заклад | Університет Де Поляd[2] |
Паперно Дмитро Олександрович (18 лютого 1929, Київ — 2020, Нортбрук, передмістя Чикаго, штат Іллінойс, США) — радянський і американський піаніст.
Народився в Києві, дід і бабуся загинули в Бабиному Яру.
Закінчив Московську консерваторію (1951). Навчався по класу відомого музичного педагога Олександра Гольденвейзера. Приватно займався тривалий час у Марії Грінберг. Зайняв 6-е місце на Міжнародному конкурсі піаністів ім. Ф. Шопена (1955), також лауреат I-го міжнародного конкурсу Енеску в Бухаресті (1958). Широко концертував у СРСР і Східній Європі, виступав також на Кубі, в Бельгії і Великій Британії.
Його концертні виконання були записані на студії грамзапису Мелодія, і він став першим виконавцем записаним на Cedille Records.
З 1967 року викладав в Гнесинському інституті.
У 1976 році він їде у США і працює в Університеті Де Поля на посаді професора (з 1977 року). Його учнями були Інна Фалікс, Шон Беннетт і інші.
Виступає з майстер-класами в Московській консерваторії, а також в Бельгії, Фінляндії, Португалії та США, в тому числі проводить заняття в Оберліні і Мангеттенській школі музики.
Автор книги «Записки московського піаніста».
Посилання[ред. | ред. код]
- Паперно Дмитро Олександрович // Українська музична енциклопедія. — Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, 2018. — Том 5: ПАВАНА — «POLIКАРП». — С. 68
|
