Папужка золотисточеревий
| Папужка золотисточеревий | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Neophema chrysogaster Latham, 1790 | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Папужка золотисточеревий[1] або папужка травяний золоточеревий[2] (Neophema chrysogaster) — птах родини папугові.
Зовнішній вигляд[ред. | ред. код]
Довжина тіла близько 20 см. Забарвлення оперення зелене. Лоб синій з блакитною облямівкою. Лицьова зона жовтувата. Черевце і груди — оливково-болотні. Підхвістя і низ черевця жовті, на черевці внизу пурпурово-помаранчева пляма. Вигин крила фіолетовий. Дзьоб сірий. Райдужна оболонка коричнева. Лапи сірі. Самиця блідіша. Лоб синій. Пляма на черевці менша і менш виражена. У деяких самиць на внутрішній стороні крила є біла смуга. У самців вона завжди відсутня.
Поширення[ред. | ред. код]
Мешкає на південному заході Тасманії; взимку на півдні і південному сході Нового Південного Уельсу, у Вікторії, на острові Кінг.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Населяють прибережні зони, з низькою рослинністю, луки, топи, болота, лагуни з невисокими деревами, зустрічаються на полях соняшника.
Розмноження[ред. | ред. код]
Гнізда влаштовують у листопаді-грудні у дуплах евкаліптів. У кладці 4-6 яєць. Насиджування триває 21 день, в 38-денному віці молоді папужки залишають гніздо.
Загрози та охорона[ред. | ред. код]
Дуже рідкісний. На початку 1990-х років у дикій природі налічували близько 200 особин. В Австралії захищений законом.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення Підписана у Вашингтоні, округ Колумбія, 3 березня 1973 р. Виправлена в Бонні 22 червня 1979 р.