Параметр (програмування)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Параметр у програмуванні — змінна, значеня якої встановлюється при виклику функції і передається в функцію для використання в обчисленнях.

Параметр формальний[ред.ред. код]

Формальний параметр — ідентифікатор або спеціальний символ мови програмування, що використовується при описанні підпрограми (процедури, функції). В описанні функції можуть бути вказані деякі характеристики її параметрів (типи та класи значень, спосіб використання фактичних параметрів).

Тіло функції (її код) визначає сукупність дій над параметрами.

Параметр фактичний[ред.ред. код]

Фактичний параметр (в специфікації окремих мов програмування також аргумент) — значення змінної або константа, що заміщує формальний параметр при виклику функції. В окремих мовах програмування фактичними параметрами можуть бути вирази, рядки, ідентифікатори змінних, масивів, перемикачів, процедури та функції тощо.

Принцип роботи[ред.ред. код]

Під час виконання функції замість її формальних параметрів підставляють відповідні значення фактичних параметрів. Тип, кількість і порядок слідування формальних і фактичних параметрів, зазвичай, мають відповідати один одному.

В деяких мовах, наприклад, С, параметри завжди передаються за значенням. У фортрані, навпаки, передача завджи відбувається за посиланням, тобто насправді передається адреса відповідної змінної. У випадку, якщо фактичним параметром є вираз в функцію передається результат обчислення виразу. В окремих мовах існує можливість вибору способу передачі фактичних параметрів — за значенням або посиланням.

Джерела[ред.ред. код]