Парканці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Парканці
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район/міськрада Роздільнянський
Рада/громада Старостинська сільська рада
Код КОАТУУ 5123985207
Облікова картка Парканці 
Основні дані
Засноване 1892 (127 років)
Населення 101 (01.01.2018)[1]
Площа 0,751 км²
Густота населення 138,48 осіб/км²
Поштовий індекс 67421
Телефонний код +380 4853
Географічні дані
Географічні координати 46°56′27″ пн. ш. 30°02′47″ сх. д. / 46.94083° пн. ш. 30.04639° сх. д. / 46.94083; 30.04639Координати: 46°56′27″ пн. ш. 30°02′47″ сх. д. / 46.94083° пн. ш. 30.04639° сх. д. / 46.94083; 30.04639
Середня висота
над рівнем моря
153 м
Найближча залізнична станція Надія
Місцева влада
Адреса ради 67420, Одеська обл., Роздільнянський р-н, Старостине, вул. Центральна, 2; тел. 4-92-31
Карта
Парканці. Карта розташування: Україна
Парканці
Парканці
Парканці. Карта розташування: Одеська область
Парканці
Парканці
Мапа

Парка́нці (у минулому — Парканський, Парканськ, Іванівка) — село в Україні, в Роздільнянському районі Одеської області. Населення становить 101 особа.

Історія[ред. | ред. код]

Станом на 20 серпня 1892 року при хуторі Парканськ (Іванівка) 1-го стану були землеволодіння (2551 десятина, 1876 сажнів) Гаюса Костянтина Івановича (потомствений дворянин)[2].

У 1896 році в Парканському селищі Ново-Петровської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії при балці Свиній, було 103 двора, в яких мешкало 306 людей (150 чоловік і 156 жінок). В населенному пункті була лавка та корчма[3].

На 1916 рік на хуторі Парканці Новопетровської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, мешкало 114 людей (52 чоловіка і 62 жінки)[4].

Станом на 28 серпня 1920 р. в селищі Парканці Понятівської волості Тираспольського повіту Одеської губернії, було 48 домогосподарств. Для 23 домогосподарів рідною мовою була російська, 14 — українська, 9 — німецька, 1 — болгарська, 1 — інша. В селищі 262 людини наявного населення (124 чоловіка і 138 жінок). Родина домогосподаря: 119 чоловіків та 136 жінок (родичів: 1 і 1; наймані робітники: 4 і 1 відповідно). Тимчасово відсутні — 9 чоловіків (солдати Червоної Армії)[5].

Станом на 1 вересня 1946 року село було в складі Шевченківської сільської Ради[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Паспорт Старостинської сільської ради
  2. Списокъ землевладѣний Тираспольскаго уѣзда. Составленъ к 20 августа 1892 года. — Тирасполь: Тип. С. П. Тимченко, Покровская улица, 1892. — С. 6
  3. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 375.
  4. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 315.
  5. Список населенных пунктов и численность населения Одесской губ. (По данным Всероссийской профессионально-демографической переписи 28 авг. 1920 г.). — Выпуск V. Тираспольский уезд. — Одесса: Издание Одесского губстатбюро, 1922. — С. 30-31.
  6. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. — К.: Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 387.