Папужник тиморський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Папужник тиморський

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Астрильдові (Estrildidae)
Рід: Папужник (Erythrura)
Вид: Папужник тиморський
Erythrura tricolor
(Vieillot, 1817)
Синоніми
Fringilla tricolor
Посилання
Вікісховище: Erythrura tricolor
Віківиди: Erythrura tricolor
EOL: 913520
ITIS: 559978
МСОП: 22719707
NCBI: 522418

Папу́жник тиморський[2] (Erythrura tricolor) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae)[3]. Мешкає в Індонезії і Східному Тиморі.

Опис[ред. | ред. код]

Довжина птаха становить 9-10 см, вага 11 г. У самців голова, шия і нижня частина тіла кобальтово-сині, верхня частина тіла зелена, налхвістя, верхні покривні пера хвоста і стернові пера біля основи яскраво-червоні, решта хвоста коричнева. Покривні пера крил мають жовто-зелені краї, махові пера темно-коричневі. Дзьоб короткий, конічної форми, сізий або чорний, очі темно-карі, лапи рожеві. Самиці мають помітно світліше забарвлення, обличчя, горло і груди у них бірюзові. У молодих птахів верхня частина тіла переважно тьмяно-зелена, а нижня частина тіла переважно коричнювато-зелена.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Тиморські папужники мешкають на островах Тимор, Ветар, Романґ[en], Дамар[en], Моа[en], Бабар[en] і Танімбар. Вони живуть в сухих тропічних лісах і чагарникових заростях, на узліссях евкаліптових лісів, в пальмових гаях, на висоті до 1400 м над рівнем моря. Живляться насінням трав'янистих рослин і плодами, іноді також дрібними комахами. Гніздо кулеподібне з бічним входом. В кладці від 4 до 6 яєць, інкубаційний період триває 14-16 днів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Erythrura tricolor: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 01 вересня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 01 вересня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Jürgen Nicolai (Hrsg.), Joachim Steinbacher (Hrsg.), Renate van den Elzen, Gerhard Hofmann: Prachtfinken – Australien, Ozeanien, Südostasien. Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2001, ISBN 3-8001-3249-4.
  • Peter Clement, Alan Harris, John Davis: Finches and Sparrows. An Identification Guide. Christopher Helm, London 1993, ISBN 0-7136-8017-2.