Парасоля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Під парасолькою.
Чоловік під пляжною парасолькою.
Частини парасольки
Київська панна кінця 1850-х — початку 1860-х в сукні і з парасолею. Реконструкція Ніколь Стаховської[1]

Парасо́ля[2], парасо́ль[3], парасо́лька[4], парасолик,[5] рідко зонт[6], доща́р[7][8] — пристрій, призначений для захисту від опадів (дощу чи снігу) або від сонячних променів.

Етимологія[ред.ред. код]

Слово «парасоль» походить через посередництво пол. parasol від фр. parasol («сонячна парасоля»), яке в свою чергу, запозичене з італ. parasole — утвореного від слів parare («захищати») + sole («сонце»)[9].

Зрідка уживане слово «зонтик» («парасоля», «козирок»)[10], «зонт» через російське посередництво походить від нід. zonnedek («сонячна парасолька»); первісною формою є «зонтик», потім внаслідок сприйняття його як зменшеної форми з'явилася і «повна» форма «зонт».

Конструкція[ред.ред. код]

Парасоля складається зазвичай з синтетичного водонепроникного матеріалу (нейлон, поліамід), натягнутого на каркас з металевих дротів (спиць парасолі), який зміцнюється на стержні (ручка парасольки), призначеному для утримування парасольки над головою.

Для зручності ручка парасолі загнута на кінці у вигляді гачка або має на кінці набалдашник, який може мати різні форми.

Історія[ред.ред. код]

Парасоля існувала ще в XI столітті до н. е. Саме цей час вважається часом винаходу парасольки. Батьківщиною парасолі вважають Китай або Єгипет. У обох названих країнах парасоля вважалася символом влади, тільки імператори й фараони зі своїми наближеними могли користуватися ними. Парасолі були 1,5 метра заввишки і важили 2 кг

Символом багатства і влади парасоля вважалася і в Індії. Чим знатнішою була людина, тим більше її почет мав право носити за ним парасольок. Володар мав 13 парасольок, що символізували сонце і розташовані навколо нього 12 знаків зодіаку.

У Тибеті білі або жовті парасолі вважаються символами духовної величі, тоді як світській владі більше відповідають парасолі з павиного пір'я. Потім зі сходу парасолі перекочували в Стародавню Грецію, потім — в Рим, де ними користувалися жінки.

У Західній Європі парасоля з'явилася у Франції в XVII столітті. У французької сонячної парасолі верх робився з вощеного полотна, а ручка була кістяною. Спочатку парасоля служила для захисту від сонця. Як укриття від дощу парасоля вперше застосувала англійка Джонас Хенвей в 1750 році.

У 1969 році Бред Філіпс отримав патент США на складану парасолю, яку компанія Totes почала продавати в США в 1970 році.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://www.nikol-retro.kiev.ua
  2. Парасоля // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Парасоль // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Парасолька // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Парасолик // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Зонт // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  7. Словник чужомовних слів Павла Штепи, літера З
  8. Олександр Кучеренко «Жебракове братство»
  9. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  10. Зонтик // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

Джерела[ред.ред. код]