Населення Парагваю

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Парагвайці)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Населення Парагваю M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 6,783 млн осіб
Густота 16,7 особи/км²
Коефіцієнт міграції 0,07 ‰
Природний рух
Природний приріст 1,16 %
Народжуваність 16,37 ‰
Смертність 4,68 ‰
Смертність немовлят 20,05 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 25,59 %
 • 15–64 років 67,66 %
 • старіші за 65 років 6,75 %
Середня тривалість життя 76,99 року
 • чоловіків 74,34 року
 • жінок 79,77 року
Статева структура
загалом 1,01 чол./жін.
при народженні 1,05 чол./жін.
до 15 років 1,04 чол./жін.
15–64 років 1 чол./жін.
після 65 років 0,88 чол./жін.
Етнічні групи
Нація парагвайці
Найбільший етнос метиси
Нацменшини гуарані
Мови
Офіційна іспанська, гуарані

Населення Парагваю. Чисельність населення країни 2015 року становила 6,783 млн осіб (105-те місце у світі)[1]. Чисельність парагвайців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 16,37 ‰ (116-те місце у світі), смертність — 4,68 ‰ (198-ме місце у світі), природний приріст — 1,16 % (104-те місце у світі) .

Природний рух[ред. | ред. код]

Відтворення[ред. | ред. код]

Народжуваність в Парагваї, станом на 2015 рік, дорівнює 16,37 ‰ (116-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,91 дитини на одну жінку (136-те місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 79,4 % (станом на 2008 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 22,9 року, медіанний вік для жінок — 25-29 років (оцінка на 2008 рік)[1].

Смертність в Парагваї 2015 року становила 4,68 ‰ (198-ме місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1,16 % (104-те місце у світі)[1].

Вікова структура[ред. | ред. код]

Віково-статева піраміда населення Парагваю, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Парагваю становить 27,8 року (137-ме місце у світі): для чоловіків — 27,5, для жінок — 28 років[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 76,99 року (74-те місце у світі), для чоловіків — 74,34 року, для жінок — 79,77 року[1].

Вікова структура населення Парагваю, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 25,59 % (882 929 чоловіків, 852 583 жінки);
  • молодь віком 15—24 роки — 20,14 % (687 025 чоловіків, 679 420 жінок);
  • дорослі віком 25—54 роки — 40,04 % (1 359 281 чоловік, 1 356 663 жінки);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 7,48 % (259 086 чоловіків, 248 636 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 6,75 % (213 907 чоловіків, 243 741 жінки)[1].

Шлюбність — розлучуваність[ред. | ред. код]

Розселення[ред. | ред. код]

Густота населення Парагваю за регіонами

Густота населення країни 2015 року становила 16,7 особи/км² (205-те місце у світі)[1]. Більша частина населення мешкає в східній половині країни. 60 % території країни займає Гран-Чако, в якому мешкає лише 2 % населення.

Урбанізація[ред. | ред. код]

Докладніше: Міста Парагваю

Парагвай високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 59,7 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 2,1 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Асунсьйон (столиця) — 2,356 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].


Міграції[ред. | ред. код]

Річний рівень еміграції 2015 року становив 0,07 ‰ (115-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Парагвай є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[2].

Расово-етнічний склад[ред. | ред. код]

Етнічний склад (2015 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
метиси
  
95%
інші
  
5%
Докладніше: Народи Парагваю

Головні етноси країни: метиси (іспанці й індіанці) — 95 %, інші — 5 % населення[1]. В офіційній статистиці Парагваю етнічна чи расова належність не враховується.

Українська діаспора[ред. | ред. код]

Докладніше: Українці Парагваю

Мови[ред. | ред. код]

Мови Парагваю (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
іспанська
  
57%
гуарані
  
87%
Докладніше: Мови Парагваю

Офіційні мови[3]: іспанська і гуарані. На відміну від інших країн Південної Америці, в Парагваї для міжнаціонального спілкування широко використовується мова корінного населення — гуарані. 37 % переважно розмовляють на гуарані, 50 % однаково володіє іспанською та гуарані, 7 % населення розмовляє переважно іспанською. Невелика частина населення володіє португальською та німецькою.

Релігії[ред. | ред. код]

Релігії в Парагваї (2003 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
католики
  
89.6%
протестанти
  
6.2%
християни
  
1.1%
агностики
  
1.9%
атеїсти
  
1.1%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 89,6 %, протестантизм — 6,2 %, інші течії християнства — 1,1 %, не визначились — 1,9 %, не сповідують жодної — 1,1 % (згідно з переписом 2002 року)[1].

Освіта[ред. | ред. код]

Докладніше: Освіта в Парагваї

Рівень письменності 2012 року становив 93,9 % дорослого населення (віком від 15 років): 94,8 % — серед чоловіків, 92,9 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 5 % ВВП країни, станом на 2012 рік (84-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 12 років, для хлопців — до 12 років, для дівчат — до 13 років (станом на 2010 рік).

Середня і професійна[ред. | ред. код]

Вища[ред. | ред. код]

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 1,23 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 1,3 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 9,8 % ВВП країни (21-ше місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 20,05 ‰ (86-те місце у світі); хлопчиків — 23,6 ‰, дівчаток — 16,31 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 132 випадків на 100 тис. народжень (73-тє місце у світі)[1].

Парагвай входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання[ред. | ред. код]

Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні середній. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А, черевний тиф, гарячка денге. Станом на серпень 2016 року в країні були зареєстровані випадки зараження вірусом Зіка через укуси комарів Aedes, переливання крові, статевим шляхом, під час вагітності[1].

2014 року було зареєстровано 16,8 тис. хворих на СНІД (83-тє місце в світі), це 0,41 % населення в репродуктивному віці 15-49 років (75-те місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 400 осіб (90-те місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 15,1 % (110-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 2,6 % (оцінка на 2012 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія[ред. | ред. код]

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 100 % населення в містах і 94,9 % в сільській місцевості; загалом 98 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 95,5 %, в сільській місцевості — 78,4 %, загалом по країні — 88,6 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2000 рік, дорівнює 0,49 км³ на рік, або 88,05 тонни на одного мешканця на рік: з яких 20 % припадає на побутові, 8 % — на промислові, 71 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне становище[ред. | ред. код]

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 56,6 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 47,2 %; частка осіб похилого віку — 9,4 %, або 10,6 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2010 року перебувало 34,7 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 1 %, верхній дециль — 41,1 % (станом на 2010 рік)[1].

Станом на 2013 рік, у країні 100 тис. осіб не має доступу до електромереж; 98 % населення має доступ, у містах цей показник дорівнює 99 %, у сільській місцевості — 96 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій середній. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 3,011 млн унікальних інтернет-користувачів (101-ше місце у світі), що становило 44,4 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси[ред. | ред. код]

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 3,243 млн осіб (102-ге місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 26,5 %; промисловість і будівництво — 18,5 %; сфера послуг — 55 % (2008)[1]. 205,29 тис. дітей у віці від 5 до 14 років (15 % загальної кількості) 2004 року були залучені до дитячої праці[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 5,5 % працездатного населення, 2014 року — 5,5 % (61-ше місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 13 %, серед юнаків — 10 %, серед дівчат — 17,8 % (95-те місце у світі)[1].

Кримінал[ред. | ред. код]

Наркотики[ред. | ред. код]

Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Значний нелегальний виробник марихуани, більшість з якої спрямовується на ринки Бразилії, Аргентини й Чилі; значний транзитний пункт на шляху наркотрафіку андійського кокаїну до Бразилії та Європи; брак контролю на кордонах, значна корупція, відмивання грошей (особливо на кордоні з Бразилією і Аргентиною), відсутність законодавства, спрямованого на протидію відмиванню грошей, отриманих злочинним шляхом[1].

Торгівля людьми[ред. | ред. код]

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Парагваю докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня[4][5].

Гендерний стан[ред. | ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,88 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження[ред. | ред. код]

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Переписи[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац Paraguay : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  3. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  4. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  5. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]