Перейти до вмісту

Папуга синьоголовий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
?Папуга синьоголовий

Охоронний статус

Близький до загрозливого  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Клас:Птахи (Aves)
Ряд:Папугоподібні (Psittaciformes)
Родина:Psittaculidae
Рід:Синьоголовий папуга (Psittinus)
Вид:Папуга синьоголовий
Біноміальна назва
Psittinus cyanurus
(Forster, JR, 1795)
Підвиди
(Див. текст)
Посилання
Вікісховище:Psittinus cyanurus
Віківиди:Psittinus cyanurus
EOL:1177849
ITIS:177519
МСОП:22727599
NCBI:678590

Папуга синьоголовий[2] (Psittinus cyanurus) — вид папугоподібних птахів родини Psittaculidae. Мешкає в Південно-Східній Азії.

Довжина птаха становить 18 см, вага 85 г. Забарвлення переважно зелене. Нижні покривні пера кил яскраво-червоні, на плечах червонуваті плями, покривні пера крил мають жовтуваті края. У самців верхня частина голови і надхвістя блакитні, верхня частина спини чорнувата, дзьоб звеху червоний. У самиць голова сірувато-коричнева.

Підвиди

[ред. | ред. код]

Виділяють два підвиди:[3]

Psittinus abbotti раніше вважався підвидом синьогологового папуги, однак був визнаний окремим видом.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Синьоголові папуги мешкають в Малайзії, Індонезії, Брунеї, Таїланді і М'янмі. Вони живуть у вологих і сухих рівнинних тропічних лісах, на узліссях, в мангрових лісах, на плантаціях і в садах. Зустрічаються зграйками до 20 птахів, переважно на висоті до 700 м над рівнем моря, місцями на висоті до 1300 м над рівнем моря. Живляться насінням, плодами і квітками.

Збереження

[ред. | ред. код]

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція синьоголових папуг становить понад 100 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Psittinus cyanurus.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 25 травня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]