Перейти до вмісту

Париж-Брест (торт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Париж-Брест
Типдесерт
Група стравдесерт Редагувати інформацію у Вікіданих
ПоходженняФранція
Необхідні компонентизаварне тісто, заварний крем, праліне, мигдаль

Париж-Брест, Париж - Брест (фр. Paris–Brest) — французький десерт із заварного тіста та заварного крему зі смаком праліне, названий на честь велоперегонів Париж — Брест — Париж. Зверху зазвичай посипаний мигдалевою стружкою. Кругла форма десерту є аналогією з велосипедним колесом. Може мати розмір торта чи тістечка.

Історія

[ред. | ред. код]

За поширеною версією, десерт у формі колеса був створений в 1909 або 1910 роках Луї Дюраном, кондитером з Мезон-Лаффітт, на прохання організатора П'єра Жиффара в ознаменування велосипедних перегонів Париж — Брест — Париж, що вперше відбулися в 1891 році[1][2].

Існує версія, що торт придумав кондитер Боже, теж з паризького передмістя Мезон-Лаффіт, але в 1891 році. Згідно з цією версією, його будинок знаходився біля траси, якою проходили велосипедні перегони. Згідно з авторитетним виданням «Larousse gastronomique», де вказується лише одна версія виникнення десерту: «Натхненний змаганнями, майстер створення тістечок приготував еклери у формі кілець, що нагадують велосипедні колеса» [3]. Інші джерела вказують на кондитера з передмістя Парижа, який створив його в 1891 році. Нарешті, ймовірним автором вказується і кондитер із Шартра на ім'я Жербе.

Згідно з деякими джерелами, Дюран створив кондитерський виріб у 1909 році у формі еклера, а круглу форму йому надав інший кондитер із західного передмістя Парижа в 1940-х роках. За іншими даними, саме Дюран надав йому форму велосипедного колеса, взявши за основу торт, створений раніше: це була випічка у формі лаврового вінка (відсилання до вінка, який служив нагородою переможцю перегонів), створена кондитером з Бреста[4][5], або довгастої форми[6].

Десерт швидко став популярним, його можна знайти в кондитерських по всій Франції[7].

Дослідження, проведене соціологічним агентством TNS-Sofres, у 2012 році розмістило його на 15-е місце серед улюблених десертів французів[8][9].


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Conseil national des arts culinaires, «Paris-Brest», dans Île-de-France: Produits du terroir et recettes traditionnelles, Paris, Albin Michel, coll. " L'inventaire du patrimoine culinaire de la France ", 1993, 334 p. (ISBN 2-226-06348-X), p. 79-81.
  2. ↑ Connaissez-vous l’histoire du Paris-Brest ?. paris-anecdote.fr.
  3. ↑ Гастрономическая энциклопедия Ларусс, 2011, с. 88.
  4. ↑ Colette Monsat, Alexandra Michot, François Simon (27 janvier 2010). Le test des meilleurs Paris-Brest. Le Figaro..
  5. ↑ Catherine Jazdzewski (01/05/2015). Le paris-brest, ça roule pour lui !..
  6. ↑ Jean-Robert Pitte, " Un petit tour du monde gastronomico-sportif ", La Géographie: Terre des hommes, no 1530 " Planète sports: L'enjeu des jeux ",‎ été 2008, p. 78-85.
  7. ↑ Tom Kevill-Davies (16 червня 2009). Paris Brest - The Breakfast of Champions. The Hungry Cyclist. Архів оригіналу за 15 жовтня 2009. Процитовано 26 вересня 2009.
  8. ↑ Les desserts préférés des Français. TNS Sofres. 14 novembre 2012. Архів оригіналу за 16 лютого 2017. Процитовано 10 червня 2023..
  9. ↑ Leslie Gogois, Les 100 plats préférés des français, Hachette Pratique, 2015, 224 p. (ISBN 978-2-01-396391-6), «Paris-brest», p. 147

Література

[ред. | ред. код]
  • Гастрономическая энциклопедия Ларусс. В 15 томах. Том 9. Паб — Полба / Под патронажем Гастрон. ком. (президент Ж. Робюшон); Пер. с фр. А. Кржижевский и др.; Отв. ред. Е. Трошкина. — Чернов и К°, 2011. — 432 с. — ISBN 9785989370047 / 9785989370368 / 2035823609.
  • Conseil national des arts culinaires, « Paris-Brest », dans Île-de-France : Produits du terroir et recettes traditionnelles. — Paris : Albin Michel, 1993. — P. 79—81. — (« L’inventaire du patrimoine culinaire de la France ») — ISBN 2-226-06348-X.

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Париж-Брест (торт)