Папуга багійський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Папуга багійський

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Папугоподібні (Psittaciformes)
Родина: Папугові (Psittacidae)
Рід: Неотропічний папуга (Touit)
Вид: Папуга багійський
Touit melanonotus
(Wied, 1820)
Ареал виду
Ареал виду
Синоніми
Psittacus melanonotus
Touit melanonota
Посилання
Вікісховище: Touit melanonotus
Віківиди: Touit melanonotus
EOL: 1178027
ITIS: 554913
МСОП: 22686037
NCBI: 2598695

Папу́га багійський[2] (Touit melanonotus) — вид папугоподібних птахів родини папугових (Psittacidae)[3]. Ендемік Бразилії.

Опис[ред. | ред. код]

Довжина птаха становить 15-16 см. Голова і нижня частина тіла зелені, груди і боки мають блакитнувато-сірий відтінок, скроні коричневі. На спині велика темно-коричнева пляма, надхвістя зелене. На тімені чорна пляма. Хвіст червоний, на кінці чорний, центральні стернові пера зелені. Першорядні покривні пера крил темно-коричневі, першорядні і другорядні махові пера на кінці темно-коричневі,. Очі темно-карі, навколо очей оранжеві кільця голої шкіри.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Багійські папуги мешкають на південному сході Бразилії, в штатах Баїя, Еспіріту-Санту, Ріо-де-Жанейро, Сан-Паулу і Парана. Вони живуть у вологих рівнинних і гірських атлантичних лісах, переважно на висоті від 500 до 1200 м над рівнем моря, в Національному парку Ітатіая на висоті до 1400 м над рівнем моря, в Баїї і Сан-Паулу місцями на рівні моря. Зустрічаються зграйками до 20 птахів. Живляться насінням дерев родини бобових, плодами Rapanea acuminata, Clusia sp і омелою. Гніздяться у вересні-жовтні.

Збереження[ред. | ред. код]

МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція багійських папуг становить від 2500 до 10000 дорослих птахів. Це рідкісний вид птахів, якому загрожує знищення природного середовища.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Touit melanonotus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 22 липня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 липня 2022. 

Джерела[ред. | ред. код]