Паразоніум

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Паразоніум

Паразо́ніум (лат. parazonium < дав.-гр. παραζόνιον[1]) — давньоримський двосічний короткий меч. Назва παραζόνιον походить від грецьких слів παρά («при», «біля») + ζώνη («пояс»), тобто «те, що при поясі», «запоясник».

Паразоніум використовували як особисту зброю[2], на практиці він виконував здебільшого символічну роль і не міг конкурувати в бою з довголезовими мечами — гладіусами, спатами[3].

Паразоніум з'явився і набув поширення в Стародавній Греції, де йому надали додатковий релігійний сенс. За часів Римської імперії в легіонах стає статусною зброєю — його використовував командний склад і вищі військові начальники. Паразоніум мав клинок завдовжки близько 30 см широкої листоподібної форми. Найчастіше мав художньо прикрашену рукоять, а інколи і лезо. Також паразоніум зазвичай мав художньо прикрашенні піхви для носіння і зберігання[4].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]