Парасоля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Під парасолькою.
Частини парасольки.
Чоловік під пляжною парасолькою.
Парасолька як символ Тибетського буддизму.
З колекції Теракотова армія
Крамниця парасольок.
Парасольки
Парасольки. Ухань. Китай
Група людей під парасольками. Дніпропетровськ. Україна
Київська панна кінця 1850-х — початку 1860-х в сукні і з парасолею. Реконструкція Ніколь Стаховської[1]

Парасо́ля, парасо́ль[2], парасо́лька[3], рідко зонт[4], доща́р[5][6] — пристрій, призначений для захисту від опадів (дощу чи снігу) або від сонячних променів.

Етимологія[ред.ред. код]

Слово «парасоль» походить через посередництво пол. parasol від фр. parasol («сонячна парасоля»), яке в свою чергу, запозичене з італ. parasole — утвореного від слів parare («захищати») + sole («сонце»)[7].

Зрідка уживане слово «зонтик» («парасоля», «козирок»)[8], «зонт» через російське посередництво походить від нід. zonnedek («сонячна парасолька»); первісною формою є «зонтик», потім внаслідок сприйняття його як зменшеної форми з'явилася і «повна» форма «зонт».

Конструкція[ред.ред. код]

Парасоля складається зазвичай з синтетичного водонепроникного матеріалу (нейлон, поліамід), натягнутого на каркас з металевих дротів, який зміцнюється на стержні (ручка парасольки), призначеному для утримування парасольки над головою.

Для зручності ручка парасолі загнута на кінці у вигляді крюка або має на кінці набалдашник, який може мати різні форми.

Історія[ред.ред. код]

Китай. Парасоля існувала ще в XI столітті до н. е. Саме цей час вважається часом винаходу парасольки. Батьківщиною парасолі вважають Китай або Єгипет. У обох названих країнах парасоля вважалася символом влади, тільки фараони або імператори і наближені царствених осіб могли користуватися парасольками. Парасолі були 1,5 метра заввишки і важили 2 кг

Індія. Символом багатства і влади парасоля вважалася і в Індії. Чим знатнішою була людина, тим більше її свита мала право носити за ним парасольок. Володар мав 13 парасольок, що символізували сонце і розташовані навколо нього 12 знаків зодіаку.

У Тибеті білі або жовті парасолі вважаються символами духовної величі, тоді як світській владі більше відповідають парасолі з павиного пір'я. Потім зі сходу парасолі перекочували в Древню Грецію, потім — в Рим, де ними користувалися жінки.

У Західній Європі парасоля з'явилася у Франції в XVII столітті і називався «парасоль». У французької сонячної парасолі верх робився з вощеного полотна, а ручка була кістяною. Спочатку парасоля служила для захисту від сонця. Як укриття від дощу парасоля вперше застосувала англійка Джонас Хенвей в 1750 році.

У 1969 році Бред Філіпс отримав патент США на складану парасолю, яку компанія Totes почала продавати в США в 1970 році.

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://www.nikol-retro.kiev.ua
  2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 66. Парасоль
  3. Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 66. Парасолька
  4. Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 685. Зонт
  5. Словник чужомовних слів Павла Штепи, літера З
  6. Олександр Кучеренко «Жебракове братство»
  7. (укр.) Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 4: Н — П / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін.; Ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 2003. — 656 с. ISBN 966-00-0590-3.
  8. Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 685. Зонтик

Джерела[ред.ред. код]