Папірус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Папі́рус (грец. πάπυρος) — товстий папероподібний матеріал, що виготовлявся в стародавньому Єгипті з стебел рослини циперус папірус (Cyperus papyrus) родини осокових, яка росла на берегах Нілу. В подальшому використовувалася як основа для письмен. Папірус в перекладі з єгипетської — «дар річки»[1].

У Єгипті були бібліотеки, що містили до тридцяти тисяч сувоїв; особливо багата бібліотека була в Олександрії[1]. Папірус настільки був поширений, що єгипетські купці загортали в нього покупцям товар[1]. Найдавнішому свитку папірусу налічувалося понад п'ять з половиною тисяч років[1].

Хімічно, папірус складається з: 57% целюлози, 27% лігніну, 9% мінеральних речовин, а 7% води[2].

Виготовлення папірусу[ред.ред. код]

P. Oxy. XXII 2331.jpg

При виготовленні писального матеріалу стебла папірусу очищалися від кори, серцевина розрізалась чи розділялась на тонкі довгі смужки. Ці смужки укладали тісними рядами на гладку і рівну поверхню, і змочували водою. На перший ряд розстиляли інший ряд, але вже поперек. На них викладали під прямим кутом ще один ряд смужок і поміщали під прес. Після сушки лист папірусу відбивали молотком.

Розділ єгипетської Книги Мертвих, написаний на папірусі

Потім листи папірусу, що вийшли, склеювалися в свити (а в пізніший час — з'єднувалися в книги (лат. codex). Сторона, на якій волокна йшли горизонтально, була лицьовою (лат. recto). Коли основний текст ставав непотрібний, зворотна сторона могла бути, наприклад, використана для запису літературних творів (часто, втім, непотрібний текст просто змивали). У давньому Єгипті папірус з'явився ще в додинастичну епоху, ймовірно, одночасно з винаходом листа. На папірусі писали скорописом, спочатку ієратичним письмом, а в I тис. до н. е. — демотичним. Для запису сакральних текстів використовувалися курсивні єгипетські ієрогліфи. Крім того на папірус могли наноситися зображення (відомі приклади: Еротичний папірус, Туріну, і віньєтки Книги мертвих).

Папірус вже в II столітті до нашої ери почали замінювати пергаментом[1].

У античну епоху папірус був основним матеріалом у всьому греко-римському світі, але зберігся папірус тільки в Єгипті завдяки тому, що вживали його як матеріал для письма майже до XVIII ст. Знахідки грецького папірусу в Єгипті внесли неоцінимий внесок в класичну філологію (їх вивченням займається спеціальна дисципліна — папірологія). Так, наприклад, один папірус зберіг для нас «Афінську політію» Арістотеля, від якої інакше була б відома тільки назва.

Своє положення основного писального матеріалу в Європі і на Близькому Сході папірус став втрачати в VIII столітті, коли його початки витісняти завезений з Китаю папір.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с.
  2. William H. Shepherd, The Preservation and Conservation of Papyri (2008)

Посилання[ред.ред. код]