Паприка (фільм, 2006)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


Паприка
パプリカ
Жанр  пригоди, фантастика,
Режисер  Кон Сатосі


Сейю 
Композитор  Сусуму Хірасава


Тривалість  90 хв.
Рік  Японія Японія 2006
AniDB ID 
Сайт аніме  Офіційний веб-сайт

«Паприка» (яп. パプリカ Папурика?) — японський анімаційний фільм, знятий за мотивами роману Ясутаки Цуцуя «Паприка», написаного 1993 року. У фільмі розповідається про жінку-психолога, залучену до проекту зі створення пристрою, який дозволяє входити в чужі сни.

Режисер фільму — Кон Сатосі, анімацією займалася студія Madhouse. Поширенням займалася Sony Pictures Entertainment. Музику для фільму писав Сусуму Хірасава, який також створив саундтрек до інших фільмів Сатосі Кона — «Актриса тисячоліття» та «Параноїдальний агент».

Прем'єра аніме-фільму відбулася 2 вересня 2006 року на Венеційському кінофестивалі.

Історія створення[ред.ред. код]

Ще 1998 року Кон Сатосі, закінчивши свій фільм «Perfect Blue», мав намір екранізувати роман Цуцуя «Паприка». Та фірма, яка взялася реалізувати проект Сатосі, збанкрутувала. Тож йому довелося звернутися до інших проектів.

2003 року автор роману Ясутака Цуцуй вирішив зустрітися з Сатосі Коном й при зустрічі запропонував йому екранізувати роман у вигляді аніме. Сатосі Кон дав згоду й під час роботи над телесеріалом «Paranoia Agent» (2004) почав разом із студією Madhouse роботу над екранізацією.

В аніме «Паприка» Сатосі Кон, поряд з анімацією ручної роботи, вперше використовує комп'ютерну анімацію.

Сюжет[ред.ред. код]

У недалекому майбутньому доктор Токіта винайшов новий прилад для лікування психічних розладів «ДС-Міні» (англ. DC Mini) (імовірно DC розшифровується як «Ловець Снів» (англ. Dream Catcher)), який дозволяє проникати в чужі сни або просто спостерігати за ними.

Керівник команди, яка працює над пристроєм, доктор Ацуко Тіба починає використовувати пристрій без дозволу для допомоги хворим поза програмою досліджень. ДЛя цього вона використовуючи своє «альтер-его» — «Паприку» — 18-річну дівчину, яка мешкає у світі снів. Паприка — це так звана «дівчина з снів». У неї руде волосся, миле обличчя та дитяча манера поведінки. Вона є «грайливою» стороною особистості Тіби. Крім того, Паприка розбирається в снах краще за всіх інших дослідників сну.

Якось невідомий викрав з лабораторії три прототипи «DC Mini», що знаходяться на останніх стадіях розробки. Незабаром сон цілковито божевільної людини був приживлений кільком людям, внаслідок чого вони стали втрачати глузд. Доктор Тіба та її колеги своїми силами намагаються повернути ці пристрої.

Паприка входить в сон запідозреного у викрадені присторїв науковця Хімури (асистент Токіти), але виявляється, що він теж є жертвою.

Науковці дізнаються, що їхній керівник є саме тією людиною, яка викрала ДС Міні. Детектив (один з клієнтів Паприки) рятує її від терористів. Потім всі сни зливаються та змішуються з реальністю, але Паприка знаходить вихід із ситуації.

Персонажі[ред.ред. код]

Доктор Ацуко Тіба (яп. 千葉敦子博士 Ацуко Тіба-хакасе?) — приваблива жінка-психіатр, використовує DC Mini, щоб проникати у сни пацієнтів під виглядом свого альтер-его

Сейю: Мегумі Хаясібара

Доктор Косаку Токіта (яп. 時田浩作博士 Токіта Ко:саку-хакасе?) — інфантильний, але геніальний науковець, що страждає на ожиріння, винахідник DC-Mini.

Сейю: Тору Фуруя

Доктор Сейдзіро Інуї (яп. 乾精次郎博士 Інуй Сейдзіро:-хакасе?) — прикутий до інвалідного візка директор Інституту психіатричних досліджень. Використовував DC-Mini для власних нечестивих цілей.

Сейю: Тору Еморі

Доктор Торатаро Сіма (яп. 島寅太郎博士 Сіма Торатаро:-хакасе?) — низький на зріст добродушний начальник Інституту психіатричних досліджень.

Сейю: Кацуносуке Хорі

Детектив Тосімі Конакава (яп. 粉川利美探偵 Конакава Тосімі-тантей?) — пацієнт доктора Тіби (Паприки), що страждає неврозом від нав'язливого кошмару, пов'язаного з нерозкритою кримінальною справою. Відчуває симпатію до Паприки.

Сейю: Акіо Оцука

Доктор Моріо Осанай (яп. 小山内守雄 Осанай Моріо-хакасе?) — науковець, колега доктора Тіби, асистент голови інституту. Закоханий у доктора Тібу, намагається силою домогтися її кохання.

Сейю: Коїті Ямадера

Нагороди[ред.ред. код]

  • Fantasporto — нагорода критиків (2007).
  • Фестиваль нового кіно в Монреалі — вибір публіки (2006).
  • Кінофестиваль Ньюпорт Біч — найкраща анімаційна робота (2007).
  • Номінація на Золотого лева Венеційського кінофестивалю (2006).
  • Японське видання журналу «Newsweek» занесло анімаційний фільм Сатосі Кона «Паприка» до списку ста найкращих фільмів. 2007 року американський «Newsweek» також включив «Паприку» Сатосі Кона, поряд з французьким «Персеполісом», до списку ста найкращих фільмів[1].

Саундтрек[ред.ред. код]

  1. Parade
  2. Baikai no
  3. Kairou no Shikaku
  4. Circus he Youkoso
  5. Kuragari no Ki
  6. Nigeru Mono
  7. Lounge
  8. Kage
  9. Shizuku Ippai no Kioku
  10. Ou Mono
  11. Yoki
  12. Parade (instrumental)
  13. The Girl in Byakkoya — White Tiger Field (Paprika ending theme)

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]