Парейдолія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Велетенський ведмідь п'є з моря — гора Аю-даг (Крим, Україна)
«Обличчя Марса»  — один з найвідоміших прикладів парейдолії

Парейдо́лія, парейдольна ілюзія (дав.-гр. παρά  — «поруч», «близько», «відхилення від чого-небудь», εἴδωλον  — «зображення») — хибне зорове чи слухове сприйняття реальних об'єктів як інших, подібних за загальними ознаками. Один з різновидів апофенії.

Короткий опис[ред. | ред. код]

При парейдолії невиразний та незрозумілий зоровий чи слуховий образ сприймається як щось виразне та визначене. Наприклад, в формі хмар вбачаються постаті людей чи тварин, в геометричних фігурах — обличчя, в реверсованих аудіозаписах — «приховані повідомлення». 

Хоча парейдолія є цілком банальним явищем, яке можуть спостерігати майже всі люди, дуже інтенсивні й часті парейдолії можуть бути симптомом ініціальних стадій гострих психозів. Якщо парейдолії втрачають характер об'єктивності, реальності для пацієнта і супроводжуються появою почуття їхньої штучності, ілюзорності, маревного тлумачення, то вони називаються псевдопарейдоліями. 

З нейро-когнітивного погляду парейдолія розглядається в рамках нейрофізіології сприйняття. Щодо зорового сприйняття чи, наприклад, процесу читання можна сказати: «Людина радше вгадує, ніж бачить».[1] Це так само стосується механізмів розпізнавання форм. Як приклад тут можна згадати дослідження щодо впізнання прототипних облич, проведене де Шоненом.[2]

Приклади[ред. | ред. код]

Буденними прикладами парейдолії можуть бути химерні обриси хмар, «обличчя» автомобілів, автобусів, фасадів будинків, химерно сформовані гілки чи стовбури дерев тощо.

  • найвідоміша Кримська парейдолія — Ведмідь-гора (Аю-даг).
  • 2004 року хлібний тост, на якому після підсмажування з'явився «портрет» Діви Марії, був проданий за 28 000 доларів[3]

Феномени, що часто пояснюються як парейдолія[ред. | ред. код]

Інтерпретація[ред. | ред. код]

У монографії «Духовна енергія» (фр. L'Énergie spirituelle) Анрі Бергсон висловив гіпотезу про те, що парейдолія постає у вигляді природних фосфенів, які з'являються, коли заплющити очі, і з яких виробляються образи наших сновидінь.

На думку вчених, парейдолія може бути переконливим поясненням таких явищ, як сприйняття «аудіопослань» у звукозаписах, що прослуховуються задом наперед. 

З погляду наукового скептицизму, парейдолія пояснює численні випадки релігійних з'яв (наприклад, з'яви силуетів Діви Марії чи Ісуса Христа на зрізах дерев або плямах на стінах) та різних «паранормальних» явищ. Релігійні люди загалом більш схильні впізнавати живих істот у неживих об'єктах[4].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. J. Kevin O'Regan. nivea.psycho.univ-paris5.fr. Процитовано 2020-03-03. 
  2. de Schonen, S., 2009. Percevoir un visage dans la petite enfance. L’Évolution Psychiatrique, 74(1), p.27-54. DOI:10.1016/j.evopsy.2008.12.016
  3. 'Virgin Mary' toast fetches $28,000, bbc.co.uk, 23 листопада 2004.
  4. а б December 2012, Kim Ann Zimmermann-Live Science Contributor 11. Pareidolia: Seeing Faces in Unusual Places. livescience.com (en). Процитовано 2020-03-03. 

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]